Постанова № 75964424, 17.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 336/2136/18 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І.

провадження № 22-ц/778/2953/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 cерпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Гончар М.С.

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 у особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року про повернення його позовної заяви до ДП «Бест Альтернатива» про визнання незаконним наказу про звільнення, зобов'язання внести записи до трудової книжки, зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ДП «Бест Альтернатива», в якому просив зобов'язати відповідача видати йому належним чином заповнену трудову книжку з внесеннями до неї дати звільнення для фактичної видачі трудової книжки, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за лютий 2018 року в сумі 5802,12 гривень та середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки з 27.09.13 року по день її фактичної видачі, розмір якого станом на 24.04.2018 року становить 12893,60 гривень.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 175 ЦПК України та надано триденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

В установлений судом строк позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач змінив позовні вимоги, виклавши їх інакше. Тому ухвалою суду від 04.06.2018 року позивачеві встановлено додатковий триденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

13.06.2018 року позивач поштою направив до суду заяву про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 18.06.2018 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 у особі представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність у зв»язку з порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, та

матеріали за позовом ОСОБА_2 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції позовну заяву було визнано неподаною та повернуто після того, як позивач виконав вимоги ухвали від 04 червня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та надані матеріали позовної заяви ОСОБА_2 в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 24 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ДП «Бест Альтернатива», в якому просив зобов'язати відповідача видати йому належним чином заповнену трудову книжку з внесенням до неї дати звільнення для фактичної видачі трудової книжки, стягнути з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі за лютий 2018 року в сумі 5802,12 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки з 27.09.2014 року по день її фактичної видачі, розмір якого станом на 24.04.2018 року становить 12893,60 грн. (а. с. 2-4).

До позовної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 704, 80 грн. (а.с. 1).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачем не дотримано вимоги до позовної заяви, закріплені у статтях 175, 177 ЦПК України. Надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідності до положень чинного законодавства, сплати судового збору та надання відповідних документів

З метою виправлення недоліків позивачу вказано про необхідність подання уточненої позовної заяви, в якій потрібно: - сформулювати точно і коректно позовні вимоги в прохальній частині позовної заяви; - вказати повне найменування відповідача із зазначенням поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРП, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; - зазначення ціни позову; - зазначення доказів, що підтверджують обставини, вказані позивачем; - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - перелік документів та інших доказів , що подаються до заяви; - зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; - попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справ; - підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову д цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вищевказаної ухвали, 11 травня 2018 року позивачем направлено заяву про уточнення позовних вимог, виклавши їх в наступній редакції:

- зобов'язати керівника ДП «Бест Альтернатива» внести запис у трудову книжку: «зроблений попередній запис, щодо звільнення з дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» вважати недійсним»;

- зобов'язати керівника ДП «Бест Альтернатива» внести запис у трудову книжку, де зазначити «звільнити ОСОБА_2 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років»;

- зобов'язати керівника ДП «Бест Альтернатива» в особі генерального директора ОСОБА_4 видати позивачу ОСОБА_2 оформлену належним чином трудову книжку, в якій дату звільнення визначити днем фактичної видачі трудової книжки, або днем відправлення трудової книжки поштою на домашню адресу ОСОБА_2: 69007 АДРЕСА_1;

- стягнути з відповідача Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» в особі генерального директора ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 грошові суми у наступних розмірах: середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки з 27.09.2013 року по день їх фактичної видачі, розмір якого станом на 11.05.2018 року становить 12947,88 грн.

З вказаної уточненої заяви від 11 травня 2018 року вбачається, що позивачем збільшено кількість позовних вимог.

В прохальній частині уточненої позовної заяви міститься одночасно декілька вимог немайнового характеру та вимога майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки.

Враховуючи, що фактично заявлено позов в новій редакції із зміненими та додатковими позовними вимогами, суд повторно вирішував питання щодо його відповідності вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2018 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви та її приведення у відповідність до вимог чинного законодавства, а також для сплати судового збору.

Вказано про необхідність позивачу подати уточнену позовну заяву, в якій: викласти позовні вимоги з зазначенням повного найменування юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи, до якої відповідну вимогу висунуто; вказати точну дату, яка, на переконання позивача, має бути зазначена у трудовій книжці в якості дати його звільнення; доплатити судовий збір в сумі 2819,20 грн. з урахуванням уточнених позовних вимог, надати оригінал платіжного документу.

На виконання вищевказаної ухвали 18 червня 2018 року позивачем вдруге направлено заяву про уточнення позовних вимог, де відповідачем визначено Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» в особі генерального директора ОСОБА_4, викладену в наступній редакції:

- визнати незаконним наказ, виданий Дочірнім підприємством «Бест Альтернатива» № 18/К від 12.03.2018 року про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 КЗпП (прогул);

- зобов'язати генерального директора ДП «Бест Альтернатива» ОСОБА_4 внести запис у трудову книжку: «зроблений попередній запис, щодо звільнення з дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» вважати недійсним»;

- зобов'язати генерального директора Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» ОСОБА_4 внести запис у трудову книжку, де зазначити «звільнити ОСОБА_2 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП у зв»зку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років з 18.06.2018 року»;

- зобов'язати керівника ДП «Бест Альтернатива» в особі генерального директора ОСОБА_4 видати позивачу ОСОБА_2 оформлену належним чином трудову книжку, в якій дату звільнення визначити 18.05.2018р.;

- стягнути з Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» в особі генерального директора ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові суми у наступних розмірах: середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки з 27.02.2018 року по 18.05.2018 року, розмір якого станом на 18.05.2018 року становить 13 963,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу через те, що ОСОБА_2 визначені недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунув, оскільки останнім було надано тільки позовні вимоги, сформульовані без урахування зауважень суду, викладених у попередніх ухвалах про залишення позовної заяви без руху, а саме, що позовні вимоги можуть бути заявлені лише до відповідача, в той час як позивачем заявлені вимоги до Генерального директора ДП «Бест Альтернатива» ОСОБА_4, який відповідачем в позовній заяві не зазначений. Крім того, вимогу суду про доплату судового збору залишена поза увагою, судовий збір не доплачений.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 зазначає, що позивач правильно визначив відповідача - Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» в особі генерального директора ОСОБА_4, що відповідає приписам ст. 175 п. 2 ЦПК України, а судовий збір позивач оплатив з урахуванням пільг згідно з ЗУ «Про судовий збір» , які надані позивачам у справах про виплату заробітної плати та про поновлення на роботі, тобто за одну вимогу немайнового характеру про зміну дати та причин звільнення у розмірі 704 грн.

Дослідивши вказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Між тим, вимоги вказаної статті не передбачають пільг на оплату судового збору для позивачів за вимоги, що випливають із інших трудових правовідносин, окрім зазначених двох

категорій справ, які становлять виняток: стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано позовну заяву з вимогами про визнання незаконним наказу про звільнення, зобов'язання внести запис до трудової книжки щодо недійсності попереднього запису, зобов'язання внести запис до трудової книжки щодо підстави і дати звільнення, зобов'язання видати оформлену належним чином трудову книжку, які не відноситься до категорії пільгових, а тому на них розповсюджується загальні правила щодо обкладання судовим збором як вимог немайнового характеру.

Оскільки при подачі позовної заяви позивачем було сплачено 704,80 грн., тому суд вважав, що позивачу необхідно доплатити ще за чотири немайнові вимоги (704,80 грн. х 4), що становить 2819,20 грн.

В скарзі зазначається про неправомірність таких вимог суду, оскільки всі заявлені позовні вимоги фактично називаються «Зміна дати та причин звільнення і виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу», на які розповсюджуються пільги, визначені ЗУ «Про судовий збір».

Але колегія не погоджується з такими ствердженнями, оскільки суд правильно визнав, що п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» чітко унормовано звільнення від сплати судового збору позивачів тільки у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Заявлені у останній уточненій позовній заяві вимоги не відносяться до справ про поновлення на роботі, а містять, принаймні, три позовні вимоги немайнового характеру, які не підпадають під визначення п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», зокрема, визнання незаконним наказу про звільнення за прогул; зобов»язання внести до трудової книжки два відповідних записи про анулювання попереднього запису та звільненням за іншими підставами та за іншою датою; покладення обов»язку видати належним чином оформлену трудову книжку.

Сплачено позивачем судовий збір було лише за одну вимогу немайнового характеру у сумі 704,80 грн., а за дві інші позовні вимоги позивач судовий збір у сумі 1409,60 грн. не сплатив.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимоги стосовно сплати судового збору є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Тому суд першої інстанції у мотивуванні своїх висновків щодо відмови прийняти неоплачену судовим збором позовну заяву, правильно послався на рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини, у якому зазначалось, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Отже, вимога сплати зборів цивільними судами у зв»язку з поданням позовів, які вони мають розглядати, не може вважатись обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, позивачеві були надані усі можливості для виправлення недоліків позовної заяви, двічі встановлювався строк для уточнення позовних вимог та викладення їх у відповідності до положень чинного законодавства, а також доплати судового збору, однак, позивачем зауваження суду були взяті до уваги не в повній мірі, а позовна заява не приведена у відповідність до положень ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо невідповідності останньої уточненої позовної заяви вимогам ст. 177 ЦПК України не спростовують. Тому постановлена судом ухвала відповідає вимогам норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

При цьому, згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року є законною та обґрунтованою як постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу у відповідності до приписів ст. 375 ЦПК України слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 379, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 у особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено 17 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: