Ухвала суду № 75974486, 20.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

20 серпня 2018 року м. Київ № 826/12922/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Управління Державної міграційної служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

10 серпня 2018 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано позовну заяву до Управління Державної міграційної служби України в Київській області (УДМС в Київській області), в якій висловлено прохання:

- визнати протиправним та скасувати рішення УДМС в Київській області від 30 липня 2018 року про скасування рішення УДМС в Київській області від 31 липня 2013 року про оформлення набуття громадянства України;

- зобов'язати поновити громадянство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

17 серпня 2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення УДМС в Київській області від 30 липня 2018 року про скасування рішення УДМС в Київській області від 31 липня 2013 року про оформлення набуття громадянства України;

- заборони органам Державної міграційної служби України в місті Києві приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії, пов'язані із виконанням оскаржуваного рішення, зокрема здійснювати вилучення, анулювання та знищення документів, які підтверджують громадянство України, а також дії щодо примусового повернення чи видворення позивача за межі України.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано очевидною протиправністю оскаржуваного рішення, подальшим вилученням у ОСОБА_1 і анулюванням документів, які підтверджують громадянство України.

В заяві про забезпечення позову також зазначено, що позивач проходив службу у складі добровольчих батальйонів "АРАТА", "АЙДАР" з 2014 по 2017 роки, забезпечував бійців, що приймали участь в антитерористичній операції, роботою та житлом, а тому у випадку примусового повернення чи видворення на територію Російської Федерації може стати жертвою переслідування з політичних мотивів.

Суд, дослідивши подану заяву, при її вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Виходячи з наведених норм в їх сукупності, забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та осіб, що не є учасниками судового процесу.

Так, позивач у заяві про забезпечення позову посилається на очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, однак не надає суду доказів, які б свідчили про очевидні ознаки його протиправності, тому такі твердження є передчасними, адже підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

Окрім того, передчасними є і посилання позивача на імовірність його переслідувань за політичними мотивами, у випадку примусового повернення чи видворення на територію Російської Федерації, оскільки суду не надано доказів прийняття будь-яких рішень щодо примусового повернення (видворення) позивача в країну походження або третю країну, в тому числі на територію Російської Федерації, та доказів вчинення відносно позивача дій по вилученню, анулюванню чи знищенню документів, які підтверджують його належність до громадянства України.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Управління Державної міграційної служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак