Рішення № 75974299, 21.08.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2634/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахування позивачу пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій";

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" по стажу і заробітку з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, який становив 3 764,40 грн з 01.10.2017.

Позов мотивовано тим, що Верховною Радою України з 03.10.2017 був прийнятий Закон України №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до якого з 01.10.2017 Пенсійний фонд України зобов'язано перерахувати раніше призначені пенсії із використанням показника заробітної плати на рівні 3 764,40 грн. Проте, станом на 01.01.2018 позивач продовжував отримувати пенсію у розмірі 1 226,84 грн, що свідчить про те, що його пенсія, у відповідності до вказаного закону, перерахована не була. Зазначена обставина стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що на даний час не має законних підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки законодавством про пенсійне забезпечення не передбачено право перерахунку пенсій особам, які виїхали за кордон на постійне місце проживання, а тому позивач втратив право на перерахунок (підвищення) пенсії перебуваючи за кордоном та постійно проживаючи в Ізраїлі, тому розмір пенсії залишається таким, який був у позивача до виїзду за кордон. Крім того, із заявою встановленого зразка позивач не звертався. Також відповідач вказує, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В той же час, між Україною та Ізраїлем не укладено жодного договору у галузі пенсійного забезпеченя. Відповідач наголошує, що виплату пенсії позивачу було поновлено у тому розмірі, в якому було припинено її виплату, а оскільки на даний час, нарахування пенсії відбувається через програмне забезпечення, то коригування її розміру було проведено спеціалістом вручну.

Крім наведеного, відповідач просить розгляд справи проводити за привилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що вказана справа підпадає під визначення, наведене у п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), а тому дія ч.4 ст.260 КАСУ, яка передбачає право відповідача на подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не розповсюджується на цю справу в силу ч.7 ст.260 КАСУ. За наведених обставин, суд вважає клопотання Чернігівського ОУПФУ необґрунтованим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачу в травні 2002 року було призначено пенсію за віком, яку виплачував відповідач. В листопаді 2012 року позивач виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль. У зв'язку з цим йому було припинено виплату пенсії в Україні. 03.07.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії. від 26.07.2017 №1019/02/К-7 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні вимоги про поновлення виплати пенсії, що стало підставою для звернення до суду.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.08.2017 у справі №750/7357/17 (набрала законної сили) позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії з 03.07.2017.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання зазначеного рішення, відповідачем поновлено виплату пенсії позивачу починаючи з 03.07.2017 в сумі 1 226,84 грн, що сторонами не заперечується.

Верховною Радою України 03.10.2017 прийнятий Закон України №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до якого з 01.10.2017 Пенсійний фонд України зобов'язано перерахувати раніше призначені пенсії із використанням показника заробітної плати на рівні 3 764,40 грн.

Встановивши, що позивач продовжує отримувати пенсію у розмірі 1 226,84 грн, з метою досудового врегулювання спору, останній 12.06.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, що підтверджується відповідною заявою (а.с.12).

Втім, листом від 10.07.2018 №747/06/К-7 відповідач повідомив ОСОБА_1, що пенсія виплачується згідно чинного законодавства.

Вважаючи, таку бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача у відповідності до Закон України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" протиправною, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 по справі №25-рп/2009 вказав, що закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для обмежень.

Виходячи із правової та соціальної природи пенсії право громадянина на одержання призначеної йому пенсії, так само як і право на її перерахунок, не може пов'язуватися із такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що кожен громадянин України, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав, зокрема, на одержання пенсії при постійному проживанні в Ізраїлі, що підтверджено постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.08.2017 у справі №750/7357/17.

Тобто, позивач, безвідносно до свого місця проживання має право на отримання призначеної йому пенсії, яку відповідач протиправно припинив йому виплачувати. На даний час, право позивача відновлене на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.08.2017 у справі №750/7357/17.

Так, з 01.01.2017 в Україні відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 проведено осучаснення (перерахунок) призначених раніше пенсій за єдиними правилами обрахунку, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У відповідності до п.4.3 Розділу XV «Прикінцеві положення", пенсії, призначені відповідно до цього закону до набрання чинності цим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", з 01.10.2017 перераховується із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Таке перерахування пенсії здійснюється автоматично і не потребує будь-яких заяв від пенсіонерів.

Зазначене дає підстави для висновку про наявність порушеного права позивача на отримання пенсії у перерахованому розмірі, оскільки постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.08.2017 у справі №750/7357/17 було фактично поновлено порушене право позивача на отимання пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" після виїзду за кордон з 03.07.2017 та зазначене не виключає обов'язок відповідача щодо перерахунку пенсії у відповідності до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Будь-які норми чинного законодавства, які б звільняли відповідача від обов'язку перерахувати пенсію, право на отримання якої підтверджено рішенням суду - відсутні. Тобто, враховуючи висновки суду, наведені в мотивувальній частині рішення, такий перерахунок повинен здійснюватися безвідносно до того, чи перебуває особа, якій призначено пенсію, на постійному місці проживання за кордоном.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не перерахування позивачу пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що призвело до порушення охоронюваних Конституцією України прав позивача, внаслідок чого суд вважає, що порушене право підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" по стажу і заробітку з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, який становив 3 764,40 грн з 01.10.2017. Таким чином суд дійшов висновку, що, позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що стягувати судовий збір з коштів Пенсійного фонду України не має правових підстав у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, оскільки наведене суперечить зазначеній вище процесуальній нормі. Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, ід.н. НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру,44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо не перерахування ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" по стажу і заробітку з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, який становив 3 764,40 грн з 01.10.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька,83-а м. Чернігів 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, ід.н. НОМЕР_1) 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 21серпня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк