Ухвала суду № 75975778, 17.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 686/13856/16-а

17 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Курка О. П.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа - ТДВ "Завод Адвіс", про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання повернути утримані суми пенсії,

В С Т А Н О В И В :

у липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (УПФ України у м. Хмельницькому), третя особа - ТДВ «Завод Адвіс», про визнання протиправним та скасування рішення №808736 від 13 лютого 2014 року щодо утримання переплати в розмірі 80091,80 грн. по 20% пенсії щомісячно та зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно утримані кошти.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням УПФ України у м. Хмельницькому оскаржило його в апеляційному порядку. Також, в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

УПФ України у м. Хмельницькому подало касаційну скаргу за результатами розгляду якої Верховний Суд 26 червня 2018 року виніс постанову про скасування ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та направлення адміністративної справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Крім того, Верховний Суд у своїй ухвалі від 26 червня 2018 року зазначив, що суд апеляційної інстанції, одержавши апеляційну скаргу, залишив поза увагою той факт, що вона подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, не дослідив наявність або відсутність належних доказів на підтвердження факту поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року призначено судове засідання з розгляду клопотання УПФ України в м. Хмельницькому про поновлення строку на апеляційне оскарження на 17 серпня 2018 року о 10 год. 00 хв.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання УПФ України в м. Хмельницькому про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено саме з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства своєчасно виконувати ними процесуальні дії, передбачені КАС України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Як встановлено з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови УПФ України в м. Хмельницькому отримало 26 серпня 2016 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на супровідному листі.

Відтак, апеляційну скаргу необхідно було подати у строк до 05 вересня 2016 року.

Так, вперше апеляційна скарга подана апелянтом 31 серпня 2016 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження. При цьому, в прохальній частині апеляційної скарги УПФ України в м. Хмельницькому просило звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

На виконання вказаної вище ухвали апелянтом 05 жовтня 2016 року подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, яке мотивоване тим, що УПФ України в м. Хмельницькому не має в своєму розпорядженні коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала

Копія ухвали суду направлена апелянту та отримана ним 17 жовтня 2016 року, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції на супровідному листі.

12 січня 2017 року УПФ України в м. Хмельницькому повторно подало апеляційну скаргу на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року в прохальній частині якої просило поновити строк на апеляційне оскарження.

В обгрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження УПФ України в м. Хмельницькому зазначило про те, що в період з 30 серпня 2016 року по 08 жовтня 2016 року (строк встановлений ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду для усунення недоліків апеляційної скарги) кошти на рахунку управління для сплати судового збору були відсутні.

Крім того, зазначили про те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» якою встановлено пільги щодо сплати судового збору доповнено п. 18, яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються також Пенсійний фонд України та його органи.

Так, в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року зазначено про те, що УПФ України в м. Хмельницькому в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано жодних письмових доказів на підтвердження відсутності коштів на рахунку управління в період з 30 серпня 2016 року по 08 жовтня 2016 року. Дані недоліки апелянтом не були усунуті.

При цьому, колегія суддів вважає наведені в клопотанні причини пропуску строку на звернення до суду необґрунтованими, оскільки апелянтом не надано жодних доказів щодо причини пропуску строку з моменту повернення апеляційної скарги від 07 жовтня 2016 року та подання апеляційної скарги вдруге 12 січня 2017 року.

При цьому, суд звертає увагу, що Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" від 05 лютого 2016 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

До того ж, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Крім того, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливити зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

При цьому, відповідач в апеляційній скарзі не навів підстав пропуску звернення з апеляційною скаргою, яка була подана 12 січня 2017 року.

Зважаючи на вказане вище, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Курко О. П.