Ухвала суду № 75970237, 13.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Парсамян А.А.

за участю

представника Коноваленка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника СВФ «Агросоюз», адвоката Коноваленка О.О., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Бруссо К.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Васенковим П.В., та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку СВФ «Агросоюз» (код 24545141) - № 26002924440230, відкритого в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на цьому рахунку, за запитом слідчого на час його надання.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат Коноваленко О.О. просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Так, апелянт вказує на відсутність підстав для накладення арешту на майно СВФ «Агросоюз» посилаючись на ті обставини, що посадовим особам даного товариства про підозру не повідомлено, у зв'язку з чим воно не є юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а надані стороною обвинувачення матеріали не містять жодних допустимих доказів, які б вказували, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, адвокат звертає увагу суду на ту обставину, що у матеріалах справи відсутня постанова про визнання майна речовим доказом.

Одночасно представник СВФ «Агросоюз», адвокат Коноваленко О.О., ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, зазначаючи, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення представників СВФ «Агросоюз», а про постановлене судом рішення останні дізналися лише 27 червня 2018 року, в зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна та його представника, а відомості про направлення їм копії постановленого судом рішення в матеріалах судового провадження відсутні, колегія суддів, приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що про існування судового рішення вони дізналися 27 червня 2018 року та вважає за можливе поновити строк на його оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Також, колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності даних, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з клопотання слідчого, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000581 від 22 жовтня 2015 року, за фактом розтрати та заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах з використанням суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), створених з метою прикриття незаконної діяльності, а також незаконних дій, спрямованих на легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно доводів клопотання, у вказаній злочинній схемі задіяно СВФ «Агросоюз». Також, сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування було встановлено, що рахунок вказаного підприємства № 26002924440230, який відкритий в АБ «Укргазбанк», використовується під час реалізації протиправних фінансових послуг, спрямованих на незаконну мінімізацію податкових платежів, а також переведення безготівкових грошових коштів в готівку.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунку СВФ «Агросоюз» (код 24545141) - № 26002924440230, відкритого в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), зазначивши, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання та наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на зазначеному банківському рахунку, пославшись на наявність підстав вважати, що це майно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.

Проте, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Разом з тим, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Зокрема, надані суду матеріали не містять відомостей, сукупність яких вказувала б на те, щогрошові кошти, що знаходяться на вище зазначеному рахунку СВФ «Агросоюз» набуті цим підприємством в результаті вчинення протиправних дій, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, надані суду матеріали позбавляють можливості встановити розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що є обов'язковою умовою при вирішенні питання про арешт майна.

Так, звертаючись з клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий зазначив, що СВФ «Агросоюз», внаслідок взаємодії у протиправній схемі, сформувала незаконний податковий кредит у розмірі 5 млн. 734 тис. 980, 8 грн. Однак, жодних відомостей щодо розміру грошових коштів, які містяться на банківському рахунку про арешт яких ставиться питання, слідчим не надано, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості врахувати ті обставини, які покладає на нього ст. 173 КПК України.

Крім того, слід зазначити, що ініціюючи питання про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, рішення про визнання такого майна речовим доказом сторона обвинувачення не приймала.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Проте, відповідно до вище зазначених обставин, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, слідчим не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого судді з приводу того, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку СВФ «Агросоюз», відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано даних, які б давали підстави вважати, що це майно набуте кримінально протиправним шляхом, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку СВФ «Агросоюз», слід відмовити, а відтак апеляційна скарга представника СВФ «Агросоюз», адвоката Коноваленка О.О., підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника СВФ «Агросоюз», адвоката Коноваленка О.О., про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника СВФ «Агросоюз», адвоката Коноваленка О.О., - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Бруссо К.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Васенковим П.В., та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку СВФ «Агросоюз» (код 24545141) - № 26002924440230, відкритого в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на цьому рахунку, за запитом слідчого на час його надання, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Бруссо К.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Васенковим П.В., про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку СВФ «Агросоюз» (код 24545141) - № 26002924440230, відкритого в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/3569/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Бортницька В.В.

Доповідач Присяжнюк О.Б.