Рішення № 75974200, 16.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 р. № 2040/5605/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в приміщенні суду в місті Харкові матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м.Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022), Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355), про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати п. 35 протоколу від 26.01.2018 № 9 та від 16.03.2018 № 28 п. 27 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині розміру нарахування одноразової грошової допомоги.

2. Зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 затверджений Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 року № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року).

3. Зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.201З р. № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011 -XIІ (в редакції Закону № 2004-V111 від 6 квітня 2017 року), з урахуванням раніше виплаченої суми.

4. Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

5. Зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Просив слухати справу за правилами спрощеного провадження.

В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що Міністерство оборони України приймаючи рішення на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум про призначення позивачу одноразової грошової допомоги 26.01.2018р. п.35 протоколу № 9 та 16.03.2018 р. п. 27 протоколу № 28 не дотрималось вимог пп.1 п. 6 Порядку 975 та пп. б) п.1 ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011 -X11 (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року), оскільки розмір одноразової грошової допомоги позивача повинен становити 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., у зв'язку з чим представник позивача провив суд позов задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду відповідачем - Харківським обласним військовим комісаріатом 23.07.2018 року було надано відзив у строк встановлений судом, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, оскільки Міністерством оборони України було чітко виконано норми діючого законодавства Зазначає, що порядок призначення і виплати грошової допомоги визначається Кабінетом міністрів України. Вказаним нормативним актом встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 4-9 п. 2 ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виплата проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначає, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. У зв'язку з чим підстав для повторного подання документів для виплати допомоги у розмірах, який діяв станом на дату винесення рішення суду немає.

Відповідач - Міністерство оборони України, у строк встановлений судом направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому, не погоджуючись із позовними вимогами, та в обґрунтування своєї позиції зазначає, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу III інвалідності, а саме: Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» №328 від 3 листопада 2006 року, яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, (надалі також - Закон №2011-XII), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 у. N 499. Зазначає, що на позивача також розповсюджується вимога про те, що допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. З пункту 2 цієї постанови уряду №975 від 25.12.2013 року (в редакції від 24.05.2017 року) установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. За таких обставин просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи позову, відзивів проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 31.10.1978 р. по 01.01.1981 р.

Відповідно до Довідки до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА № 622586 від 21.03.2012 року, при первинному огляді позивачу встановлено III групу інвалідності, причина інвалідності захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

У подальшому, при повторному огляді, відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №131336 від 27.04.2016 року, позивачу було підтверджено III групу інвалідності з тих самих підстав.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 року по справі №642/3819/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року було зобов'язано Міноборони вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивачу згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у Порядку, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 року.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Комісія) від 26.01.2018 протокол № 9 п. 35 призначено позивачу одноразову грошовч допомогу, з підстав встановлення позивачу інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 240000 (двісті сорок тисяч) гри. 00 коп.

В подальшому відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України (п. 27 Протоколу засідання комісії від 16.03.2018 року № 28), у зв'язку з набуттям законної сили рішень судів, та у зв'язку з допущеними помилками, комісія дійшла висновку про необхідність внесення змін до п.35 протоколу №9 від 26.01.2018 в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, зокрема на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 по справі № 642/3819/17, ОСОБА_1, з підстав встановлення йому III групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206 700,00 грн.

У подальшому, вказані кошти були перераховані Управлінням Державної казначейської служби у Холодногірському районі м. Харкова позивачу на його особовий банківський рахунок було перераховано (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи ).

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 року №5040-УІ, який набрав чинності з 01.01,2014 року, ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, відповідно до підпункту 4 п.2 якої встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

На виконання зазначеної редакції ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.13р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок №975), яка набрала законної сили 01.01.14р.

Абзацем 3 пункту 2 цієї постанови уряду встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абз. 3 п.З Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З аналізу норм чинного законодавства випливає, що з питань призначення, виплати, перерахунку чи доплати (у зв'язку з встановленням вищу групу інвалідності) одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та звільненим з військової служби особам (тобто колишнім військовослужбовцям) чітко показує, що день встановлення групи інвалідності є днем виникнення права на отримання одноразової допомоги, через що треба застосовувати той порядок, який діяв на дату встановлення первинної відповідної групи інвалідності, в тому числі при визначенні розміру одноразової грошової допомоги.

Вказана позиція неодноразово підтверджувалася і Верховним Судом, зокрема в постанові від 26 червня 2018 року по справі № 750/5074/17, адміністративне провадження № К/9901/44751/18, суд касаційної інстанції зазначає, що вирішуючи питання, які норми матеріального права та в якій редакції підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суди не врахували наступне.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232- XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги - вересень 2016 року) встановлено, що виплата, одноразової грошової, допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини дев'ятої, статті 16-3 Закону №2011-XII (в редакції, що діяла у вересні 2016року) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була, призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні, (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової, служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., N° 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати, одноразової грошової допомоги, у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007р., № 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством, порядку, що діяло на. день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту З Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, суд звертає увагу, що на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу III інвалідності, а саме Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» №328 від 3 листопада 2006 року, яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, (надалі також - Закон №2011-XII), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 у. N 499 (надалі також - Порядок №499).»

Стосовно посилань позивача на прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» від 06.04.2017 року №2004-УІІ, слід зазначити наступне.

Дійсно, вказаним Законом були внесені зміни до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких було збільшено розмірі одноразової грошової допомоги.

При цьому, відповідно до п.2 ст.16-2 в редакції цього Закону визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону, встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень цього Закону, Кабінету міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, на позивача також розповсюджується вимога про те, що допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 пункту 2 цієї постанови уряду №975 від 25.12.2013 року (в редакції від 24.05.2017 року) установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико- соціальної експертної комісії.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, навіть за новими редакціями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, останні зобов'язані керуватися тими нормами законодавства, які діяли на момент встановлення пози: інвалідності.

На погляд суду, позивач невірно трактує прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» від 06.04.2017 року №2004- VII, оскільки позивач вважає, що п.2 Прикінцевих положень цього Закону вказує, що на нього повинні розповсюджуватися суми виплат цього закону. Проте, Перехідними положеннями цього вказується на те, на кого саме розповсюджується дія Закону, а не суми відшкодування одноразової грошової допомоги, що є зовсім різними за своїм правовим змістом поняттями.

Отже, розміри одноразової грошової допомоги, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975 в редакції після 01.01.2017 року, не можуть бути розповсюджені на позивача, оскільки цими ж нормативно-правовими актами встановлені відсилочні норми щодо застосування тих редакцій Закону та постанови, які діяли на момент встановлення особі інвалідності.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Харківського апеляційного адміністративного суду (постанова від 25.06.2018 року по справі № 820/485/18; постанова від 26.06.2018 року по справі № 820/1381/18; постанова від 21.06.2018 року по справі № 820/486/18 ; постанова від 26.06.2018 року по справі № 642/5976/17, постанова від 19.06.2018 року по справі № 642/5980/17, постанова від 17.07.2018 року по справі №820/487/18; постанова від 09.07.2018 року по справі № 820/483/18; постанова від 05.07.2018 року по справі № 820/1028/18; постанова від 25.06.2018 року по справі №820/1669/18; постанова від 12.07.2018 року по справі № 820/1672/18; постанова від 16.07.2018 року по справі № 642/5981/17).

таким чином, зі змісту оскаржуваного протокольного рішення, відповідачем - Міністерством оборони України прийнято за результатами повторного розгляду заяви про виплату грошової допомоги, з урахуванням правової позиції висловленої вже у судовому рішенні у справі № 642/757/17, про право позивача на одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (редакції Законів України №328-У від 03.11.2006 року, №5040-УІ від 04.07.2012 року), тому підстави для застосування під час вирішення питання, приписів ст.16-2, в редакції Закону України №2004-УІІІ від 06.04.2017 року - відсутні.

Так, судовим рішенням по справі № 642/757/17 право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, визначено за правилами саме статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", редакції Законів України №328-У від 03.11.2006 року, №5040-УІ від 04.07.2012 року.

За наведених обставин, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про незастосування відповідачем-Міністерством оборони України під час прийняття оскаржуваного рішення приписів п.2 Прикінцевих Положень Закону України №2004-УІІІ від 06.04.2017 року.

Так, зазначеним пунктом 2 передбачено, що його дія не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, у суду відсутні підстави для задоволення позову, у зв'язку із чим підстави для встановлення судового контролю також відсутні.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м.Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022), Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355), про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено та підписано суддею 21 серпня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.