Постанова № 75975697, 21.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/511/18

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

21 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, військової частини А 3666 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, військової частини А 3666 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, Військової частини А 3666 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав, що доводи апеляційної скарги військової частини А 3666 є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги позивача. Також зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 889, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та грошова допомога при звільненні мають тимчасовий характер, оскільки їх виплата дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу військової частини А 3666 задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2 проходив службу в Збройних Силах України.

Протягом останніх 24 місяців в різні проміжки часу позивач проходив військову службу у Центральному територіальному управлінні внутрішнього аудиту, військовослужбовці якого перебували на фінансовому забезпеченні у військовій частині А 3666, а також в Західному територіальному управлінні внутрішнього аудиту, військовослужбовці якого перебували на фінансовому забезпеченні в квартирно- експлуатаційному відділі м. Львова.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04 серпня 2017 року № 529 полковник ОСОБА_2, начальник відділу організації та забезпечення якості внутрішнього аудиту Західного територіального управління внутрішнього аудиту, був звільнений з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) частиною 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з урахуванням вимог частини 8 цієї ж статті. Вислуга років у Збройних Силах України становить 33 роки 11 місяців, пільгова - 34 роки 06 місяців.

Наказом начальника Західного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 07 вересня 2017 року № 158 позивача з 07 вересня 2017 року виключено зі списків особового складу Західного територіального управління внутрішнього аудиту та усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області.

Позивач подав заяву про призначення йому пенсії за вислугу років.

Хмельницький обласний військовий комісаріат підготував подання про призначення пенсії позивачу та направив його з необхідними документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відповідно до повідомлення про призначення пенсії від 30 листопада 2017 року № 5446/03 (пенсійна справа № НОМЕР_1) ОСОБА_2, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 08 вересня 2017 року призначена пенсія за вислугу років. При обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавку за особливо важливі завдання 50%, премія 380%.

Згідно з довідкою квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 13 вересня 2016 року № 206 ОСОБА_2, здійснювалось нарахування єдиного соціального внеску на грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні та на індексацію.

Відповідно до довідки від 08 вересня 2017 року № 202 виданої квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, за останні 10 місяців до дня звільнення позивача з лав Збройних сил України з його грошового забезпечення, здійснювалися відрахування єдиного соціального внеску.

Згідно з довідкою № 350/180/1/1279/пс про отримані види грошового забезпечення виданої 01 вересня 2017 року військовою частиною А 3666, позивач отримував наступні додаткові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію.

Разом із тим, такі додаткові види грошового забезпечення не були включені у довідки про отримані види грошового забезпечення на які нараховувався єдиний соціальний внесок полковнику ОСОБА_2, видані військовою частиною А3666 та квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова.

Позивач, вважаючи, що пенсія повинна виплачуватися із розрахунку, в який мали б бути включені також щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомоги при звільненні, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції частково задовольняючи адміністративний позов виходив з того, позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, у зв'язку з чим слід визнати протиправними дії відповідачів щодо не врахування цих видів грошового забезпечення при розрахунку та призначенні пенсії позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З аналізу вказаної норми слідує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ (чинній на час звільнення позивача з військової служби) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у частині 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення та такий вид виплат як "винагорода".

Тобто, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні до такого переліку не входять.

Враховуючи викладене, одноразові додаткові види грошового забезпечення (одноразова грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) та щомісячна додаткова грошова винагорода, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні обґрунтовано не враховано відповідачами при визначенні розміру грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії та її перерахунку.

Наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 13 травня 2015 року.

Так, 13 травня 2015 року Конституційним Судом України прийнято рішення по справі №1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Автор клопотання просить витлумачити ці положення в аспекті того, чи є наведений у них перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення вичерпним, чи в цей перелік можуть включатися й інші види грошового забезпечення, зокрема щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року № 889 з наступними змінами.

Приймаючи вказане рішення Конституційний Суд України виходив з того, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною 3 статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно з висновками Конституційного Суду України наведених у рішенні від 13 травня 2015 року по справі № 1-9/2015 аналіз положень приписів статті 43 та 63 Закону №2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63), виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

При цьому, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця на підставі яких проводиться призначення пенсії.

Таким чином, включення одноразової грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації та одноразової допомоги при звільненні, що виплачується військовослужбовцям не доводить наявність підстав для їх включення до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії визначений наведеною постановою Кабінету Міністрів України відповідає положенням частини 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи , що частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ не передбачено врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії є вичерпним, то дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні є правомірними.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 20 лютого 2018 року по справі №286/2987/16-а.

Щодо правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 та на яку посилається позивач в апеляційній скарзі щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків стосовно не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Більш того, у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294 зазначено: установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 25 до Постанови № 1294 визначено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, до яких щомісячна додаткова грошова винагорода не включена.

Так, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 889, незважаючи на її виплату щомісяця, має окремий, особливий і разовий характер виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; така винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.

Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Таким чином, враховуючи наведені норми права та встановлені обставини у справі, щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена Постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні на підставі частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відтак позовні вимоги позивача про внесення у довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України, слід залишити без задоволення.

Щодо вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.1. наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.

З 08 вересня 2017 року позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Призначення пенсії Головне управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснило на підставі документів, наданих Хмельницьким обласним військовим комісаріатом та квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, а саме довідок № 350/180/1/1280/пс від 01 вересня 2017 року та № 206 від 13 вересня 2016 року.

Колегія суддів зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області самостійно визначати складові грошового забезпечення, які мають враховуватись при призначенні пенсії повноважень не має.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 повністю.

Апеляційну скаргу військової частини А3666 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.