Постанова № 75975775, 15.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1370/18

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

15 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника відповідача: Кундиловської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2018 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови ГУ ДФС у Хмельницькій області, зазначеної у листі від 22.02.2018 за №5013/8/22-01-1207-17, щодо застосування ТОВ ім.Черняховського спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку IV групи у 2018 році.

Також, позивач просив зобов'язати ГУ ДФС у Хмельницькій області включити його до реєстру платників єдиного податку IV групи у 2018 році, та видати відповідну довідку щодо даної дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість та незаконність рішення, просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Разом з тим колегія суддів зазначає, що позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського (код ЄДРПОУ - 30906275) зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку в Ізяславському відділенні Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського з 01.01.2015 є платником єдиного податку IV групи. З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у лютому 2018 року позивач, у відповідності до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

Проте, Головне управління ДФС у Хмельницькій області повідомило позивача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2018 рік, у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2018 податкового боргу з податкового зобов'язання з орендної плати за землю (код платежу 18010600) в сумі 52 грн. 50 коп., про що позивачу було повідомлено листом №5013/8/22-01-1207-17 від 22.02.2018.

Позивач не погодився із рішенням, оформленим листом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №5013/8/22-01-1207-17 від 22.02.2018, звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Також, як встановлено судом першої інстанції TOB ім. Черняховського нараховано узгоджене податкове зобов'язання з орендної плати за землю за листопад 2017 року в сумі 15 072 грн. 21 коп., згідно поданих платником податкових декларацій з плати за землю на 2017 рік. Та як роз'яснив представник позивача суду першої інстанції, що податкове зобов'язання з орендної плати за землю по терміну сплати до 30.12.2017 сплачено 29.12.2017 грошовими коштами в сумі 14 553 грн. 41 коп., та погашено за рахунок переплати, яка станом на 29.12.2017 становила 466 грн. 30 коп. Всього сплачено нараховану суму податкових зобов'язань по терміну сплати 30.12.2017 (з врахуванням переплати) в сумі 15 019 грн. 71 коп. Податковий борг по орендній платі за землю (код платежу 18010600) в сумі 52 грн. 50 коп. сплачено позивачем 23.01.2018.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 01.01.2015 став платником єдиного податку четвертої групи, вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст.291 ПК України, а тому відмова в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписами пункту 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку. Четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з пп.295.9.1 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Як передбачено пп.291.5"1".3 п.291.5"1" ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Крім того, згідно з пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України регламентовані випадки коли платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, а саме: 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як вже встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ТОВ ім.Черняховського мав статус платника єдиного податку четвертої групи, тому ним повинен був тільки підтверджуватись статус платника єдиного податку.

Згідно листа відповідача від №5013/8/22-01-1207-17 від 22.02.2018 у позивача станом на 01.01.2018 присутній податковий борг в розмірі 52 грн. 50 коп.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За обставинами справи, а також, що податкове зобов'язання з орендної плати за землю по терміну сплати до 30.12.2017 сплачено 29.12.2017 грошовими коштами в сумі 14 553 грн. 41 коп., та погашено за рахунок переплати, яка станом на 29.12.2017 становила 466 грн. 30 коп. Всього сплачено нараховану суму податкових зобов'язань по терміну сплати 30.12.2017 (з врахуванням переплати) в сумі 15 019 грн. 71 коп. Податковий борг по орендній платі за землю (код платежу 18010600) в сумі 52 грн. 50 коп. сплачено позивачем 23.01.2018.

Відповідно до п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.299.6 ст.299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 та абз.2 п. 299.11 ст.299 цього Кодексу реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Зазначена перевірка позивача контролюючим органом не проводилась а отже і рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи відповідачем не приймалось. Також в матеріалах справи відсутнє рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку даного платника.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про визнання його платником єдиного податку четвертої групи, оскільки його правова позиція обґрунтована нормами Податкового кодексу України та доведена доказами і обставинами, які є в матеріалах даної справи.

Також відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А оскільки Верховний Суд неодноразово приходив до аналогічної правової позиції в своїх рішеннях (постанова від 06.02.2018 в справі №816/543/17, постанова від 29.03.2018 у справі №804/2321/17) то колегією суддів було взято дану правову позицію до уваги.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 серпня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.