Постанова № 75964006, 20.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 336/6976/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.

провадження № 22-ц/778/2881/18 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кочеткової І.В,

суддів: Гончар М.С., Маловічко С.В.

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3 (треті особи - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_4) про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі адвоката Івахніної А.В. на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначив, що 12 квітня 2017 р. об 11.45 год. водій автомобіля «БМВ 318», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, рухаючись по пр.Моторобудівників з боку вул.Брюлова в напрямку вул.Червоної м.Запоріжжя в районі прохідної ПАТ «Мотор Січ» не впорався з керуванням та допустив зіткнення передньою правою частиною автомобіля «БМВ 318» з лівою бічною частиною мікроавтобусу «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 В результаті зіткнення мікроавтобус «Мерседес» змінив напрямок та скоїв наїзд на припаркований у правого краю проїжджої частини автомобіль «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_7 В результаті даного зіткнення автомобіль «Форд Фієста» почав самовільний рух та скоїв наїзд на огорожу підземного переходу та контактував задньою правою частиною із передньою частиною припаркованого за межами дороги автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_4, водій ОСОБА_8 Після зіткнення між автомобілем «БМВ 318» та мікроавтобусом «Мерседес», автомобіль «БМВ 318» зупинився у правого краю проїжджої частини, після чого сталося повторне зіткнення передньою частиною мікроавтобусу «Мерседес» та задньою частиною автомобіля «БМВ 318».

Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2017 р. по справі № 336/3272/17 водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАПта накладено адміністративне стягнення.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 2889 від 01.06.2017 р. вартість матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю «Форд Фієста» внаслідок ДТП, складає 149 607,17 грн.

На момент ДТП у водія ОСОБА_3 був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

12 квітня 2017 р. ОСОБА_4, яка має право керування автомобілем «Форд Фієста», звернулася із повідомленням про ДТП до відповідача. Листом від 11 травня 2017 р. МТСБУ повідомило, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в страховій компанії ПРаТ СК «ВУСО», поліс № АЕ 9931511 від 10.04.2017 р.

07липня 2017 р. ОСОБА_4 звернулась до ПРаТ СК «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, листом від 28 серпня 2017 р. ПРаТ СК «ВУСО» у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_4 було відмовлено, оскільки на момент ДТП поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця ДТП був відсутній, у зв'язку з чим останнього працівники поліції притягали до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП.

Отже, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 не була застрахована згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст.9.2 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 000 грн. на одного потерпілого.

Згідно ст.41.1 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

У відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Посилаючись на вищенаведене, позивач просив стягнути на його користь на відшкодування майнової шкоди з Моторного (транспортного) страхового бюро України 100 000 грн., з ОСОБА_3 - 49607,17 грн., а також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.69-71). Крім того зазначила, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав до МТСБУ необхідного пакету документів, зокрема, висновку експерта. Через не надання необхідних документів, страхове бюро було позбавлено можливості в добровільному порядку вішкодувати матеріальну шкоду ОСОБА_2, що свідчить про відсутність спору між ними.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданніпідтрималапозовОСОБА_2

Представник третьої особи - ПАТ СК «ВУСО» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, пояснень по суті позову не подавав.

В силу ч.1 ст.223 ЦПК України, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_3 та представника ПАТ СК «ВУСО».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 100 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 49 607,17 грн.

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, МТСБУ в особі представника Івахніної А.В. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення страхового відшкодування і судових витрат з Моторного (транспортного) страхового бюро України і закрити провадження. В обґрунтування доводів про незаконність судового рішення зазначає, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_3 була застрахована в ПРаТ «ВУСО», яке і повинно відшкодувати потерпілому майнову шкоду. Вважає, що позивачем не дотримано встановленої Законом процедури отримання страхового відшкодування, не надано необхідного пакету документів, не доведено розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.ст. 374, 375 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 12.04.2017 року о 11:45 годині ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки BMW 318 і д.н. НОМЕР_1, рухаючись по пр. Моторобудівників, центральна прохідна «Мотор Січ», при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Mersedes-Bens, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався в пор путньому напрямку праворуч, після чого транспортний засіб Mersedes-Bens продовжив рух та допустив наїзд на транспортний засіб FordFiesta, д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, після чого транспортний засіб FordFiestaпочав самовільний рух та допустив наїзд на перешкоду, а саме огородження, а також наїзд на транспортний засіб ЗАЗ 1103079 д.н. НОМЕР_4, водій ОСОБА_8, після чого автомобіль BMW 318 і зупинився у правого краю проїзної частини, де повторно сталося зіткнення з транспортним засобом Mersedes-Bens, чим порушив п. 10.1 ПДР. В результаті ДТП автомобілі пошкоджено, були травмовані.

Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2017 р. по справі № 336/3272/17 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення (а.с.10).

На момент ДТП поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб «БМВ 318», реєстраційний номер НОМЕР_1, у винуватця ДТП ОСОБА_3 був відсутній, що підтверджено листами ПАТ СК «ВУСО» від 11.05.2017 р. та від 28.08.2017 р. (а.с.13,14), а також рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2017 р., яким договір страхування транспортного засобу «БМВ 318», реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений між ПАТ СК «ВУСО» та ОСОБА_9 10 квітня 2017 року, визнано недійсним (а.с.16-18).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_3 ( а.с.11).

У зв'язку з відсутністю у винуватця ДТП страхового полісу одразу після ДТП потерпіла ОСОБА_4 звернулася до МТСБ із заявою про виплату страхового відшкодування, проте листом від 11 травня 2017 року останній відмовив їй у здійсненні страхової виплати, пославшись на те, що по відношенню до транспортного засобу BMW 318 з державним номерним знаком НОМЕР_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АЕ №9931511, виданий ПрАТ СК «ВУСО» (а.с.13).

Після набрання законної сили рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 жовтня 2017 року про визнання недійсним договору страхування транспортного засобу «БМВ 318», реєстраційний номер НОМЕР_1, укладеного між ПАТ СК «ВУСО» та ОСОБА_9 10 квітня 2017 року, ОСОБА_2 06 грудня 2017р. повторно подав до МТСБУ заяву про виплату страхового відшкодування( а.с.6-9).

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, з вини якого сталася ДТП, не була застрахована, відповідають фактичним обставинам справи.

Наявність у винуватця ДТП страхового полісу ПАТ СК «ВУСО», не є підставою для відшкодування шкоди потерпілій особі за рахунок останнього, оскільки рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 жовтня 2017 року визнано недійсним договір страхування транспортного засобу «БМВ 318», реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений 10 квітня 2017 року.

Частинами 1,2 ст.999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 9.2 Закону визначено розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яка становить 100 000 грн.

Згідно ст.41.1 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

За висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 2889 від 01.06.2017 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_3, після ДТП на момент огляду дорівнює дійсній ринковій вартості автомобіля та складає 149 607,17 грн. (а.с.22-54).

На час розгляду справи сума матеріальної шкоди позивачу відповідачами не сплачена, у зв'язку з чим його право на відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, порушено та підлягає захисту у обраний ним спосіб, а саме: шляхом стягнення з відповідача МТСБУ 100 000 грн., а з ОСОБА_3 49607,17 грн.

Наведене вище спростовує доводи відповідача МТСБУ, викладені в апеляційній скарзі, про те, що вони є неналежними відповідачами у справі, а також щодо відсутності спору між сторонами.

Щодо доводів Моторного (транспортного) страхового бюро України про суперечливість та необґрунтованість висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 2889 від 01.06.2017 р., який, на думку сторони, не може буди використаний як доказ розміру матеріальної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що за ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заперечуючи проти визначеної експертом розміру майнової шкоди, належних і допустимих доказів на їх спростуванні відповідач не надавав, в чому полягає його неправильність, не зазначав.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дана правильна оцінка.

Оскільки судом правильно вирішена справа, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 268, 374,375,382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі адвоката Івахніної А.В. залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2018 року у цій справі залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий

Судді: