
Справа № 822/2166/18
РІШЕННЯ
іменем України
13 серпня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.
за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача: Вівсянника А.М., представників відповідача: Кундиловської М.М., Оржеховської К.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 06.02.2018 №0015761202, яким ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" нараховано штраф у розмірі 26667,00 грн., що становить 50% від суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 53333,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ю" від 17.05.2018 №20834-17 на суму 26670,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14310394) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017.
За результатами перевірки складено акт від 16.01.2018 №610/22-01-12-02/14310394, яким встановлені порушення норм податкового законодавства та на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
З даним податковим повідомленням рішенням позивач не погодився, оскаржив його до ДФС України, за результатом розгляду якого, спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
17.05.2018 ГУ ДФС у Хмельницькій області винесло податкову вимогу на стягнення податкового боргу.
З даними рішеннями позивач не погоджується, оскільки вважає, що воно базуються на безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Крім того позивач наголошує на протиправності проведення перевірки, оскільки остання проведена з порушенням строку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення згідно обставин викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду відзив на даний адміністративний позов та пояснили, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були прийняті згідно вимог чинного законодавства, як результат виявлених порушень позивачем, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги, суд дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що ГУ ДФС у Хмельницькій області 16.01.2018 провело камеральну перевірку ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14310394) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017.
За результатами перевірки складено акт від 16.01.2018 №610/22-01-12-02/14310394, яким встановлені порушення норм податкового законодавства, а саме - п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 "Про затвердження фори та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", за яким позивач завищив суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, задекларованого у декларації з ПДВ за листопад 2017 та занизив суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 53333,00 грн.
На підставі акта від 16.01.2018 №610/22-01-12-02/14310394 контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0015761202 від 06.02.2018, згідно якого ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" нараховано штраф у розмірі 26667,00 грн., що становить 50% від суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 53333,00 грн..
З даним податковим повідомленням рішенням позивач не погодився, оскаржив його до ДФС України, за результатом розгляду якого, спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
17.05.2018 ГУ ДФС у Хмельницькій області винесло податкову вимогу на стягнення податкового боргу на суму 26670,00 грн.
З даними рішеннями контролюючого органу позивач не погоджується, звернувся з позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду про оскарження спірного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).
В судовому засіданні суд встановив, що позивач зареєстрований як юридична особа та відповідно до ст.ст.15, 16 ПК України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Однією із функцій органів державної податкової служби, яку вони виконують згідно пп.19-1.1.1 п.19-1.2 ст.19 ПК України є здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Також згідно п.19-1.1.34 ст.19 ПК України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім НБУ), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 ПК України, згідно якого п.75.1, пп.75.1.2 пп.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральних перевірок встановлений ст.76 ПК України.
Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення строку проведення відповідачем камеральної перевірки та зазначає, що відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Враховуючи те, що граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 становить 20.12.2017, ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" подало декларацію з ПДВ за листопад 2017 - 20.12.2017.
Враховуючи викладене, суд вважає, що камеральна перевірка, яка проведена 16.01.2018 проведена в терміни, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п.п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абз."в" п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку немає права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно із до п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 28.01.2016 №21, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
З р.19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у р.19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від'ємного значення (р.19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, р.19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20. Сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації):
- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) (відображається у рядку 20.1);
- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Згідно із п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 28.01.2016 №21, залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абз."б" п.200.4 ст.200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає за заявою платника сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200.1.3 ст.200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику - платнику податку на додану вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму податку на додану вартість, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, і отриманні послуг від нерезидента на митній території України - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари і послуги.
Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип; проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).
Як зазначено в акті перевірки від 16.01.2018 №610/22-01-12-02/14310394, ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" 17.11.2017 подало до контролюючого органу додаток 1 "Розрахунок коригування сум ПДВ" до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 №9243327264 та проведено коригування податкових зобов'язань у бік його зменшення на суму ПДВ - (-)174888,00 грн. по контрагенту ДП "Котломаш" ВАТ "Красилівський машзавод", іпн 3647535221096:
- розрахунок коригування складений у жовтні 2017 до податкової накладної складеної у вересні 2017 - сама коригування податкових зобов'язань становить (-) 53333,33 грн., причина коригування: повернення;
- розрахунок коригування складений в жовтні 2017 до податкової накладної, складеної в жовтні 2017 - сума коригування податкових зобов'язань становить (-) 121555,00 грн., причина коригування: помилково виписана.
Таким чином, за даними вказаного додатку ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" здійснив коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення по періоду, відмінному від звітного періоду, а саме - вересня 2017 на суму ПДВ (-) 53333,33 грн.
Різницю між сумою податкових зобов'язань (р.9 декларації) та податкового кредиту (р.10.1, 14 декларації) за жовтень 2017 у сумі 245109,00 грн. фактично було сформовано за рахунок здійснення операції у жовтні 2017 в розмірі 191766,00 грн. та за рахунок коригування податкових зобов'язань жовтня 2017 у бік їх зменшення по періоду, відмінному від звітного періоду, а саме: вересень 2017.
Отже, враховуючи той факт, що платник сформував частину суми від'ємного значення за жовтень 2017 за рахунок коригування податкових зобов'язань в сторону їх зменшення на суму - 53333,00 грн., то ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" може претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у частині оплати у звітному періоді на суму 520713 грн. (574046,00 грн. - 53333,00 грн. = 520712,00 грн.) та, відповідно, не може претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в частині такої оплати.
З врахуванням вище зазначеного, позивачем в порушення абз."в" п.200.4 ст.200 ПК України та п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 28.01.2016 №21, занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на 53333,00 грн.
Щодо нарахованої податковим органом штрафної санкції в розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках
Згідно п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Як встановив суд, протягом 1095 днів щодо ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" було винесене податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0003251502 від 16.02.2015 із застосуванням штрафних санкцій в розмірі 25% суми податкового зобов'язання.
Отже, при застосуванні штрафної санкції в розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, податковий орган врахував зменшення суми бюджетного відшкодування в межах 1095 днів та факт застосування при цьому штрафної санкції контролюючим органом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом правомірно, а тому не підлягає скасуванню.
Разом з тим, відповідно до а.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
На виконання вимог вказаної вище статті, контролюючий орган надіслав на адресу платника податків податкову вимогу №20834-17 від 17.05.2018, чим підтвердив правомірність прийнятих рішень та повне дотримання вимог податкового законодавства.
Отже, аналізуючи встановлені вище обставини в сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати по справі не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 серпня 2018 року
Позивач:Публічне акціонерне товариство "Красилівський машинобудівний завод" (вул. Центральна, 16, м. Красилів, Хмельницька область, 31000 , код ЄДРПОУ - 14310394) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя Г.В. Лабань
Судове рішення № 75974297, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/2166/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: