Ухвала суду № 75973019, 27.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

27 червня 2018 р. Справа № 802/614/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці

заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом:

ОСОБА_2

до Жабелівської сільської ради Вінницького району Вінницької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Жабелівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про скасування рішення.

Від представника третьої особи ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 139 КАС України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що заява про розподіл судових витрат підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що представником третьої особи ОСОБА_1 з метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 802/614/18 у Вінницькому окружному адміністративному суді, надано: копію договору про надання правової допомоги №б/н від 04.06.2018 року; акт виконання робіт від 13.06.2018; квитанцію про оплату послуг адвоката №б/н від 04.06.2018 за представництво в якості третьої особи у Вінницькому окружному адміністративному суду по справі №802/614/18-а .

З наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. В ході розгляду справи ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Судом також встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді, та наведені вище докази були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені третьою особою, мають бути присуджені на їх користь за рахунок позивача ОСОБА_2

Керуючись статтями 132, 134, 139, 142, 143, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) з позивача ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: