Постанова № 75974988, 20.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2018 року справа № 808/922/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Білак С.В. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємства ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018 р. (суддя Садовий І.В.) у справі № 808/922/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - УПФУ) про визнання протиправними та скасування рішень № № 122, 123 від 28.12.2017 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує про безпідставне застосування судом першої інстанції до цих правовідносин Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки такі норми суперечать статті 58 Конституції України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.12.2017 р. УПФУ прийнято рішення № 122 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 96,37 грн. та нарахування пені в розмірі 699,64 грн. за період з 01.04.2009 р. по 28.10.2015 р.

28.12.2017 р. УПФУ прийнято рішення № 123 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 10,46 грн. та нарахування пені в розмірі 214,73 грн. за період з 01.04.2010 р. по 11.12.2015 р.

Не погодившись із винесеними відповідачем рішеннями, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області зі скаргою. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 27.02.2018 р. за вих. №3939/07 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Станом на 01.04.2009 р. за позивачем обліковувалася заборгованість 963,65 грн., яку він сплачував частинами у 2009, 2010, 2012 та 2015 роках. 28.10.2015 р. цей борг погашений. Відповідачем сформовано рішення про застосування фінансових санкцій № 122 від 28.12.2017 р. Аналогічним чином було сформовано рішення №123 від 28.12.2017 р. на борг, який обліковувався за позивачем станом на 01.04.2010 у сумі 104,65грн. і був остаточно погашений 11.12.2015.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем порушено строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2015 роки, то, відповідно, відповідачем правомірно прийняті рішення від 28.12.2017 №122 та №123 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.05.2008 р., є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що станом на 01.04.2009 р. за відомостями картки особового рахунку за позивачем обліковувалася заборгованість в розмірі 963,65 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка позивачем погашалась частинами протягом 2009, 2010, 2012 та 2015 років. 28.10.2015 р. позивачем погашена заборгованість зі сплати страхових внесків.

УПФУ 28.12.2017 р. прийнято рішення № 122 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у вигляді штрафу у розмірі 96,37 грн. та нарахування пені в розмірі 699,64 грн. за період з 01.04.2009 р. по 28.10.2015 р.

Також станом на 01.04.2010 р. за відомостями картки особового рахунку за позивачем обліковувалася заборгованість в розмірі 104,65 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка позивачем погашалась частинами протягом 2010, 2012 та 2015 років. 11.12.2015 р. позивачем погашена заборгованість зі сплати страхових внесків.

УПФУ 28.12.2017 р. прийнято рішення № 123 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у вигляді штрафу у розмірі 10,46 грн. та нарахування пені в розмірі 214,73 грн. за період з 01.04.2010 р. по 11.12.2015 р.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Як зазначено вище, до 01.01.2011 р. позивач був платником страхованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як зазначено вище, в картці особового рахунку позивача станом на 2009-2010 роки обліковувався борг зі сплати страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.08.2010 р. № 2464-VI (далі - Закону № 2464-VI), яким виключено частину 2 статті 106 Закону № 1058-IV.

Абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла у позивача до 01.01.2011 р., позивачем порушено строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2015 роки, а до компетенції органів Пенсійного фонду належить стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, є правильним висновок суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем оспорюваних рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Доводи апелянта стосуються виключно незаконності застосування судом першої інстанції розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, оскільки це не відповідає приписам статті 58 Конституції України.

Стосовно цього суд зазначає, що розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, зокрема, пункт 7, є чинним, не визнавався неконституційним, відповідно, приписи цього Закону підлягають застосуванню до цих правовідносин.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємства ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018 р. у справі № 808/922/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018 р. у справі № 808/922/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20.08.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 20.08.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко