Рішення № 75964838, 20.08.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/196/18

2/612/128/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2, про зміну розміру аліментів, обґрунтовуючи її наступним.

Згідно рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 липня 2016 року та до повноліття дитини.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", яким було внесено зміни до Сімейного Кодексу України та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв'язку з цим, просить змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням суду з відповідача на утримання неповнолітньої дитини та стягувати з нього аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судове засідання позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує, наслідки розгляду справи в такому порядку їй відомі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 06 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Близнюківського районного управління юстиції у Харківській області. (а.с. 8)

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 липня 2016 року та до повноліття дитини. (а.с. 6)

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 52324710 від 23 вересня 2016 року головним державним виконавцем Мурованокуриловецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом виданим 28 липня 2016 року Близнюківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ? частини заробітку щомісячно. (а.с.7)

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, позивач посилається на те, що до Сімейного Кодексу України внесено зміни та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів".

Цим Законом внесено зміни, зокрема, до ч. 2ст. 182 СК України та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання та держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що одним з принципів цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Однією з засад виконавчого провадження є законність та обов'язковість виконання рішень (ст.2 Закону України "Про виконавче провадження").

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", яким внесено зміни до Сімейного Кодексу України, не визначено, що у разі виконання судового рішення, яке набрало чинності до внесення вказаних змін до Сімейного Кодексу України - такі рішення підлягають виконанню з урахуванням мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, жоден інший законодавчий акт такої норми також не містить, тому в державного виконавця немає підстав для того, щоб змінити мінімальний розмір аліментів, які стягуються з боржника з власної ініціативи.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Положеннями статті 27 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини та закріплено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що зміни законодавства зумовлені необхідністю посилення захисту прав дітей на належне утримання та підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину з 30 відсотків до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд приходить до висновку, що ці зміни є підставою для звернення до суду з позовом щодо зміни розміру аліментів в розумінні ст. 192 Сімейного Кодексу України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення інтересів дітей, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 2, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180-182, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Перекоринці Мурованокуриловецького району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Перекоринці Мурованокуриловецького району Вінницької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп., який перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Виконавчий лист, виданий Близнюківським районним судом Харківської області, за рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року по справі №612/469/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - після набрання рішенням законної силивідкликати та повернути до суду для долучення до матеріалів даної цивільної справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Лобановська

20 серпня 2018 року