Рішення № 75968951, 16.08.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/376/18

Провадження №2/603/211/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Сандалюка О.В.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Тростянецької сільської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м. під літерою «А», Літня кухня «Б», Стодола «В», Стайня «Г», Погріб «ПГ», Курник «в», Огорожа №1, Ворота №2, Криниця №3.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги як дочка спадкодавця і як особа, яка проживала на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в її відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач - представник Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що спадкуванню підлягає житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і який станом на 15.04.1991 року належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_2.

Суд зазначає, що до введення в дію Закону України «Про власність» частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувались тільки в разі смерті останнього члену колгоспного двору. Такий порядок спадкування поширюється на випадки припинення колгоспного двору з цих підстав до 01.07.1990 року. З введенням в дію Закону України «Про власність» в разі смерті члена колгоспного двору після ІНФОРМАЦІЯ_4 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його членів, проте з 15.04.1991 року двір втратив статус колгоспного двору.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 87 років в с.Тростянці Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 актовий запис №06, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області 28.12.2005 року.

Ще за життя померлому належав:

- - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м. під літерою «А», Літня кухня «Б», Стодола «В», Стайня «Г», Погріб «ПГ», Курник «в», Огорожа №1, Ворота №2, Криниця №3, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області №19 від 10.02.2018 року, копією по господарської книги, яка міститься в матеріалах справи (арк. 21-25), згідно якої ОСОБА_2 був головою двору.

Як вбачається з матеріалів справи вказане майно ОСОБА_2 фактично успадкувала його дочка, як спадкоємець першої черги - ОСОБА_1, що підтверджується довідкою №19 від 10.02.2018 року, виданою виконкомом Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Родинні відносини між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджуються:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 згідно якого ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3;

- свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 10.06.1964 року згідно якого ОСОБА_3 змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3».

Щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 а саме, житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і яке фактично успадкувала ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_2, тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування за законом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені).

Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз'яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

В зв'язку з наведеним та у відповідності до роз'яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 як дочка спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом.

Також, з матеріалів справи вбачається, що оригінал правовстановлюючого документу на зазначений будинок був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті «Вісті Придністров'я» від 08.06.2018 року.

Згідно даного повідомлення вбачається, що свідоцтво про право особистої власності на будинковолодіння з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 видане виконкомом Монастириської районної ради народних депутатів 22.11.1988 року ОСОБА_2, загублено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому у положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В судовому засіданні було встановлено існування оригіналу Свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Монастириської районної ради народних депутатів №220 від 22.11.1988 року, здійснено реєстровий напис в реєстрову книгу за №1 за Р.№127 від 05.12.1988 року.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливість з даних причин оформити спадщину в установленому законом порядку доведена матеріалами справи.

Суд, при ухваленні рішення враховує заяви: ОСОБА_5 засвідчену секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області 07.05.2018 року; ОСОБА_6, засвідчену секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області 29.05.2018 року; ОСОБА_7, засвідчену секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області 29.05.2018 року; ОСОБА_8, засвідчену секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області 27.04.2018 року, згідно яких вони письмово заявляють, що спадщини яка залишилась після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року вони не приймали та на вказане в позовній заяві майно не претендують.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно повідомлення нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №371/01-16 від 25.06.2018 року, вбачається, що згідно даних спадкового реєстру не заводилась спадкова справа на вказане в позовній заяві спадкове майно після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже вона як спадкоємець за законом має право на вказане в позовній заяві спадкове майно, інших спадкоємців, які б претендували на дане спадкове майно у спадщині судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються житловий будинок з надвірними будівлями.

В зв'язку з наведеним та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на спадкове майно згідно позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НОМЕР_5, ІПН НОМЕР_1), проживаючої за адресою АДРЕСА_2 до Тростянецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04396207), юридична адреса місцезнаходження: с.Тростянці Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м. під літерою «А», Літня кухня «Б», Стодола «В», Стайня «Г», Погріб «ПГ», Курник «в», Огорожа №1, Ворота №2, Криниця №3, в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. М. Іванчук