Постанова № 75961538, 16.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Воронкін О.А.

Доповідач -Стахова Н.В.

Справа № 431/6185/17

Провадження № 22ц/782/472/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого-судді: Стахової Н.В.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.Г.

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 18 квітня 2018 року (постановленого у складі судді Воронкіна О.А.)у цивільній справі за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до суду з позовом, після уточнення якого, просила стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у солідарному порядку шкоду, спричинену навколишньому природному середовищу шляхом самовільної порубки дерев у розмірі 15488 грн.18 коп. та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Позов мотивований тим, що у лісосмузі, яка знаходиться ліворуч від вулиці Ярова в селі Малохатка, Старобільського району, Луганської області, за межами населеного пункту, відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була здійснена самовільна порубка 21 сухостійного дерева, що є порушенням природоохоронного законодавства.

28.11.2016 року у відношенні відповідачів було складено адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 65 КУпАП та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення зазначеного вище правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. кожному.

Постановою старшого слідчого Старобільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.11.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130580000065 від 23.01.2016 року закрито, у зв'язку з тим, що встановлена відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України. Завдано державі шкоду на суму 20651 грн. 18 коп., яка разрахована за Постановою КМ України № 665 від 23.07.2008 року.

ОСОБА_7 у добровільному порядку було сплачено відповідно до квитанції № 44 від 21.12.2016 року ? частину суми шкоди.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 18.04.2018 року позов Державної екологічної інспекції в Луганській області задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15448 грн.18 коп., які підлягають перерахуванню на балансовий рахунок № НОМЕР_1 спеціального фонду місцевого бюджету села Малохатка у Старобільському районі Луганської області, з урахуванням пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 статті 69-1 Бюджетного кодексу України. Стягнуто з відповідачів 533 грн.33 коп. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі скаржники, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що протоколи про адміністравтине правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складені з порушенням норм адміністративного законодавства, оскільки протокол повинен був складений громадським інспектором з охорони довкілля, а не державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища. Крім того, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» було доповнено статтею 20-2 пізніше, ніж складені протоколи та винесені постанови. Також, скаржники посилаються на те, що лісосмуга на балансі Малохаткинської сільської ради не значиться та не належить їй, а тому судом не встановлено кому саме було заподіяно шкоду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про що свідчать розписки про отримання судових повісток.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Луганській області про стягнення шкоди, суд першої інстанції керувався ч.1 ст. 1166 ЦК України, ст.ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та вважав доведеним вчинення відповідачами самовільної порубки 21 сухостійного дерева та заподіяння шкоди у розмірі 15488 грн.18 коп.

На обгрунтування таких висновків, суд першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення від 28.11.2016 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2016 року.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що в лісосмузі, яка знаходиться ліворуч від вулиця Ярова села Малохатка, Старобільського району, Луганської області за межами населеного пункту, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 здійснили незаконну порубку 21 сухостійного дерева. В результаті цього правопорушення державі заподіяно шкоду у розмірі 20651 грн.18 коп.

ОСОБА_7 у добровільному порядку було сплачено ? частину суми шкоди в розмірі 5163 грн., що підтверджується квитанцією № 44 від 21.12.2016 року.

Відносно відповідачів 28.11.2016 року було складено протоколи про адміністратвині правопорушення, передбачені ст. 65 КУпАП.

За наслідками розгляду вищезазначених протоколів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Луганської області ОСОБА_8 винесено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ст. 65 КУаАП., з накладенням штрафу у розмірі 170 грн. кожному.

Постановою старшого слідчого Старобільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.11.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130580000065 від 23.01.2016 року закрито, у зв'язку з тим, що встановлена відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України.

Завдано державі шкоду на суму 20651 грн ,18 коп., яка разрахована за Постановою КМ України № 665 від 23.07.2008 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Згідно ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст.ст. 68,69 цього ж Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністравтину, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством Україним. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем доведено факт спричинення відповідачами шкоди, її розмір, протиправності дій і їх вина, а також причинний зв'язок з негативними наслідками.

Доказів, які б спростували вину відповідачів у заподіянні шкоди, спричинену навколишньому природному середовищу шляхом самовільної порубки дерев, ними не надано.

Розмір шкоди, заподіяної відповідачами внаслідок незаконної порубки дерев визначений відповідно до Постанови КМ України № 655 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяну лісу» і відповідачами не спростований.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всеобічно з*ясував всі дійсні обставини спору сторін та виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Довід апеляційної скарги про те, що адміністративні протоколи та постанови про накладенення адміністративного стягнення у відношенні відповідачів, складені та винесені з порушенням норм адміністративного законодавства, до уваги не приймаються, оскільки вони не є предметом спору.

Вказані постанови на час судового розгляду справи залишаються чинними.

Статею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Відповідно п.7.ч.3 ст. 29, п.4 ст. 69-1 Бюджетного Кодексу України 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету України, а 70% - до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів -50%, обласних бюджетів -20%.

Отже, заподіяна відповідачами шкода підлягає стягненню до спеціального фонду місцевого бюджету села Малохатка Старобільського району Луганської області.

З урахуванням вищевикладено, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідачів шкоди на користь держави з перерахуванням на балансовий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету с.Малохатка Луганської обалсті, оскільки відповідно до довідки Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області від 07.08.2018 року № 241, оскільки лісосмуга знаходиться за межами населених пунктів, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Малохатській сільській раді Старобільського району Луганської області.

Ураховуючи наведене, рішення Старобільського районного суду Луганської обалсті від 18.04.2018 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 18 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений - 17 серпня 2018 року.

Головуючий Н. В. Стахова

Судді: В. А. Коновалова

Ю. П. Лозко