Вирок № 75962995, 17.08.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1846/18

Провадження № 1-кп/314/223/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2018 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Капітонова Є.М,

секретар Якубовська Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження за №12018080210000257 від 24 березня 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільнянськ, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю м. Запоріжжя, гр. України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючому, розлученому, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимому:

1) 22.04.2010 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 1 рік 6 місяців;

2) 11.01.2012 Вільнянським районним судом в Запорізькій області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2010 та визначено покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі. 04.02.2014 звільнений умовно-достроково з Біленьківської виправної колонії Запорізької області (№99), невідбутий строк: 11 місяців.

3) 10.01.2018 Вільнянським районним судом в Запорізькій області за ч.2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки,

які обвинувачуються у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Турченко І.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника - адвоката Балкового Р.Л.,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2018 року о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, та ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1, на автомобілі НОМЕР_1 червоного кольору, під керуванням ОСОБА_2, під'їхали до території садового товариства «Надія», розташованого поблизу с. Гарасівка Вільнянського району Запорізької області.

Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою, попрямували до дачної АДРЕСА_4, власником якого є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, де шляхом вільного доступу через відсутнє огородження по периметру, безперешкодно потрапили до території , де відразу попрямували до гаражу, де за допомогою металевого лому, котрого привезли з собою раніше, підірвали металеві двустворчаті ворота з петель, розміром 3*2,5 м, товщиною металу 3 мм, вагою 200 кг (5 грн за 1 кг), загальною вартістю 1000 гривень та за попередньою змовою почергово перенесли до автомобілю НОМЕР_1 червоного кольору, де склали дані металеві ворота до верхнього багажнику (даху).

Після цього, таємно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою, повернулися до даної дачної АДРЕСА_4, де через відсутні ворота гаражу, проникли до приміщення, де викрали металеву бочку, об'ємом 200 л, вагою 30 кг (5 грн. за 1 кг металу), загальною вартістю 150 гривень, котру взяли до рук та віднесли до даного автомобілю, тим самим маючи реальну змогу розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми злочинними діями спричинили потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1150 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винну у скоєному злочині визнав у повному обсязі, подію та обставини встановлені під час досудового розслідування беззаперечно визнав, реалізуючи право передбачене ст.63 Конституції України від дачі показань відмовився.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винну у скоєному злочині визнав у повному обсязі, подію та обставини встановлені під час досудового розслідування беззаперечно визнав, реалізуючи право передбачене ст.63 Конституції України від дачі показань відмовився.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні беззастережно визнали свою вину у скоєному злочині в повному обсязі, ніхто з учасників процесу не оспорював встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини та докази у цьому кримінальному провадженні, суд, керуючись ст.349 КПК України, обмежив дослідження доказів, дослідженням матеріалів, які характеризують обвинувачених. Судом роз'яснено наслідки визнання обставин, які ніким не оспорюються, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена в судовому засіданні, та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення.

Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 повністю доведена в судовому засіданні, та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити покарання, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з урахуванням обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого за ст. 66 КК України - щире каяття, обставини що обтяжують покарання обвинуваченого за ст. 67 КК України - відсутні, за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі із застосування ст.75 КК України з визначенням іспитового строку - 1 рік.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор просив призначити покарання з урахуванням обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого за ст. 66 КК України - щире каяття, обставини що обтяжують покарання обвинуваченого за ст. 67 КК України - відсутні, 4 роки 1 місяць позбавлення волі, в порядку ч. 1 ст.71 КК України призначити остаточне покарання з вироком Вільнянського районного суду Запорізької області 10.01.2018 (справа№314/2615/17) у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з даними, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 він є особою раніше не судимою, психічними захворюваннями не страждає, на обліку в наркодиспансері не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст.66 КК України в якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальний злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

За висновком органу пробації виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на строк - 2 роки, поклавши на обвинуваченого на період іспитового строку обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Згідно з даними, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 він є особою раніше судимою, психічними захворюваннями не страждає, на обліку в наркодиспансері не перебуває, офіційно не працевлаштований, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст.66 КК України в якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальний злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи ОСОБА_2, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

В порядку ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, призначити остаточне покарання за сукупністю вироків з вироком Вільнянського районного суду Запорізької області 10.01.2018 (справа№314/2615/17) у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.

На переконання суду зазначене покарання в повному обсязі буде відповідати меті визначеній ч.2 ст.50 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на проведення експертизи за обвинувальним актом відсутні.

Питання відносно речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обраний у виді тримання під вартою, за клопотанням прокурора продовжити строком до набрання вироку законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 на період встановленого іспитового строку обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

В порядку ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, призначити остаточне покарання за сукупністю вироків з вироком Вільнянського районного суду Запорізької області 10.01.2018 (справа№314/2615/17) у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання з 25.04.2018.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 продовжити на строк - до набрання вироку законної сили.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 металеві ворота розміром 3*2,5 м. оранжевого кольору та металеву бочку білого кольору об'ємом 200 л. залишити останньому, як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим, потерпілому та прокурору.

Суддя: Євген Миколайович Капітонов

17.08.2018