Рішення № 75977948, 20.08.2018, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/167/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2018 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.,

секретаря: Крисань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Биківська сільська рада про встановлення факту проживання однією сім’єю,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з цією заявою, і він та його представниця суду пояснила, що батько заявника ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3, померлої 05 вересня 1998 року. Його батьки проживали та працювали в м.Вільногірське. У 1993 році заявник переїхав жити до бабусі в село. З того періоду вони проживали однією сім’єю; пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, утримували домашнє господарство, будинок, прибудинкову територію. Сімейний бюджет складався з пенсії тимчасових заробітків заявника, доходу від утримання домашнього господарства, садівництва. З часом ОСОБА_3 перестала пересуватись, потребувала стороннього догляду, оскільки у членів сім’'ї заявника не було можливості залишати свої місця роботи та переїхати у село, щоб доглядати за бабусею, він став проживати разом з нею в одному будинку, доглядав за нею, опікувався, возив до лікарні, купував ліки, готував їжу, виконував домашню роботу. Тому просить встановити факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1993 року по день її смерті.

Представник заінтересованої особи – Биківська сільська рада у судове засідання не з`явився, про день слухання справи сповіщений.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона проживає з Голо лобовим Р.В. по сусідству; проживав онук з ОСОБА_3 однією сім’єю, вели спільне господарство, доглядали за будинком, мали спільне господарство.

Свідок ОСОБА_5 суду достовірно свідчить, що ОСОБА_1 проживав однією сім’єю з померлою ОСОБА_3, вели спільне господарство, доглядали та утримували свій будинок.

Суд вислухавши заявника представника, свідків, дослідивши докази по справі, встановив, що з 1993 року заявник проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 за адресою: вул.Молодіжна, 19, с.Биково Криничанського району Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою №68, виданою Биківською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за вищевказаною адресою (а.с.10). 05 вересня 1998 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КИ №214534, виданого виконкомом Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області(а.с.7). Згідно довідки № 535, виданої Биківською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області, разом з померлою ОСОБА_3, яка померла 05 вересня 1998 року, на день смерті був зареєстрований та проживав ОСОБА_1В.(а.с.11). Як убачається з акту від 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: вул.Молодіжна, 19, с.Биково Криничанський район Дніпропетровська область. Крім того, ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_3 здійснював за нею догляд, сплачував комунальні платежі, відвозив до лікарні, вів разом з нею спільне господарство, усі витрати пов’язані з її похоронами поніс за власні кошти (а.с.12).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також підтвердили, що ОСОБА_1 проживав разом із ОСОБА_3 у житловому будинку за вищевказаною адресою; разом вели спільне господарство.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні " передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Ураховуючи вищевикладене, норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1993 року по день її смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його отримання.

Суддя: ОСОБА_6

р