Постанова № 75966804, 15.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/690/18 Справа № 697/783/18 Головуючий по 1 інстанції Русаков Г. С. Категорія:ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2018 р. Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, адвоката Харченка С. В., потерпілого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Харченка Сергія Вікторовича на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, пенсіонера,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп., -

в с т а н о в и в :

Згідно з постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2018 року ОСОБА_3 03.05.2018 року о 10 год. 00 хв. в с. Бобриця, Канівського району Черкаської області керував т/з Тoyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком Канівської ЦРЛ, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_3 03.05.2018 року о 10 год. 00 хв. в с.Бобриця Канівського району Черкаської області керував т/з Тoyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1, та не вибрав безпечної швидкості і здійснив наїзд на нерухомий т/з RENAULT, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п.12.3 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Харченко С. В. в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді першої інстанції, а провадження відносно ОСОБА_3 за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Указує, що постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною.

Зазначає, що копію протоколу про адміністративне правопорушення не було вручено ОСОБА_3 В матеріалах справи відсутні дані щодо складання протоколу в 2-х екземплярах та відсутня відмітка про надання копії протоколу особі, відносно якої складено протокол, а саме ОСОБА_3, чим порушені вимоги ст. 254 КУпАП. Неповно зазначено дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема в протоколі БР № 058275 відносно ОСОБА_3 невірно вказана адреса проживання правопорушника, не вказано контактний номер телефону. За таких обставин вважає, що недоліки протоколу про адміністративне правопорушення необхідно ретельно перевірити та усунути з метою встановлення дійсних осіб і обставин вчиненого адміністративного правопорушення.

Адвокат указує на те, що в протоколі відсутня відмітка щодо роз'яснення ОСОБА_3 його прав та обов'язків, також відсутній підпис ОСОБА_3 в графі щодо роз'яснення прав та обов'язків, а порушення цієї вимоги також має наслідком повернення протоколу про адміністративне правопорушення до відповідного уповноваженого органу для усунення його недоліків.

Також адвокат указує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд щодо стану сп'яніння ОСОБА_3, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.

Матеріали ДТП також оформлені з порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, а саме: копію протоколу про адміністративне правопорушення не вручено ОСОБА_3

Крім цього, суд розглянув справу з порушенням правил підсудності, оскільки ОСОБА_3 письмово повідомив суд про те, що він зареєстрований за іншою адресою, ніж вказано у протоколі. Місцем реєстрації ОСОБА_3 є АДРЕСА_1. У зв'язку з цим ця справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.

Адвокат зазначає, що ОСОБА_3 участі у розгляді справи не приймав через погіршення стану здоров'я та значною територіальною віддаленістю суду від свого місця проживання, про що ним були подані відповідні клопотання, однак всупереч цього суддя розглянув справу та ухвалив постанову без його участі. За таких обставин ОСОБА_3 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, зокрема право давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

Апелянт указує, що лікар взагалі не проводив жодних досліджень на стан сп'яніння, а просто виписав два висновки щодо стану сп'яніння ОСОБА_3 Отже, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Щодо матеріалів правопорушення за ст. 124 КУпАП, то адвокат вказує що схема ДТП не узгоджується з протоколом серії БР № 058274, щодо порушення ОСОБА_3 п. 12.5 ПДР, оскільки зі схеми ДТП видно, що зіткнення вчинив на смузі зустрічного руху водій автомобіля «Рено Кліо», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_5.

Матеріали справи № 697/783/18 містять схему ДТП, складену за участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які не внесені до протоколу серії БР № 058275 та протоколу серії БР № 058274, що складені відносно ОСОБА_3 При цьому схема ДТП не узгоджується з протоколом серії БР № 058274 щодо порушення ОСОБА_3 п. 12.5 ПДР, оскільки зі схеми ДТП видно, що зіткнення вчинив на смузі зустрічного руху водій автомобіля «Рено Кліо», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_5. Однак на останнього протокол не оформлено.

Суд не викликав і не допитав свідків в судовому засіданні, відмовив у витребуванні доказів, а постанова суду базується на припущеннях.

У судовому засідання адвокат Харченко С. В. й сам ОСОБА_3, який був присутній у судовому засіданні 01 серпня 2018 року, апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які в ній наведені.

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що правопорушення він не вчиняв. Їдучи тверезим на своєму автомобілі, він побачив інший автомобіль, який з-за рогу раптово виїхав на дорогу і зіткнувся з його автомобілем. В цьому іншому автомобілі перебував голова сільради села Бобриця Канівського району, з яким у нього давні неприязні відносини. Ця особа у подальшому вплинула на працівників поліції, лікаря у лікарні та суддю місцевого суду з метою фальсифікації справи відносно нього.

Потерпілий ОСОБА_5 заперечив проти апеляції, просив її відхилити. Пояснив, що він їхав за кермом автомобіля RENAULT, д.н.з. НОМЕР_2. Попереду він побачив автомобіль ОСОБА_3, який стояв посеред дороги, перекривши рух. Раптово автомобіль під керування ОСОБА_3 рушив з місця, ударився боком об паркан і зіткнувся з його автомобілем, який був в цей момент нерухомим. ОСОБА_3 вийшов з машини, й усі побачили, що він перебуває у сильному алкогольному сп'яніння. Він не міг стояти на ногах, падав на землю. Надалі викликали працівників поліції для оформлення ДТП і проходили огляд на стан сп'яніння у лікарні.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що він перебував у себе на городі і бачив події цього інциденту. Він бачив, як автомобіль ОСОБА_3 чомусь зупинився посеред дороги. Так він стояв кілька хвилин і заважав руху. Він разом з іншими людьми підійшли до автомобіля й намагалися поспілкуватися з водієм, однак реакції не було. Через певний час водій вийшов з автомобіля, й усі побачили, що він дуже п'яний. Він упав до дорогу, побив собі обличчя. Йому допомогли умитися, посадили на тротуар. Потім через деякий час він знову сів за кермо і хотів від'їхати, однак вдарився боком об паркан його (свідка) домоволодіння і вдарив автомобіль «Рено», який стояв поруч. Коли приїхали працівники поліції, він не заперечував свого стану сп'яніння, підписував документи, хоча й лаявся.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що він є сільським головою с. Бобриця і перебував в автомобілі «Рено» під час інциденту. Він надав покази, які за змістом відповідають показам потерпілого та свідка ОСОБА_9 Вказав, що жодних неприязних відносин у нього з ОСОБА_3 немає, й жодного впливу на справу він не здійснював.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави притягнути ОСОБА_3 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння належно встановлений судом першої інстанції на підставі належних і допустимих доказів. Цей факт підтвердився й в суді апеляційної інстанції шляхом допиту потерпілого і свідків.

Факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння чітко і обґрунтовано підтверджується відповідним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лікаря Канівської центральної районної лікарні № 18 від 03.05.2018 р. (а.с. 2). Також на запит суду був отриманий акт огляду ОСОБА_3, в якому указується, що він дезорієнтований у місці і часі, має порушення ходи, в позі Ромберга нестійкий, має різкий запах алкоголю з порожнини рота. Прилад Алконт 01 СУ двічі показав 2,3 % алкоголю.

Щодо доведеності вини ОСОБА_3 за порушення правил дорожнього руху, які спричинили зіткнення з автомобілем «Рено Кліо», д/н НОМЕР_2, суддя вважає, що такий факт також встановлений судом першої інстанції вірно, зокрема він підтверджується протоколом серії БР № 058274 від 03.05.2018 (а.с 13), відомостями схеми ДТП від 03.05.2018 (а.с.16) та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_5 (а.с.17).

Виходячи з цього, дії обвинуваченого судом першої інстанції кваліфіковані вірно.

Стосовно виду і розміру стягнення суддя апеляційного суду вбачає, що суд першої інстанції належно і обґрунтовано застосував до обвинуваченого стягнення за тяжче правопорушення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами згідно з санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону України від 07.07.2016 р. № 1446-VIII за вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вбачає, що, враховуючи особливу суспільну шкідливість вказаного правопорушення, стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 гривень та один рік позбавлення права керування транспортними засобами є законним, справедливим, необхідним і достатнім стягненням для виправлення правопорушника та запобігання вчиненню ним подібних правопорушень надалі.

Твердження апелянта про порушення правил територіальної підсудності суддя апеляційної інстанції вбачає безпідставним з огляду на таке.

Відповідно ч. 1, 2, 5 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 124, частиною першою статті 130 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів, за місцем проживання порушників або за місцем вчинення ДТП. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.

Враховуючи, що Департаментом патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Черкаси протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 надісланий в Канівський міськрайонний суд Черкаської області за місцем вчинення адміністративних правопорушень (с. Бобриця Канівського району), суд апеляційної інстанції вбачає, що місцевий суд вірно розглянув справу за місцем вчинення адміністративного правопорушення, не знайшовши підстав для направлення справи за місцем обліку транспортного засобу або за місцем реєстрації чи проживання порушника.

Посилання апелянта на невідповідність висновку № 18 від 03.05.2018 р. чинному законодавству України, а саме, що лікарем не було відібрано у нього біологічний матеріал з метою проведення лабораторних досліджень і отримання певних результатів, а проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння лише лікарем, суддя апеляційного суду відхиляє, оскільки відібрання відповідних зразків для дослідження є правом, а не обов'язком лікаря, за умови, що лікар не має змоги зробити висновок з інших ознак.

Також суд відхиляє доводи апелянта про те, що суд порушив вимоги закону, розглянувши провадження без присутності ОСОБА_3 У матеріалах справи містяться численні заяви адвоката Харченка С. В. про відкладення розгляду справи та направлення справи на розгляд до суду за місцем проживання ОСОБА_3 (а.с. 30, 40, 45, 49, 60, 64, 68). З огляду на це, суддя апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що обвинувачений та його захисник належно повідомлені про наявність справи в суді та про дату її розгляду, і їх дії спрямовані на затягування розгляду справи з метою спливу строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Тому, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Харченка С. В. в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2018 року щодо ОСОБА_3 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко