Рішення № 75976309, 10.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/522/18

10 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Гроссу Д.М., Нараєвський С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (надалі відповідач, ГУНП в Чернівецькій області), в якому просив визнати протиправним наказ ГУНП в Чернівецькій області №59 від 06 лютого 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернівецькій області №27 о/с від 15 лютого 2018 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію", поновити ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого відділення Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Головного управління поліції в Чернівецькій області з 16 лютого 2017 року, стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає, що жодного порушення службової дисципліни не вчиняв, на чергування 20.01.2018 року не вийшов з поважної причини - був хворий, про що у телефонному порядку повідомив свого безпосереднього начальника та отримав на це дозвіл. В наказі ГУНП в Чернівецькій області №59 від 06 лютого 2018 року зазначено, що позивач 20 січня 2018 року, усвідомлюючи те, що з вказаного числа, згідно графіку чергувань, повинен заступити в склад слідчо - оперативної групи, на службу без поважних на те причин не прибув, чим допустив прогул. Дані твердження не відповідають дійсності, оскільки 20 січня 2018 року була субота, тобто вихідний день, і, відповідно, позивач не міг допустити прогулу, а на роботу не прибув, оскільки був хворий, що підтверджується медичною довідкою. Крім того, не відповідають дійсності твердження у спірному наказі про те, що своєї вини у скоєному позивач не визнав, натомість намагався себе виправдати, тобто проявив нещирість, що у свою чергу свідчить про низькі морально-ділові якості та порушення обов'язків поліцейського і Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Разом з тим, при призначенні такого крайнього заходу дисциплінарного впливу, на думку позивача, керівництвом ГУНП в Чернівецькій області не враховано, що за час проходження служби ОСОБА_1 жодного порушення службової дисципліни не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має вищу юридичну освіту та достатній рівень кваліфікації. Також позивачем зазначено, що у період з 31 грудня 2017 року до 19 січня 2018 року, тобто протягом 20-ти днів позивач 07 днів, згідно вказівок керівництва перебував у добових нарядах в складі слідчо-оперативних груп, і відповідно до п.6.17 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справна повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України №940 від 22 жовтня 2012 року, повинен був відпочивати 14 днів, що в сукупності перевищує зазначений період часу. Позивач звернув увагу суду, що на вимогу керівництва, він не відпочивав, а змушений був виконувати службові обов'язки - розслідувати кримінальні провадження. Ймовірно таке навантаження і призвело до погіршення стану здоров'я позивача. Вважає, що до нього застосовано стягнення, яке не передбачене чинними нормативно-правовими актами, оскільки Дисциплінарний статут ОВС та Дисциплінарний статут Національної поліції є різними нормативно-правовими актами. Також ОСОБА_1 зазначив у позовній заяві, що станом на момент подання позову до суду, йому не було видано трудову книжку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 05 квітня 2018 року. У вказаний строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14 травня 2018 року о 12:00 год.

07 травня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнані, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначено, що позивачем до матеріалів службового розслідування було додано довідку від 20.01.2018 року про звернення позивача за медичною допомогою та довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського № 4 від 22.01.2018 року. Однак, вказані довідки не відповідають формі, передбаченій чинним законодавством, містять лише інформацію про звернення позивача за медичною допомогою, і не містять причин тимчасової непрацездатності та видані медичною установою, яка не відноситься до закладів охорони здоров'я МВС України. Таким чином, на думку відповідача, вказані довідки видані з порушенням встановленого законом порядку, що не підтверджує тимчасову непрацездатність позивача 20.01.2018 року і дає підстави вважати, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі 20.01.2018 року більше трьох годин без поважних причин.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року доручено Чернівецькому окружному адміністративному суду забезпечити проведення підготовчого судового засідання 17 травня 2018 року о 15:30 год. в режимі відеоконференції.

17 травня 2018 року у судовому засідання оголошено перерву у підготовчому провадженні до 30 травня 2018 року о 14:30 год. для подання сторонами позивача та відповідача додаткових доказів.

30 травня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерві до 14 червня 2018 року о 11:30 год.

14 червня 2018 року у судовому засіданні закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 23 липня 2018 року о 14:30 год.

23 липня 2018 року у судовому засіданні відкладено розгляд справи до 10 серпня 2018 року о 10:00 год.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що довідки про звернення за медичною допомогою від 20 січня 2018 року та про тимчасову непрацездатність №4 від 22 січня 2018 року видані з повним дотриманням вимог Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, що затверджена Наказом МОЗ №455 від 13.11.2001 року. Довідка від 20 січня 2018 року підтверджує факт звернення позивача до лікаря з хворобою, тобто відсутність на роботі з поважних причин. Твердження про те, що Чортківський комунальний районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги з 04 січня 2018 року перебуває у стані припинення не доводить нічого, оскільки станом на 20 січня 2018 року, вищевказана установа функціонувала та ліквідована не була. Наказами МВС України №201 від 23 березня 2016 року та №507 від 14 червня 2017 року будь-яким чином не заборонено видавати лікарняні листи установам, які не входять до переліку, передбаченого наказом №507.

Представники відповідача подали також до суду письмові заперечення, в яких також зазначили, що довідка, на яку посилається позивач, підтверджує тільки той факт, що позивач звертався за медичною допомогою, однак жодним чином не підтверджує його непрацездатність. Вважає, що наявність вищої юридичної освіти та успішне проходження поліцейської служби, жодним чином не виправдовує вчинок позивача, не дає право не виходити на роботу та виконувати свої функціональні обов'язки. Крім того, на момент прийняття оскаржуваних наказів, Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, з таких обставин, до спірних правовідносин застосовуються норми Дисциплінарного статуту ОВС, які не суперечать закону. Відтак, на думку сторони відповідача, при прийнятті оскаржуваних наказів щодо накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з органів поліції позивача відбулося у спосіб, визначений законом та ГУНП правомірно застосовано норми трудового законодавства, яким врегульовані дані правовідносини.

10 серпня 2018 року у судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити його повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

10 серпня 2018 року у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 прийнятий на службу в ГУНУ в Чернівецькій області з 01 квітня 2017 року, що підтверджується записом №1 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №59 від 06 лютого 2018 року, старшого слідчого відділення Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено зі служби поліції за грубе порушення службової дисципліни. В обґрунтування вказаного наказу зазначено, що проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що 20 січня 2018 року старший слідчий слідчого відділення Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області молодший лейтенант поліції ОСОБА_1, усвідомлюючи те, що вказаного числа він, згідно графіку чергувань, повинен заступити в склад слідчо-оперативної групи, на службу, без поважних на те причин, не прибув, чим допустив прогул. При цьому, ОСОБА_1 своєї вини у скоєному не визнав, а натомість намагався себе всіляко виправдати, тобто проявив нещирість, що у свою чергу свідчить про низькі морально ділові якості та порушення обов'язків поліцейського і Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та наявність в його діях дисциплінарних проступків, за вчинення яких, він згідно ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Позивач подав заперечення на наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області полковника поліції Чубея О.Д. від 06.02.2018 року про його покарання.

У відповідності до наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №27 о/с від 15 лютого 2018 року, відповідно до ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби за п. 6 ч.1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого слідчого відділення Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області , з 15 лютого 2018 року. Вказаний Наказ винесений на підставі Наказу ГУНП в Чернівецькій області від 06 лютого 2018 року №59.

Не погоджуючись із зазначеними вище наказами, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийняття на службу в поліції, її проходження та звільнення зі служби регламентовано нормами Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-УІІІ (надалі Закон №580).

Згідно ст.3 Закону №580, поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковіть яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно - правовими актами.

У відповідності до п.11 ст.22 Закону №580, керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Статтею 59 Закону №580 визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно ст.60 Закону №580, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В той же час, відповідно до п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогул (в тому числі за відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Також, ст.19 Закону №580 передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі Статут).

Відповідно до статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 цього Статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Вимогами статті 12 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Як вбачається з матеріалів справи, до відділу ГУНП в Чернівецькій області 22 січня 2018 року надійшла доповідна записка начальника Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Токаря П.Т., про те, що слідчий слідчого відділення Заставнівського ВП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1, який повинен був 20 січня 2018 року заступити на добове чергування в склад СОГ, про що був відповідним чином проінформований черговим, у визначений графіком чергування день, без поважних на те причин, на службу не прибув.

Відтак, суд при розгляді даної справи по суті приймає до уваги графіки чергувань, оскільки вказані документи підтверджують належне поінформування та ознайомлення позивача з його обов'язком перебувати на робочому місці у спірний день, однак суд не приймає до уваги Книгу нарядів №55 Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, оскільки в ній зазначені періоди чергувань у лютому 2018 року.

У відповідності до Наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №66 віл 22.01.2018 року, на підставі рапорту начальника Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Токаря П.Т., призначено службове розслідування щодо невиходу на службу 20 січня 2018 року та 22 січня 2018 року старшого слідчого слідчого відділення Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 За результатами проведеного службового розслідування складено висновок у відповідності до якого вирішено за грубе порушення службової дисципліни позивача зі служби в поліції звільнити. До матеріалів службового розслідування додані пояснення працівників ГУНП в Чернівецькій області.

При цьому, в даному висновку зазначені пропозиції комісії щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення з поліції, з якими погодився начальник ГУНП в Чернівецькій області відповідно до своїх повноважень.

Крім того, серед матеріалів службового розслідування долучений рапорт заступника начальника ВП Цвіркун П.М. про надання дозволу ОСОБА_1 заступити в склад СОГ в період часу 08:00 год. 20 січня 2018 року по 08:00 год. 21 січня 2018 року.

Позивач 07 березня 2018 року звернувся до Начальника ГУНП в Чернівецькій області для ознайомлення з матеріалами вказаного службового розслідування, на що заступником начальника ГУНП в Чернівецькій області повідомлено, що ОСОБА_1 може ознайомитись з висновком та матеріалами службового розслідування в будь-який зручний для нього час.

Суд вважає, що накладення дисциплінарного стягнення з точки зору процедури такого притягнення на позивача в вигляді звільнення з органів Національної поліції було проведено у відповідності до норм діючого законодавства.

Крім того, серед іншого, позивачем долучено до матеріалів службового розслідування медичну довідку від 20.01.2018 року

Порядок та умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою МОЗ від 13.11.2001 року №455 (надалі Інструкція №455).

Відповідно до п.1.1. та п.1.2 Інструкції №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п.1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Згідно п.2.22 розділу ІІ Інструкції №455, тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров'я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.

В свою чергу, пунктом 1.9 розділу 1 Інструкції №455 передбачено, що листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

При цьому суд приймає до уваги твердження представників відповідача, що постійне місце проживання позивача на момент його служби в ГУНП в Чернівецькій області знаходилось в Чернівецькій області, а не в Тернопільській області, що дало б змогу звернутися позивачу до безпосереднього відомчого медичного закладу в Чернівецькій області. Однак позивач звернувся до Чортківської лікарні Тернопільської області, як це зазначено у позовній заяві та підтверджено поясненнями позивача, хоча проходив поліцейську службу на території Чернівецької області.

Також, у відповідності до п.п. 2.5-2.7 розділу ІІ Інструкції №455, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня. Особам, направленим фельдшером здоровпункту під час робочої зміни до лікувально-профілактичного закладу, листок непрацездатності видається з моменту звернення у здоровпункт у разі визнання їх тимчасово непрацездатними. Особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально профілактичного закладу, а у випадку, коли працівник звертався в здоровпункт в нічну зміну, видається листок непрацездатності з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено довідку №17 від 20 січня 2018 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою 20 січня 2017 року до Чортківського КРЦ ПММСД МОЗ України. Виходячи зі змісту даної довідки, позивач лише звернувся до медичного закладу для отримання медичної допомоги, однак відомості щодо його тимчасової непрацездатності відсутні.

Суд зазначає, що випадок тимчасової непрацездатності може засвідчуватися видачею довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням порядкового номера та дати її видачі. При цьому в довідку слід вносити всі ті ж реквізити, що і в бланк листка непрацездатності, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, у поданій довідці відсутня інформація про причину непрацездатності, а також не зазначено чи це первинна довідка, чи продовження.

Разом з тим, суд не приймає до уваги довідку про тимчасову непрацездатність №4, видану 22 січня 2018 року ОСОБА_1 (про період непрацездатності позивача з 22 січня 2018 року по 24 січня 2018 року), оскільки, у спірному наказі суб'єктом владних повноважень зазначено про відсутність позивача на роботі без поважних причин 20 січня 2018 року.

З цих же мотивів, суд не приймає до уваги довідку №3, видану ОСОБА_1 про перебування на лікуванні з 24.01.2018 року по 29.01.2018 року, довідку №21 від 14.02.2018 року про знаходження позивача на лікуванні в Чортківській центральній комунальній районній лікарні в кардіологічному відділенні.

Також, згідно з п.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 березня 2016 року №201 "Про затвердження форми довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України", керівникам закладів охорони здоров'я МВС доручено забезпечити підпорядковані заклади охорони здоров'я МВС бланками встановленої форми та видачу довідок при встановленні факту тимчасовою непрацездатності поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України. Перелік закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України затверджено Наказом МВС України від 14.06.2017 року №507, проте серед вказаного переліку відсутній такий медичний заклад як Чортківський КРЦ ПММСД. При цьому, позивачем не наведено, а судом не здобуто доказів, що підтверджували б неможливість звернення ОСОБА_1 до відповідного медичного закладу МВС України.

Проте, суд не приймає до уваги твердження представників відповідача, що комунальна організація "Чортківський комунальний районний центр первинної медичної допомоги" перебуває в стані припинення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, оскільки перебування у стані припинення комунальної організації не означає неможливість виконання ним функцій, покладених на нього чинним законодавством України та підзаконними нормативними актами. Однак, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, працівники органів внутрішніх справ та Національної поліції повинні отримувати довідки та листки тимчасової непрацездатності у відповідних медичних закладах, перелік яких визначено Наказом №507.

Таким чином, довідка, яка на думку позивача та представника позивача, підтверджує поважність причини відсутності на роботі 20 січня 2018 року, видана неповноважним медичний закладом, та не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства, а також констатує лише факт звернення позивача до медичного закладу, і не підтверджує його непрацездатність.

З контексту наведеного, суд дійшов висновку, що позивач без поважних причин був відсутній на роботі, що в свою чергу підтверджує правомірність та обґрунтованість спірних наказів, виданих ГУНП в Чернівецькій області.

Судом також не беруться до уваги долучені до матеріалів даної адміністративної справи журнал №53 реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні зі зброєю Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, службову телеграму від 04.10.2016 року, рапорт ОСОБА_1 щодо переведення на службу у інше відділення, лист-відповідь ГУНП в Чернівецькій області від 0.11.2017 року №2773/2/05/2017, деталізований рахунок за користування оператором мобільного зв'язку, оскільки вказані документи не мають процесуальних наслідків для даної адміністративної справи.

Також суд зазначає, що приймає до уваги той факт, що ОСОБА_1 здав флеш карту з паролем доступу до ЄРДР , жетон та зброю 06.02.2018 року, що спростовує його твердження про те, що йому стало відомо про його звільнення 28 лютого 2018 року.

Крім того, вирішуючи спір по суті, суд не бере до уваги доказ - CD-R диск з відеозаписом показань свідка ОСОБА_8, оскільки вказані показання одержані з порушенням порядку, встановленого законом, так як дана особа не попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову давати показання на вимогу суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає, що спірні накази видані із дотриманням вимог чинного законодавства, правомірно, обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

З огляду на те, що судом визнано правомірність спірних наказів, не підлягають також до задоволення позовні вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, та з огляну на правомірність дій відповідача при проведенні службового розслідування та винесення спірних наказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.