Вирок № 75960992, 14.08.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2288/18

н.п.1-кп/415/478/18

ВИРОК

Іменем України

14 серпня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 23.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240000502

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини А3215, у військовому званні «солдат», не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

за участю:

прокурора Артеменко О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

27.07.2017 обвинувачений ОСОБА_1, проходячи військову службу за контрактом, був зарахований до списків особового складу військової частини А3215 та призначений на посаду солдата обслуги 1 гарматної артилерійської батареї 1 гарматного артилерійського дивізіону. Проходячи військову службу у військовій частині А3215 солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших вимог нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки, не вживати алкогольні напої. Незважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_1, усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях та скоїв злочин за наступних обставин:

07 лютого 2018 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись за місцем несення військової служби поблизу селища Міньковка Донецької області, знайшов на автодорозі поліетиленовий пакет з речовиною сіро-зеленого кольору, рослинного походження, яка зовні схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для власного вживання, обвинувачений ОСОБА_1 підібрав вищевказаний поліетиленовий пакет та став незаконно зберігати його при собі. У подальшому, 23 лютого 2018 року під час направлення у відпустку за місцем свого мешкання, обвинувачений ОСОБА_1 безпосередньо перед виїздом, з місця несення військової служби розташованої поблизу селища Міньковка Донецької області, маючи умисел на незаконне перевезення наркотичного засобу без мети збуту - для власного вживання, забрав раніше знайдений поліетиленовий пакет з наркотичним засобом, який потім помістив до лівої верхньої внутрішньої кишені свого кітеля. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, направився на службовому автомобілі до станції «Лисичанськ», яка розташована на залізничному вокзалі за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Вокзальна, 1, тим самим незаконно перевіз вищевказаний наркотичний засіб до міста Лисичанська Луганської області. В той же день, приблизно о 14 годині 45 хвилин по прибуттю на вищевказаний залізничний вокзал до обвинуваченого ОСОБА_1 підійшли працівники поліції, для перевірки документів, що засвідчують особу та встановлення наявності заборонених предметів. У ході бесіди обвинувачений ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що у нього при собі є поліетиленовий пакет, у середині якого знаходиться речовина сіро-зеленого кольору, рослинного походження з подрібненими рослинами роду конопель. Згідно висновку експерта № 19/113/8-2/187е від 27 лютого 2018 року, речовина надана на експертизу є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, загальною масою в перерахунку на суху речовину 10,07 г.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення в суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і додав, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями на питання обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, вислухавши відповіді на питання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту повністю доведена.

Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, неодружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.46-47), у побуті характеризується позитивно (а.с.45), раніше не судимий (а.с. 42);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст.65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання, з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, окрім того, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, у побуті характеризується задовільно, військовослужбовець, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, в межах, передбачених, санкцією ч. 1 ст.309 КК України, яке на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає. Клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення, на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/187е від 23.02.2018, у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцяти) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речовий доказ, відповідно до постанови слідчих СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 березня 2018 року - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину - 10,07 г (після проведення експертизи масою 9,87 г), який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко