Постанова № 75981083, 09.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/221/17 Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/2697/18 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 5 09.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі суддів:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Лівінського С.В.,

за участю секретаря: Шуляка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.03.2018 у справі за позовом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: комунальне підприємство «Готельно-гуртожитковий комплекс», Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зобов'язання знести самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до суду з позовом про зобов'язання знести самочинне будівництво.

Свої вимоги мотивували тим, що на балансі КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» перебуває гуртожиток по АДРЕСА_1. Гуртожиток є комунальною власністю територіальної громади м. Вишневе. Відповідачами по справі були приватизовані кімнати: ОСОБА_3 - кімнату №84, ОСОБА_2 - кімнату №86, 88. При цьому відповідачі самовільно, без отримання відповідної дозвільної документації та документів на право використання земельної ділянки, здійснили будівництво прибудови до зовнішньої сторони гуртожитку розміром 3,27м х 10,24м, загальною площею 33,48 кв.м. При перевірці будь-яких довільних документів відповідачами не подано. КП УМГ було складено припис про демонтаж відповідачами даної прибудови у термін до 10 липня 2016 року. Але відповідачі дану прибудову не демонтували. Також рішенням виконавчого комітету ради було відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на добудову до житлових кімнат у гуртожитку, оскільки земельна ділянка для будівництва не надавалась. У досудовому порядку відновити порушені права є неможливим.

Позивач посилався на вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.317, 319, 376, 386, 391 ЦК України, ст. 212 ЗК України просили суд зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинне будівництво, а саме: прибудову до зовнішньої сторони гуртожитку, розміром 3,27м х 10,24м (загальною площею 33,48 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 29 березня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області було подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачі самовільно, без отримання відповідної дозвільної документації та документів на право використання земельної ділянки, здійснили будівництво прибудови до зовнішньої сторони гуртожитку розміром 3,27м х 10,24м (загальною площею 33,48 кв.м) у зв'язку із чим Вишнева міська рада була змушена звернутися до Києво-Святошинського районного суду Київської області за захистом своїх прав.

А тому просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство « Готельно-гуртожитковий комплекс», Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зобов'язання знести самочинне будівництво.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідно до матеріалів справи, а саме (а.с. 7) 29 червня 2016 року ОСОБА_3 отримала лист-вимогу КП УМГ про надання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, на якій розташовано споруду у строк до 04 липня 2016 року.

06 липня 2016 року Спеціальним відділом по контролю за благоустроєм та незаконним будівництвом КП УМГ був винесений припис №02/07/2016Б (а.с. 8).

25 липня 2016 року рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у добудові до житлових кімнат гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, так як це суперечить ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки земельна ділянка для будівництва не надавалась. (а.с. 9).

25 жовтня 2016 року КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» склали акт обстеження об'єкту самовільного будівництва, яким встановили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 здійснили самовільне будівництво прибудови до зовнішньої стіни будівлі в межах площі до прилеглої до житлових приміщень з порушенням вимог законодавства, а саме будівництво здійснювалось без дозвільної документації (а.с. 10).

Відповідно до акту перевірки використання земельної ділянки виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області №25 від 26 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили будівництво прибудови без відповідної дозвільної документації та документів на право користування земельною ділянкою (а.с. 11).

Згідно вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У судовому засіданні сторони не заперечували щодо здійснення самочинного будівництва.

Відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво.

На думку суду першої інстанції поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо цей об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об'єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Суд першої інстанції дійшов до висновку , що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того чи є це порушення істотним будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), що неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до іншого проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами.

Доказів того, що відповідачі відмовляються провести відповідні перебудови, як то передбачено ч.7 ст. 376 ЦК України позивачем до суду надано не було.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може.

Згідно вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законом порядку.

Згідно ч.4,5 ст.26 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» , право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст.. 37 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» , однією із умов для отримання дозволу на виконання будівельних робіт є надання копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Статтею 38 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» зазначається, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Колегією суддів встановлено, що відповідачі здійснили будівництво прибудови до зовнішньої сторони гуртожитку, який знаходиться на балансі Комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс» розміром 3,27м х 10,24м (загальною площею 33,48 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом використання земельної ділянки (а.с.11 ).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 25.07.2016 року №43/65 (а.с.9) відповідачам було відмовлено у добудові до житлових кімнат у гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1, так як це суперечить ст..26 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», тому що земельна ділянка для будівництва не надавалася.

Посилання суду 1 інстанції на ч.7 ст. 376 є неправомірним , оскільки має місце не відхилення від проекту особо (-іб) які здійснюють або здійснили самочинне будівництво нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, а має місце самочинна добудова на земельній ділянці без відповідного дозволу.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку про правомірність позовних вимог щодо знесення спірної добудови відповідачів.

Відповідно до ч. З ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 352, 354, 356, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів-

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: комунальне підприємство «Готельно-гуртожитковий комплекс», Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зобов'язання знести самочинне будівництво.

Зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 за власний рахунок знести будівництво , а саме : прибудова до зовнішньої сторони гуртожитку, розміром 3,27 м.Х10.24 м. (загальною площею-33,48 кв.м) що розташоване за адресою:АДРЕСА_1

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: