Постанова № 75961101, 15.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/523/2018(м)

221/5312/17

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 221/3532/17

Номер провадження 22-ц/775/523/2018(м)

Апеляційний суд Донецької області у складі суддів Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М., Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання Герасимова Г.Є.

позивач - акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року, у складі судді Писанець Н.В.,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (23 травня 2018 року підприємство змінило назву на акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Позовна заява мотивована тим, що 17 березня 2016 року при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 було виявлено порушення ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику» та п.п. 42,48 Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН), що виразилося у самовільному підключенню електроустановок, токоприймачів до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. На підставі зазначеного акту про порушення ПКЕЕН споживачу нараховано суму спричинених збитків у розмірі - 19467,35 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» збитки в розмірі 19 467 гривень 35 копійок та у відшкодування судового збору 1600 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що через воєнні дії її будинок був пошкоджений і при цьому зазнав ушкоджень лічильник; с.Гранітне Волноваського району Донецької області, де вона проживає, тривалий час знаходилося без електропостачання; вважає, що позивач може вимагати відшкодування збитків тільки за період з 01 січня 2016 року до 17 березня 2016 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала скаргу, заперечення представника АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Чмірьової Л.С., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем послуг АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо постачання електроенергії в її АДРЕСА_1.

17 березня 2016 року за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» виявили порушення правил користування електричною енергією, які виразилися у самовільному підключенню електроустановок, токоприймачів до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. За даним фактом було складено акт № 207968, який підписано трьома працівниками підприємства та споживачем ОСОБА_1(а.с.5-6).

На засіданні комісії РЕС від 07 квітня 2016 року з розгляду актів про порушення ПКЕЕН побутових споживачів і, зокрема ОСОБА_1, факти порушення знайшли своє підтвердження і у зв'язку з цим проведено нарахування суми не облікованої електроенергії в розмірі 19467,35 грн. (а.с.3).

За інформацією АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», станом на 11 квітня 2018 року, від споживача ОСОБА_1 не надходило будь-яких повідомлень, в тому числі й з приводу порушень у роботі приладу електропостачання.

Задовольняючи позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення з ОСОБА_1 збитків, суд першої інстанції виходив з того, що обставини порушення ПКЕЕН з боку відповідача знайшли своє підтвердження в повному обсязі, а доводи відповідача про відсутність електроенергії в с.Гранітне Волноваського району Донецької області з вересня 2014 року по 17 березня 2016 року не підтверджено належними доказами.

З висновками суду не можна не погодитися.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов*язання це правовідносини, в яких одна сторона повинна виконати на користь іншої сторони певні дії, а друга сторона має право вимагати виконання цього зобов*язання,

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов*язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, а споживач зобов*язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів тощо.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону України відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії.

Згідно ст.ст. 26,27 Закону України «Про електроенергетику», п. 42,48 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.

На підставі ст.ст. 610, 611 ЦК України, при порушенні зобов»язання наступають правові наслідки, передбачені законом або договором, зокрема, відшкодування збитків тощо.

Пунктами 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, зокрема фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта, енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, встановлено Методикою розрахунку обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою № 562 Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20 червня 2006 року (далі - Методика).

Згідно з підпунктом 5 п. 3.1 Методики підставою для застосування її положень є, крім іншого, виявлення таких порушень ПКЕЕН як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку;

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п. п. 2.7, 3.4 та п. 3.6 Методики.

За підпунктом б) пункту 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Відповідачем допущено порушення ПКЕЕН, визначене підпунктом 5 пункту 3.1 Методики, для визначення кількості днів у періоді, за який має здійснюватися розрахунок вартості не облікованої електричної енергії відповідачу, застосовується підпункт б) пункту 3.3 Методики.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії Wдоб.с.п. (кВтгод) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.(п.3.5 Методики).

За формулою 2.7 Методики, яку застосовано комісією по розгляду актів про порушення споживачем ПКЕЕН, з урахуванням підпункту б) пункту 3.3 Методики для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії, береться сумарна кількість днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Як убачається з розрахунку збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 207968 період нарахування вартості необлікованої електричної енергії, спожитої ОСОБА_1 , визначено з 17 березня 2015 року по 17 березня 2016 року (а.с.4).

Таким чином, з урахуванням обставин справи та норм матеріального права колегія вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінив представлені сторонами матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», оскільки споживачем ОСОБА_1 допущено порушення Правил користування електричною енергією для населення, яке виразилося в самовільному підключенню електроустановок, токоприймачів до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку в АДРЕСА_1 та заподіяння підприємству збитків в розмірі 19 467 грн. 35 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом не прийнято до уваги її клопотання щодо витребування з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» результатів проведеної експертизи лічильника ЩУ-1 № Г10702871 та розгорнутої інформацію по оплаті спожитої електроенергії по особовому рахунку Г7-14, за період з 01 січня 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

Оскільки порушення ОСОБА_1 ПКЕЕН, як зазначено в протоколі від 17 березня 2016 року № 207968, не пов'язане з пошкодженням приладу обліку, то проведення експертизи щодо лічильника, який за поясненнями відповідача згорів, не вимагалося. Зарахування оплати за спожиту електроенергію, при порушенні, яке було виявлене 17 березня 2016 року, Методикою не передбачено.

Доводи ОСОБА_1 про те, що період з 04 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року не може бути прийнятий до розрахунку через відсутність подачі електроенергії в с.Гранітне, а до розрахунку може бути взятий період з 01 січня 2016 року по 17 березня 2016 року апеляційний суд вважає непереконливими.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверенням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається зі справи, суд першої інстанції дав оцінку представленим ОСОБА_1 доказам щодо відсутності електропостачання в с.Гранітне до 17 березня 2016 року та зробив висновок про те, що ці докази є неналежними. Інших доказів суду першої інстанції відповідач не надала.

При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечувала того, що світло у її будинку було відсутнє не тривалий час; решта будинків в с.Гранітне мали освітлення і взимку 2016 року - напередодні Нового року, вона підключили свій будинок до електромережі сусідів і в будинок стала надходити електроенергія.

Фактично, як свідчить зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 та її пояснення в судовому засідання апеляційного суду, відповідач визнала порушення, яке було встановлено актом від 17 березня 2016 року, але вважала, що нарахування за актом можливе тільки за період з 01 січня 2016 до 17 березня 2016 року, що за вказане вище порушення не передбачено.

Відсутність в судовому рішенні відображення пояснень позивача з приводу того, що відповідач не споживає електроенергію у АДРЕСА_1 та особовий рахунок НОМЕР_1 не є особовим рахунком ОСОБА_1, як споживача електроенергії, не змінюють правових висновків суду першої інстанції та не є тими обставини, з якими пов'язується можливість скасування судового рішення з відмовою АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у позові.

Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що суд залишив поза увагою її клопотання про звільнення від оплати судового збору апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки у справі, яка переглядається ОСОБА_1 виступає відповідачем, а за положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про судовий збір» від оплати судового збору можуть бути звільненні позивачі. Оскільки АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» при зверненні до суду, як позивач, оплатив судовий збір в розмірі 1600 грн., то його витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача - ОСОБА_1 на підставі ст.141 ЦПК України, що вірно вирішено судом першої інстанції.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складення повного судового рішення 20 серпня 2018 року.

Судді: Л.М. Кочегарова

О.М.Пономарьова

Т.Б. Ткаченко