Ухвала суду № 75964971, 20.08.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15932/17

Провадження № 2-а/638/121/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Монастирьової І.М.

за участю :

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського райсуду міста Харкова адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради « Про визнання протиправним акту № 384/13 від 22 квітня 2013 року про виявлення самовільно розміщених об’єктів, складеного Інспекцією з благоустрою та екології м. Харкова Управління екології та благоустрою Департаменту комунального господарства Харківської міської ради та зобов’язання вчинити певні дії », третя особа - Харківська міська рада, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського райсуду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради « Про визнання протиправним акту № 384/13 від 22 квітня 2013 року про виявлення самовільно розміщених об’єктів, складеного Інспекцією з благоустрою та екології м. Харкова Управління екології та благоустрою Департаменту комунального господарства Харківської міської ради та зобов’язання вчинити певні дії ».

Усудовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_3 заявили клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуваний акт про виявлення самовільно розміщених об’єктівне є актом про проведення перевірки, але за своєю правовою природою, як і акт про проведення перевірки суб’єктів господарювання, має на меті лише встановлення певних фактів, та безпосередньо не породжує правових наслідків для суб’єкта владних повноважень та позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених клопотань, вважаючи доводи представників відповідача та третьої особи необгрунтованими та такими, що не відповідають приписам КАС України.

Суд вислухавши думки сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає клопотання представників відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно – правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приписами п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 3 КАС України, передбачено, що адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спор, тобто спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно – владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особі, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно – владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним цим Кодексом шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно – правових спорах, зокрема : спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

В своїх уточнених позовних вимогах позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати акт № 384/13 від 22.04.2013 про виявлення самовільно розміщених об’єктів, складеного Інспекцією з благоустрою та екології м. Харкова Управління екології та благоустрою Департаменту комунального господарства ХМР за адресою : м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149, яким констатовано факт виявлення самовільно розміщеного майна ( об’єкта ) – нежитлової будівлі літ. «А-1».

Таким чином, оскаржуваний акт про виявлення самовільно розміщених об’єктів, за своєю правовою природою не є правовим актом (з ним не пов’язується виникнення чи зміна прав та обов’язків позивача), а тим більш, не є актом нормативно-правового характеру (не містить норм права для неозначеного кола осіб) та не є актом індивідуальної дії (не містить норм поведінки для визначеної особи та у зв’язку з ним у позивача не виникає будь-яких прав та обов’язків).

За жодним із вказаних критеріїв оскаржуваний акт не відноситься до актів індивідуальної дії, оскільки: не містить приписів щодо належної поведінки позивача; не породжує права та обов’язків позивача; не містить волевиявлення суб’єктами адміністративного права; за наслідками складення саме акту виявлення не розв’язано жодну конкретну індивідуальну справу або питання; у зв’язку саме з актом виявлення не виникають конкретні адміністративно-правові відносини.

Суд вважає, що відображення в оскаржуваному акті відповідних висновків не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов’язки, а у зв’язку з цим не порушує прав та законних інтересів позивача.

При таких обставинах, обстеження опису технічного стану майна та викладення висновків в акті не є рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки позивача у сфері публічно - правових відносин, а відтак, вони не підпадають під дію п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, а справа не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Суд зазначає, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При таких обставинах, суд вважає за необхідне закрити провадження по зазначеній справі, відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 238 ч. 1 п. 1, 239, 241, 243, 294, 295-297 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи ОСОБА_3 « Про закриття провадження у справі », - задовольнити.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради « Про визнання протиправним акту № 384/13 від 22 квітня 2013 року про виявлення самовільно розміщених об’єктів, складеного Інспекцією з благоустрою та екології м. Харкова Управління екології та благоустрою Департаменту комунального господарства Харківської міської ради та зобов’язання вчинити певні дії », третя особа - Харківська міська рада, - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення ( ухвали ) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст. 299 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 255, 256 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 20 серпня 2018 року.

Суддя І.В.Семіряд