Рішення № 75973144, 16.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 р. Справа№0540/5485/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із позовом про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 1 березня 2016 року, зобов'язання відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість з 1 березня 2016 року. В позові заявлено клопотання про звернення до негайного виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць.

За змістом позову позивач є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком, починаючи з 2015 року перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Донецької області. Позивач зазначив, що з березня 2016 року не отримує пенсійні виплати, внаслідок чого позбавлений єдиного джерела існування. Позивач зазначив, що припинення вплати пенсії є порушенням гарантованого Конституцією України права на соціальний захист, яке включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач зазначив, що за приписами статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 29.10.2014 № 1706-VII, реалізація права на пенсійне забезпечення взятої на облік внутрішньо переміщеної особи здійснюється відповідно до законодавства України. Держава вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, окрема, відновленням всіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Посилаючись на підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи та відсутність жодної з підстав для припинення пенсії, визначених частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відсутність будь-якого рішення з приводу припинення виплати пенсії, позивач зауважив на протиправності припинення виплати відповідачем пенсії з березня 2016 року.

У наданому суду відзиві на позов відповідач - Слов'янське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначило про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

За змістом відзиву розпорядженням від 05.01.2015 пенсійну справу позивача взято на облік в Слов'янському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Донецької області. З 01.03.2016 виплату пенсії позивачу припинено через отримання інформації від Держприкордонслужби. За поновленням пенсії позивач звертався із заявами № 24734 від 27.12.2017 та № 6398 від 29.03.2018. Рішенням комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам № 93 від 08.05.2018 підтверджено фактичне місце проживання позивача та поновлено виплату пенсії на серпень 2018 року. Відповідач вважає, що оскільки на день звернення позивача до суду із позовом пенсійні виплати поновлені, підстави для задоволення заявлених вимог відсутні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалами від 16 липня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення рішення у справі та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є пенсіонером за віком. Згідно довідки № 0000494238 від 16.03.18 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2.

З письмових документів справи вбачається, що з січня 2015 року позивач перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач у справі).

Листом від 25.06.2018 № 16158/02 позивача на його запит повідомлено про припинення виплати пенсії з 01.03.2016 на підставі списків тривало відсутніх за адресою фактичного проживання.

У травні 2018 року відповідачем отримано рішення Комісії Управління соціального захисту населення Слов'янської районної державної адміністрації № 93 від 08.05.2018 про поновлення пенсійної виплати.

Будь-які документи, які б свідчили про оформлення припинення виплати пенсії позивачу певним рішенням в матеріалах справи відсутні. Станом на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідачем виплати пенсії позивачу.

В силу приписів ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Як вбачається з довідки відповідача про нараховану та виплачену пенсію від 20 липня 2016 року позивачу нараховано пенсію за період з січня 2016 року по червень 2018 року, виплачено за період з січня по лютий 2016 року, з огляду на що позовна давність у даному випадку не застосовується.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI ( далі за текстом ЗУ № 1058).

Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Відповідно до частини першої статті 49 ЗУ № 1058 виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду з наступних підстав: - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; - у разі смерті пенсіонера; - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; - в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

22.11.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII, який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 81, ст. 2296; 2015 р., N 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМУ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Отже, виходячи з викладеного, умовою призначення (продовження) виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку в місці перебування, що підтверджується відповідною довідкою; про припинення виплати пенсій відповідним органом пенсійного фонду має прийматися відповідне рішення із визначенням в ньому підстав припинення виплати пенсії.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи прийнятого відповідачем рішення про припинення виплати позивачу пенсії з березня 2016 року, як то передбачено статтею 49 ЗУ № 1058, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем правомірності такого припинення виплати та вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2016 є протиправним та вчинено не у спосіб, визначений законом. Посилання відповідача на встановлення в ході інформаційного обміну з органами соціального захисту населення факту непідтвердження місця фактичного проживання позивача як підставу для зупинення виплати пенсії є безпідставними, оскільки отримання такої інформації не передбачено жодним нормативно-правовим актом у якості підстави для припинення нарахування та виплати пенсії.

Правова позиція щодо безпідставності посилань органів Пенсійного фонду України на надходження інформації про відсутність внутрішньо переміщеної особи за місцем перебування у якості підстави припинення пенсії викладена в рішеннях Верховного Суду України, зокрема рішеннях у справах № 233/4105/17, № 243/8033/17, № 263/7763/17, №243/5596/17. Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 1 березня 2016 року підлягають задоволенню.

В матеріалах справи наявна довідка № 0000494238 від 16.03.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що свідчить про наявність підстав для отримання позивачем пенсійних виплат після березня 2018 року. Наявність в позивача статусу внутрішньо переміщеної особи до березня 2018 року не є спірною обставиною у межах справи, оскільки відсутність в позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не визначалася відповідачем підставою припинення виплати пенсії позивачу у березні 2016 року.

Наявність в позивача станом на день звернення до суду із цим позовом права на отримання пенсійних виплат (поточних та заборгованості від дня припинення виплати пенсі у березні 2016 року) не заперечується відповідачем. Втім, в матеріалах спарив відсутні документи, які б свідчили по здійснення позивачем виплати заборгованості з пенсійних виплат та поточної пенсії позивачу після прийняття рішення про її поновлення. До відзиву відповідачем додано довідку про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії, згідно якої з березня 2016 року позивачу нараховується пенсія, але не виплачується.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відновити виплату пенсії та виплатити заборгованість за весь період несплати в повному обсязі також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У наданому позові ОСОБА_1 просив суд зобов'язати виконати рішення суду у межах виплати пенсії за один місяць негайно.

Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій - у межах суми стягнення за один місяць, з огляду на що рішення про зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість з 1 березня 2016 року підлягає негайному виконанню в частині виплати пенсії за один місяць.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні суду. Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом при відкритті провадження у справі ухвалою від 16 липня 2018 року було задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, при задоволенні позову.

Отже, враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог та беручи до уваги те, що позовну заяву надано до суду 10.07.2018, судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, фактична адреса: АДРЕСА_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2016 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплатити заборгованість з 1 березня 2016 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області негайно виконати рішення суду у межах суми виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць.

Стягнути з бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: стягувач - Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вулиця Липська, будинок 18/5), рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Михайлик А.С.