Постанова № 75975001, 21.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року справа №805/474/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року у справі № 805/474/18-а (головуючий І інстанції Стойка В.В. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив скасувати рішення ГУ ДФС у Донецькій області №0036891303 від 27.10.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування зазначив, що за приписами п. 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач звільнений від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону у період з 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції.

Крім того, відповідач неправомірно нарахував пеню, оскільки єдиний внесок позивачем був сплачений вчасно, платіжне доручення про сплату єдиного внеску за травень 2017 року була направлено та отримано банком 20.06.2017 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2018 року позов задоволено.

Скасовано рішення ГУ ДФС у Донецькій області №0036891303 від 27.10.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 4317,57 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не надання вірної оцінки обставинам справи, неповне з'ясування усіх обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Відповідно до ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Однак позивачем до податкового органу надано лише висновок Донецької ТПП України від 06.02.2015 року №146/12-12/03 щодо настання з 14.05.2015 року для ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" обставин непереборної сили, які є підставою для розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань/податкового боргу відповідно до пунктів 100.4 та 100. 5 статті 100 ПК України.

Законом №1669 не передбачено розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходів фізичних осіб, та звільнення податкових агентів від відповідальності за порушення вимог ПК України щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

2. Селище Желанне-Друге, Мар'їнського району, Донецької області не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів що розташовані на лінії зіткнення.

3. За приписами пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" умовами звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО. На час прийняття рішення суду першої інстанції позивач не звертався до податкового органу з відповідною заявою. Отже, відсутні будь-які правові підстави для звільнення від виконання своїх обов'язків як платника єдиного внеску відповідно до Закону №2464.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 31386832, місцезнаходження: 85621, Донецька обл., Мар'їнський район, с. Желане-Друге, вул. Шахтарська, б. 35), (а.с. 71-72).

На підставі акта ГУ ДФС у Донецькій області від 17.08.2017 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 по 30.06.2017" відповідачем прийнято Рішення №0018631303 від 30.08.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.06.2017 року до 22.06.2017 року у розмірі 4274,82 грн. (20%) та пеню у розмірі 42,75 грн. (0,1%) (а.с. 48).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 17.10.2017 №23228/6/99-99-11-02-02-25 вирішено скаргу ТОВ "Агропромсервіс" задовольнити частково, зобов'язати ГУДФС у Донецькій області винести та направити нове рішення, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.51-52).

27.10.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято Рішення №0036891303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.06.2017 року до 22.06.2017 року у розмірі 4274,82 грн. (20%) та пеню у розмірі 42,75 грн. (0,1%) (а.с. 12).

За результатами адміністративного оскарження позивачем спірного рішення до Державної фіскальної служби України встановлено, що питання порушене в скарзі є фактично повторним та вже вирішено по суті, в зв'язку з чим, скарга не підлягає розгляду Державною фіскальною службою України (а.с. 53-54).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів, що знаходяться на території де здійснювалася АТО, на момент прийнято рішення судом першої інстанції антитерористична операція триває, на підставі Закону №2464, Закону №1969 підприємство є звільненим від обов'язку зі сплати єдиного внеску, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2464 визначено звільнення позивача від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення АТО.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про застосування до ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс"штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та скасував його.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Оцінка суду.

На підставі ч.8 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, пункт 9-4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов:

- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;

- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

При цьому норми закону про незастосування штрафних та фінансових санкцій до платників єдиного внеску, визначених ст.4 Закону №2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення АТО- носять імперативний характер, та на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, не потребують надання сертифікатів Торгово-промислової палати.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" територію Донецької та Луганської областей, у тому числі й с. Желанне-Друге, Мар'їнського району та м. Курахове віднесено до території проведення антитерористичної операції.

Як встановлено судами, місцезнаходженням ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" у спірний період та до теперішнього часу є територія, віднесена до переліку де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

Крім того, місто Курахове Донецької області, на території якого розташовані Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій на обліку, як платник єдиного внеску перебуває позивач, та Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (м. Маріуполь), яке прийняло спірне рішення, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Суд не приймає посилання апелянта, що висновком Донецької ТПП України від 06.02.2015 року №146/12-12/03 встановлено настання з 14.05.2014 року для позивача обставин непереборної сили, які є підставою для розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань/податкового боргу відповідно пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 Податкового кодексу України але Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не передбачено розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходів фізичних осіб та звільнення податкових агентів від відповідальності за порушення вимог Податкового кодексу України щодо сплати (перерахування) податку на доходу фізичних осіб до бюджету не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до частини 3 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, передбаченої цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Суд також не приймає посилання апелянта, що відповідач на час прийняття судового рішення не звертався з заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків до податкового органу, оскільки подання заяви платником єдиного внеску до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання є передумовою звільнення від виконання саме обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, а не від відповідальності за невиконання таких обов'язків.

Отже, в силу положень абзацу 3 пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються, що не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ за спірний період є неправомірним, відповідно, рішення про їх застосування є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено п.6 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року у справі № 805/474/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року у справі № 805/474/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 21 серпня 2018 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова