Ухвала суду № 75971430, 17.08.2018, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/1901/18

Провадження № 2/658/1058/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2018 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Под’ячевої І.Д.,

при секретарі Левицькій Н.Я.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третіх осіб ОСОБА_3

розглянувши в місті Каховці у підготовчому судовому засіданні заяву представників сторін про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (треті особи ПП «СВ-Імпекс», ФГ «Нива») про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, а саме просила поділити спільне майно подружжя, яке є об’єктом спільної сумісної власності, визнавши за ОСОБА_4 право особистої власності на: комплекс «Виробнича база» вартістю 390000 грн; установку для вентиляції та кондиціювання повітря вартістю 1147358 грн. 33 коп.; фільтр автоматичний вартістю 80912,50 грн; трактор колісний Беларусь – 165000 грн.; трактор Беларусь – 127500грн, всього на загальну суму 1910770 грн..

16 серпня 2018 року ухвалою суду до справи залучено в якості третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору ПП «СВ-Імпекс» та ФГ «Нива».

16 серпня 2018 року сторони звернулись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, в якій сторони визнають право спільної сумісної власності на спільно нажите майно, а саме ПП «Агро-Максі», сторони дійшли згоди, що за ОСОБА_4 в порядку поділу майна визнається право особистої власності на основні засоби ПП «Агро-Максі» на загальну суму 4136143,52 грн., переходить одноосібне право користування земельною ділянкою площею 0,5517 га.

Разом з цим за ОСОБА_5 згідно угоди визнається право особистої приватної власності на ПП «Агро - Максі» зі статутним капіталом 700500 грн. та корпоративні права на підприємство.

ОСОБА_4 зобов’язується сплатити ОСОБА_5 компенсацію за частку в майні, яка належала йому, відступивши від принципу рівності часток, в сумі 2750000 грн. до 01 жовтня 2018 року, при цьому отримані від дружини кошти ОСОБА_5 направить на погашення боргових зобов’язань перед кредиторами ПП «СВ-Імпекс» та ФГ «Нива».

За результатами угоди сторони за позовом інших претензій один до одного не мають. З моменту постановлення ухвали суду право спільної сумісної власності припиняється і ОСОБА_4 набуває право здійснити державну реєстрацію за собою права власності на Комплекс «Виробнича база» та Трактор Hollandта Трактор колісний Білорус.

Представники сторін в судовому засіданні угоду оголосили та зазначили, що її підтримають та просять затвердити.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення заяви про затвердження мирової угоди, при цьому зазначав, що в угоді обумовлено перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований Комплекс «Виробнича база», до позивача, однак не враховано, що протиричить вимогам земельного законодавства, оскільки така земельна ділянка була передана ПП «Агро-Максі» виконкомом Каховської міської ради на правах оренди, оскільки земельна ділянка на якій розташовано комплекс є комунальною власністю. Також представник зазначив, що в пункті 5 Угоди зазначено, що ОСОБА_5 кошти отримані від ОСОБА_4 направить на погашення боргових зобов’язань перед кредиторами, тобто третіми особами, однак в мировій угоді не враховано, що у разі невиконання такого пункту будуть порушенні права третіх осіб, оскільки ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5, як фізичні особи не є сторонами у виконавчому провадженні за борговими зобов’язаннями ПП «Агро-Максі». На думку представника третіх осіб, подружжя намагається вивести шляхом фіктивного поділу майна, майно підприємства ПП «Агро-Максі», у зв’язку з чим виник позов про розірвання шлюбу та поділу майна подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд може затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні у разі її заявлення сторонами.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши зміст мирової угоди укладеної між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку про невідповідність угоди вимогам закону, а тому така угода не може бути затверджена судом.

Так, відповідно до ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається зі змісту мирової угоди, в останній відсутні посилання на норми цивільного процесуального законодавства щодо роз’яснення подружжю наслідків укладання мирової угоди для кожної сторони. Дану обставину суд вважає суттєвою оскільки в суді інтереси сторін представляють представники, у суду відсутня можливість переконатись в обізнаності сторін щодо належного роз’яснення їм наслідків укладання мирової угоди та переконатись у добровільності укладання такої угоди, оскільки згідно змісту останньої розподіл часток у праві спільної сумісної власності є не рівним.

Крім того, пункт 2 угоди не відповідає вимогам земельного законодавства, а саме перехід одноосібного права користування земельною ділянкою комунальної власності до позивача, оскільки договір оренди укладений з ПП «Агро-Максі», тобто із юридичною особою, надання в користування земель комунальної власності передує певна процедура, пов’язана із отриманням певних узгоджуючих документів, а згідно угоди ОСОБА_4 переходить лише комплекс «Виробнича база», як самостійний об’єкт нерухомості, не як частка ПП «Агро-Максі».

Також, умови угоди порушують права третіх осіб, оскільки боргові зобов’язання існують між ПП «СВ-Імпекс», ФГ «Нива» та ПП «Агро-Максі», а тому зобов’язання викладенні в п. 5 Угоди щодо направлення ОСОБА_5 коштів отриманих у ОСОБА_4 на погашення боргових зобов’язань перед кредиторами, є нікчемним, оскільки боржником перед третіми особами є ПП «Агро-Максі», а не ОСОБА_5, як фізична особа.

За таких даних, суд приходить до висновку, що умови мирової угоди суперечать закону та порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, які не є сторонами в цій угоді.

Серед іншого судом враховано, що первинною вимогою в позовній заяві ОСОБА_4 є розірвання шлюбу, проте в судовому засіданні представник позивача зазначив, що у разі затвердження мирової угоди щодо поділу майна, позивач просить залишити вимогу щодо розірвання шлюбу без розгляду, для звернення із окремим позовом до суду, однак суд наголошує, що вимога про розірвання шлюбу є первинною по відношенню до вимоги про поділ спільного майна подружжя, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відсутності спору між подружжям щодо поділу спільного сумісного майна, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (нотаріально засвідчений договір), незалежно від розірвання шлюбу, тобто в поза судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 207, 255, 256, 258, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди поданої до суду представниками сторін та укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про поділ майна подружжя від 16 серпня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_6