Ухвала суду № 75966451, 20.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1497/18Маньківський районний суд Черкаської області

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

20 серпня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

судді-доповідача Фетісової Т.Л.

суддів Бабенка В.М., Бородійчука В.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, як особи, яка не брала участі у розгляді справи, однак яка вважає, що рішенням суду вирішено питання про її права та обов'язки, на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15.11.2017 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комітету спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Нестерівка» та ТОВ «Нестерівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Нестерівська сільська рада Маньківського району Черкаської області, про виділення майна в натурі та визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

рішенням суду від 15.11.2017 у цій справі позовні вимоги задоволено та визнано за ОСОБА_3 право власності на майно в натурі, а саме: на нежитлову будівлю приміщення на дорощування свиней по АДРЕСА_1; нежитлову будівлю приміщення електростанції по АДРЕСА_2; забійну площадку (бойня) по АДРЕСА_3; нежитлову будівлю приміщення водокачки (криниця-водокачки) по АДРЕСА_4; водонапірна башня - башня Рожновського по АДРЕСА_5; автомобіль бортовий ГАЗ-4301, 1994 р.в., д/н НОМЕР_1; автомобіль ЗІЛ ММЗ-4502 , 1988 р.в., д/н НОМЕР_2; причіп до трактора 2 ПТС 4/45 1990 р.в.; силососховище №1 довжина 63,8 м. ширина - 8,20 м. глибина 3м.; силососховище №2 довжина 44 м. ширина - 12,76 м. глибина 2м.; сільськогосподарський інвентар: дизельна установка 1996 р, танк молочний 1990 р., водонагрівач САСО - 800-1987 р., вакуум - насос -1968 р., сепаратор ОПМ 1989 р., насос КМ -59 1992 р., електрооборудування АД -30 1966 р., доїльні установка 2 шт 1997 р., транспортер ТСН -350 1993 р., транспортер ТСН - 160 1993 р. змішувач СКО-Ф 1992 р., КДУ 1987 р., водонагрівач САОС-400 -2 шт 1991 р., транспортер ТС -40 1992 р., теліжки ТУ -10 2 шт 1993 р.

На це рішення ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі в розгляді справи, однак питання про права та обов'язки якої вирішено судом у оскарженому рішенні, подала 30.07.2018 апеляційну скаргу, якою порушено питання про його скасування в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності та виділення в натурі позивачу водонапірної башти Рожновського по АДРЕСА_5. Скаржник зазначає про те, що вказане майно знаходиться на земельній ділянці, яка їй належить на праві власності. У 2018 році ТОВ «Нестерівка» та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, заявленим до ОСОБА_2, про встановлення сервітуту на право проходу та проїзду по частині земельної ділянки для обслуговування водонапірної башти.

При проведенні підготовки до апеляційного розгляду даної справи встановлено, що предметом судового розгляду у справі були позовні вимоги про визнання права власності на майно КСП «Нестерівське» за власником майнових паїв (позивачем).

Скаржник стверджує, що частина вказаного майна, а саме водонапірна башта Рожновського по АДРЕСА_5, знаходиться на земельній ділянці, яка належить їй (кадастровий НОМЕР_3, площа 2,1911 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування с. Нестерівка Маньківського р-ну), що, на думку скаржника, свідчить про вирішення оскарженим рішенням суду першої інстанції питань про її права та обов'язки.

Проте з такими доводами апеляційний суд погодитися не може, адже у даній справі питань стосовно земельної ділянки скаржника не вирішувалося.

Крім того, згідно наданого скаржником кадастрового плану земельної ділянки кадастровий НОМЕР_3 на її території знаходиться водонапірна башта, яка, за даними ГУ Держгеокадастру у Черкаській області була збудована у середині 1980-х років та перебувала у колективній власності КСП «Нестерівка». При цьому право власності у скаржника на земельну ділянку виникло на підставі державного акта на право приватної власності від 10.12.2003 серії НОМЕР_4, тобто суттєво пізніше ніж було встановлено водонапірну башту.

Слід врахувати, що нормами цивільного законодавства не передбачено автоматичного виникнення права власності на майно у власника земельної ділянки на якій це майно розташоване.

Натомість положеннями ч.1 ст.377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право власності на водонапірну башту було наявне у КСП «Нестерівка» з моменту її зведення разом з правом власності на земельну ділянку під цим майном. Відповідно, після переходу права власності на нерухомість до ОСОБА_3 на підставі оспореного в цій справі рішення суду згідно вимог ч.1 ст.377 ЦК України до останнього перейшло і право власності на відповідну земельну ділянку.

Отже скаржник в даній справі згідно наведених норм цивільного законодавства не має ніяких прав щодо земельної ділянки під водонапірною баштою, відповідно, оспореним рішенням питання про її права та обов'язки вирішуватися не могло.

Крім того, оскільки скаржник одержала у власність земельну ділянку кадастровий НОМЕР_3 із майном, на ній розташованим, не маючи заперечень проти цього та тривалий час реалізовувала своє право власності на земельну ділянку без наявності до цього перешкод, апеляційний суд вважає, що вирішення питання про право власності на певне майно, що було зроблено оскарженим рішенням суду першої інстанції у цій справі, не свідчить про вплив на права та обов'язки скаржника, як власника земельно ділянки.

Відповідно до положень ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір повертається платнику у разі закриття (припинення) провадження у справі у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, отже скаржнику слід повернути 960,00 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції від 30.07.2018 №0.0.1096601911.1.

Керуючись п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и л а :

закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15.11.2017 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комітету спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Нестерівка» та ТОВ «Нестерівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Нестерівська сільська рада Маньківського району Черкаської області, про виділення майна в натурі та визнання права власності.

Повернути з державного бюджету України ОСОБА_2 сплачений згідно квитанції від 30.07.2018 №0.0.1096601911.1. судовий збір у сумі 960,00 грн. (дев'ятсот шістдесят грн.).

Повернути ОСОБА_2 оригінал квитанції від 30.07.2018 №0.0.1096601911.1., копію якої залишити у матеріалах справи.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Суддя-доповідач

Судді