Рішення № 75980638, 01.08.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/836/18, cправа № 361/7389/17

01.08.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» серпня 2018 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря - Корніюк К.А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № МL-004/413/2007 від 21 листопада 2007 року в сумі – 6 504 долари США 60 центів, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості - 172 480 грн. 72 коп. та пені за прострочення виконання зобов’язань в розмірі – 246 794 грн. 65 коп., що разом складає 419 275 грн. 37 коп., а також понесені судові витрати в розмірі – 6 289 грн. 13 коп.

В обґрунтування позову зазначається про те, що 21 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк»), процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі – ТОВ «ОТП Факторинг Україна») укладено кредитний договір № МL-004/413/2007 від 21 листопада

2007 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі - 15 000 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 13,99 % річних.

12 травня 2009 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» й ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору, яким змінено розмір процентної ставки з 21 травня 2009 року до 21 січня 2010 року встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі - 8,85 % річних. З 21 січня

2010 року фіксовану процентну ставку встановлено у розмірі - 15,57 % річних.

21 березня 2016 року між сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору, яким встановлено із 21 березня 2016 року і до повного виконання зобов’язань процентну ставку у розмірі 0,00 %. Кредитні кошти надавалися банком шляхом перерахування в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок.

За умовами кредитного договору позичальник зобов’язувався прийняти належним чином, використовувати та повернути банку кредитні кошти, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами.

Взяті на себе зобов’язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, тому станом на 13 листопада 2017 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі – 6 504 долари США 60 центів, що еквівалентно 172 480 грн. 72 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та пені за прострочення виконання зобов’язань у розмірі – 246 794 грн. 65 коп. З підстав стягнення заборгованості за кредитним договором позивач змушений звернутися до суду.

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання свого представника не направив. Представник позивача ОСОБА_2 надіслала до суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність та вказала, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з’явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. 04 червня 2018 року надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із сімейними обставинами. 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із підготовкою до державного конкурсу на заміщення вакантних посад. Разом з тим, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема про відкладення розгляду справи, за відсутністю обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданими їй процесуальними правами.

Дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.

З копії кредитного договору № МL-004/413/2007 від 21 листопада 2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відповідно до договору факторингу від 05 листопада 2010 року й ОСОБА_1 вбачається, що банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі - 15 000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою фіксованої процентної ставки 13,99 % річних. Дата остаточного повернення кредиту

21 листопада 2017 року.

Пунктом 1.4.1.1.1 кредитного договору передбачено, що у разі використання фіксованої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Відповідно до пункту 1.5.1. кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів, шляхом внесення готівки у касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

12 травня 2009 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та

ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 21 листопада

2007 року, за яким на період з 21 травня 2009 року по 21 січня 2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом визначено проценту ставку у розмірі - 8,85 % річних; на період з 21 січня 2010 року визначено фіксовану проценту ставку у розмірі 15,57 % річних.

Як вбачається із матеріалів справи 05 листопада 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким позивач набув усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності цим договором.

Відповідно до витягу із Додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-004/413/2007 від 21 листопада

2007 року загальна сума заборгованості 15 683 долари США 18 центів.

21 березня 2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору від 21 листопада 2007 року, за яким з

21 березня 2016 року та до повного виконання боргових зобов’язань для розрахунку процентів за користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі – 0,00 %.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № МL-004/413/2007 від 21 листопада 2007 року, станом на 21 листопада 2017 року, утворилась заборгованість ОСОБА_1, що становить – 6 504 долари США 60 центів, що еквівалентно 172 480 грн.

72 коп. (на дату проведення розрахунку) та пеня за прострочення виконання зобов’язань у розмірі - 246 794 грн. 65 коп.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено строк позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього України.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Разом з тим згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

При розгляді даної справи встановлено, що заборгованість за кредитним договором складається із залишку заборгованості за кредитом – 6 504 долари США 60 центів (еквівалент -174 713 грн. 56 коп. на дату постановлення судового рішення) та пені - 246 794 грн. 65 коп. Розмір нарахованої пені перевищує розмір збитків. За таких обставин суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до суми основної заборгованості за кредитом

– 174 713 грн. 56 коп.

Суд звертає увагу, що питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Конституційний суд України у пункті 3 Рішення № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

Враховуючи положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо балансу договірних прав та відносин, суд дійшов правильного висновку, що розмір пені у сумі 174 713 грн. 56 коп. є таким, що відповідає загальним засадам цивільного судочинства.

Оцінюючи наведені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення даного позову та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом (залишок) у розмірі – 6 504 доларів США 60 центів, що на день постановлення судового рішення за курсом НБУ (26,86 грн. за 1 долар) складає – 174 713 грн. 56 коп. та пені у розмірі – 174 713 грн. 56 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що складає 5 241 грн. 40 коп. (349 427,12*6 289,13/419 275,37).

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за кредитним договором від 21 листопада 2007 року № ML-004/413/2007 у розмірі – 6 504 (шість тисяч п’ятсот чотири) долари 60 центів США, пеню у розмірі – 174 713 (сто сімдесят чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 56 коп., а також судові витрати у розмірі – 5 241 (п’ять тисяч двісті сорок один) грн. 40 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Сторони справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 28 Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 36789421);

відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, селище міського типу Калита, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин