Постанова № 75974888, 16.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. Справа № 917/170/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Фоміна В. О.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький хлібокомбінат" (вх.№1407 П) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 (ухвалене суддею Безрук Т.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області, повний текст рішення складено 15.06.2018) у справі №917/170/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький хлібокомбінат"

про стягнення 397726,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" 397726,97 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяних державі стаціонарними джерелами ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Миколи Кучми, буд.2 з 01.07.2015 по 12.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог Держекоінспекція посилалась на те, що в термін з 22.08 - 12.09.2016 інспекцією здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат". Під час перевірки відповідачем була надана інформація з переліком стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, за адресою: вул. М. Кучми, 2, м. Кременчук із зазначенням кількості годин їх роботи. Крім того, відповідачем надано інформацію стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди з 01.07.2015 по 12.05.2016 та таблицю 8.2 "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри". Відповідачем представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5310436500-190 від 13.05.2016 по 13.05.2026. Попередній дозвіл на викиди відсутній. Отже, оскільки, як зазначає позивач, в період з 01.07.2015 по 12.05.2016 ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області на підставі ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено розрахунок збитків. Враховуючи, що відповідачем не сплачено суми заподіяних збитків, Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулась з даним позовом.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 у справі №917/170/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький хлібокомбінат" 397726 грн. 97 коп. збитків, які підлягають перерахуванню на р/р 33119331700008, у УДКСУ у м. Кременчук Полтавської області, код ЄДРПОУ 37965850, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький хлібокомбінат" на користь Державної екологічної інспекції у Полтавській області 5965 грн. 90 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в період 01.07.2015-12.05.2016 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Місцевий господарський суд зазначив, що оскільки позивачем доведено факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, то наявність дозволу у відповідача на момент перевірки, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди.

Також судом встановлено, що розрахунок збитків проведено розрахунковим методом відповідно до ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.12.2008 №639, що узгоджується з п. 2.7 відповідної ОСОБА_1.

ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" з рішенням не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 у справі №917/170/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити Державній екологічній інспекції у Полтавській області в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначав, що відповідно до пункту 3.11. Методики нарахування збитків повинно здійснюватися з моменту виявлення правопорушення до моменту його усунення. При цьому, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області порушення відповідачем природоохоронного законодавства були виявлені з 22.08 - 12.09.2016 (за період з 01.07.2015 по 12.05.2016) під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат", та на момент проведення позивачем перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин отримано. Відтак нарахування Державною екологічною інспекцією збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за період з 01.07.2015 по 12.05.2016 суперечить зазначеним нормам ОСОБА_1 (в редакції чинній до 21.02.2017).

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п.2.2 ОСОБА_1 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб’єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. Таким чином для визначення обсягів наднормативних викидів та встановлення розміру збитків необхідно застосувати інструментально –лабораторними методи контролю і розрахункові методи, а не лише розрахунковий. Але позивач не врахував відсутність у відповідача інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел та отримання у зв’язку з цим позивачем таких достовірних вихідних даних, а також обґрунтованість у зв’язку з цим обраного методу розрахунку.

ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" вказує, що проведений розрахунок позивача визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає вимогам ОСОБА_1, а тому розмір завданого державі збитку визначено невірно.

Крім того, за основу розрахунку збитків був взятий лист відповідача вих.№914 від 08.09.2016 стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря та кількість і характеристику джерел викидів забруднюючих речовин за період відсутності дозволу на викиди з 01.07.2015 по 12.05.2016. Однак, згідно акту про результати службового розслідування ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" від 17.06.2018, яке проведено на підставі наказу №35 від 30.04.2018, було виявлено факт подання перевіряючим Державної екологічної інспекції в Полтавській області недостовірної інформації, зазначеної в листі вих.№914 від 08.09.2016, стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря та кількість і характеристику джерел викидів забруднюючих речовин за період відсутності дозволу на викиди з 01.07.2015 по 12.05.2016.

У зв’язку з чим, відповідач зазначив, що ним було замовлено експертизу в ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_1 з наступних питань: чи підтверджується нормативно та документально загальний розрахунок розміру збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу за період з 01.07.2015-12.05.2016, заявлених Держекоінспекцією згідно акту №181/01-01-14 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами до стягнення з ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат"?; якщо розрахунок розміру збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу не підтверджується, то у якому розмірі підтверджуються збитки за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" за період з 01.07.2015-12.05.2016?

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" на рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 у справі №917/170/18. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" відбудеться 16.08.2018 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судового засідання №104.

13.08.2018 від Держекоінспекції надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№6294).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2018 у зв’язку з відпусткою судді Плахова О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Фоміна В.О.

Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

14.08.2018 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_1 №15296 від 27.07.2018 (вх.№6348).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Також просив долучити до матеріалів справи висновок комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_1 №15296 від 27.07.2018. Представник відповідача зазначав, що вказаний висновок не був наданий суду першої інстанції оскільки даного документу на момент розгляду справи не існувало.

Представник позивача у судове засідання не з’явився.

Колегія суддів звертає увагу, що до апеляційної скарги відповідачем надано наказ ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" №59/1 від 30.04.2018 та акт "Про результати проведення службового розслідування" від 17.06.2018. Вказані документи не були надані суду першої інстанції, а апеляційна скарга не містить відповідного клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Також, представником відповідача не заявлялось відповідне клопотання про долучення до матерів справи наказу №59/1 від 30.04.2018 та акту від 17.06.2018. Тому, зазначені документи не приймаються судом до розгляду.

Розглянувши клопотання про долучення до матеріалів справи висновку комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_1 №15296 від 27.07.2018, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Вказаний висновок комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження №15296 від 27.07.2018 суду першої інстанції не надавався. Крім того, його було замовлено вже після ухвалення оскаржуваного рішення, а тому він є новим доказом.

Разом з цим відповідач зазначає, що замовлення відповідного експертного дослідження було зумовлено тим, що під час службового розслідування ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат", проведеного 17.06.2018 згідно з наказом "Про проведення службового розслідування" від 30.04.2018, було виявлено факт подання Держекоінспекції листом вих.№914 від 08.09.2016 недостовірної інформації. Про вказані обставини під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачу не було відомо.

Проте такі доводи відповідача є необгрунтованими враховуючи, що вказаний лист вих. №914 від 08.09.2016 та довідка №814 від 22.08.2016 за підписом директора ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" ОСОБА_2, а також акт Держекоінспекції №181/01-01-14 від 12.09.2016 було складено майже два роки тому, а тому відповідач, будучі обізнаним про ці обставини, мав достатньо часу для спростування «недостовірної», на його погляд, інформації.

Крім того, при зверненні з позовною заявою у лютому 2018 Державна екологічна інспекція у Полтавській області її копію направила відповідачу. Однак службове розслідування, як зазначає останній, було призначено ним лише 30.04.2018, проведено 17.06.2018 та замовлено експертизу 19.06.2018.

Колегія суддів також звертає увагу, що за висновком комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження №15296 від 27.07.2018 в обсязі наданих на дослідження матеріалів, загальний розрахунок розміру збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу за період з 01.07.2015-12.05.2016, заявлений Державною екологічною інспекцією Полтавської області згідно акту №181/01-01-14 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами до стягнення з ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" та документально не підтверджується.

Разом з цим, у висновку експерта №15296 від 27.07.2018 зазначено, що в якості вихідних даних для дослідження взяті фактичні дані, що містяться в наданих на дослідження директором ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" ОСОБА_3 матеріалах на 347 арк. Однак, які саме матеріали досліджувалися експертами не вказано і вони до матеріалів справи не надані.

Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись положеннями ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає підстав для прийняття поданих відповідачем в суді апеляційної інстанції нових доказів, з огляду на недоведеність обставин винятковості випадку неподання їх до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

В період з 22.08.2016 по 12.09.2016 Державною екологічною інспекцією у Полтавській області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ “Кременчуцький хлібокомбінат”, за результатом якої складено акт № 181/01-01-14.

Під час перевірки, на підставі листа ТОВ “Кременчуцький хлібокомбінат” від 08.09.2016 № 914, Держекоінспекцією встановлено, що в технологічних процесах відповідача експлуатується 18 одиниць обладнання, яке є джерелом утворення забруднюючих речовин.

Відповідачем була надана інформація з переліком стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, за адресою: вул. М. Кучми, 2, м. Кременчук із зазначенням кількості годин їх роботи. Також, відповідачем надано інформацію стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди з 01.07.2015 по 12.05.2016 та таблицю 8.2 “Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри”.

Відповідачем представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5310436500-190 від 13.05.2016 по 13.05.2026. Перевіркою встановлено, що за період 01.07.2015 - 12.05.2016 ТОВ “Кременчуцький хлібокомбінат” здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу, що є порушенням абз.2 ч.1.ст.10 та ч.5 ст.11 Закону України №2707.

Акт проведення перевірки від 12.09.2016 № 181/01-01-14 був підписаний директором ТОВ “Кременчуцький хлібокомбінат” ОСОБА_2 без зауважень. Дії Держекоінспекції відповідачем у встановленому законодавством порядку не оспорювалися.

На підставі до п. 2.1., п. 3.6 ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064, позивач провів розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які склали 397726,97 грн. Розрахунок проведено на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регульованих коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Для стягнення вказаної суми збитків Держекоінспекція звернулася до суду з даним позовом.

05.06.2018 прийнято оскаржуване рішення, яким задоволено позовні вимоги.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Згідно ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища. До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Статтею 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу є порушенням ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”.

В свою чергу, відповідачем не спростовано факт здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу у період з 01.07.2015-12.05.2016.

Проте, ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" зазначає, що під час перевірки ним було надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5310436500-190 від 13.05.2016 по 13.05.2026. Таким чином, зазначене порушення було усунене 13.05.2016 до моменту виявлення порушення 12.09.2016 (дата складання акту). Оскільки розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а такий час визначається саме з моменту виявлення до моменту його усунення, відповідач вважає, що позивач не мав підстав для здійснення розрахунку збитків.

Однак, такі доводи відповідача не є обґрунтованими з огляду на таке.

Згідно ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно положень ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).

Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт здійснення ним викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, то наявність дозволу у відповідача на момент перевірки, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував у спірних правовідносинах правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 26.04.2018 у справі № 903/744/16, що наявність дозволів у відповідача на момент перевірки, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду. Момент перевірки впливає на початок відліку позовної давності. Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/5858/17.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) передбачений у ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі – ОСОБА_1).

Відповідно до п. 2.1 вказаної ОСОБА_1 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2).

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 ОСОБА_1).

Розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведено розрахунковим методом, що узгоджується із пунктом 2.7 ОСОБА_1.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 17.04.2018 у справі №909/285/16, що проведення розрахунку розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахунковим методом узгоджується із пунктом 2.7 ОСОБА_1.

Таким чином доводи відповідача, що для визначення обсягів наднормативних викидів та встановлення розміру збитків необхідно застосувати інструментально-лабораторні методи контролю і розрахункові методи, а не лише розрахункові, є необґрунтованими та ґрунтуються на невірному тлумаченні відповідних положень ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно п. 4.1. Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = mі х 1,1П х Аі х КТ х Kзi , де: З - розмір збитків, грн; mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; КТ – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Kзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини

Судом перевірено зроблений Держекоінспекцією розрахунок збитків на суму 397726,97 грн. та встановлено, що його зроблено згідно показників та значень наданих відповідачем та у відповідності до вказаної ОСОБА_1.

Доводи відповідача про неправильність здійсненого позивачем розрахунку збитків, з підстав надання ТОВ “Кременчуцький хлібокомбінат” не вірних вихідних даних не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачем не спростовано відсутність його вини у несвоєчасному отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, враховуючи, що суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійснення відшкодовувати заподіяну шкоду у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 у справі №917/170/18 та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький хлібокомбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 у справі №917/170/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.08.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Фоміна В. О.