Постанова № 75960906, 15.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/10603/17

Провадження № 22ц/782/491/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Апеляційний суд Луганської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Подрябінкіна Я.Г.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

учасники справи: позивач - ОСОБА_4, відповідач - Головне управління Національної поліції в Луганській області, треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області

на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 квітня 2018 року, ухвалене Сєвєродонецьким міським судом у складі: судді Журавель Т.С. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернулась до суду із вказаним позовом, який згодом уточнила та який мотивувала тим, що 17.05.2017 року о 18-30 водій ОСОБА_6, який працював на посаді поліцейського-водія відділення №2 взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - Відповідач, ГУ НПУ в Луганській області), керуючи транспортним засобом «FOTON» з реєстраційним номером 131266, рухаючись по автодорозі Т-1302 з боку м. Сєвєродонецьк в бік м. Старобільськ Луганської області в районі електроопори №32/1, при здійсненні маневру обгону невстановленого транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, не переконався у безпечності виконання даного маневру та допустив зіткнення із автомобілем NISSAN QASHQAI+2, з реєстраційним номером ВВ7727СI під керуванням ОСОБА_7, що належить ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

26.06.2017 року постановою Кремінського районного суду Луганської області в справі №414/1185/17 ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Розмір завданої позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП матеріальної шкоди обґрунтовує висновком автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 12.09.2017 року №42/17, виконаним експертом-автотоварознавцем ОСОБА_8, 225905,69 грн. (з урахуванням ПДВ)(далі - Висновок №42/17).

З урахуванням виплат, що були здійсненні Товариством з додатковою відповідальністю «Домінант», з яким у відповідача було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у сумі 84506,30 грн., та з урахуванням визначеного судовою автотоварозначою експертизою №248 від 29.03.2018 року (далі Висновок №248) розміру матеріального збитку (шкоди), завданої власнику автомобіля NISSAN QASHQAI+2, реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 203349,63 грн., вартості робіт по оцінці матеріальних збитків - 2000 грн., витрат на послуги евакуації автомобілю - 960 грн., просила стягнути з відповідача на її користь матеріальні збитки у розмірі 121803,33 коп.

Також просила стягнути з відповідача на її користь завдану їй внаслідок пошкодження її автомобілю і зазнаних у зв'язку із цим душевних хвилювань, зміни звичного способу життя моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Головне управління Національної поліції в Луганській області надало відзив на позовну заяву, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки покладені в основу наданого Висновку №42/17 вихідні дані не відповідають фактичним даним, неможливо стверджувати, що всі зазначені у висновку пошкодження були спричинені транспортному засобу саме під час дорожньо-транспортної пригоди, оскільки експертне дослідження проведене через досить великий проміжок часу (дорожньо-транспортна пригода сталася 17.05.2017, дослідження проведено лише 12.09.2017, тобто майже через чотири місяці після пошкодження транспортного засобу, пробіг ТЗ складав 29229 км, а на час ДТП - 29224 км). Увесь цей час транспортний засіб зберігався у позивача. Під час зберігання транспортного засобу у позивача не виключається підміна складових транспортного засобу, які підлягають заміні під час відновлюваного ремонту, а також отримання інших пошкоджень, крім тих, які були спричинені внаслідок ДТП. Відсутні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Натомість згідно зі звітом №52-Д/33/0 від 13.06.2017 року, виконаного TOB «Всеукраїнська Експертна Компанія «СОВА»» (далі - Звіт №52-Д/33/0), який проведено на підставі огляду пошкодженого транспортного засобу під час його знаходження на штрафмайданчику, що виключало можливість стороннього впливу на транспортний засіб, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу NISSAN QASHQAI+2, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 101407,56 грн., з яких вартість ремонтно-відновлюваних робіт - 10570,50 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів - 5334,06 грн., вартість складових транспортного засобу, що підлягають заміні під час ремонту 85503,00 грн. Пробіг транспортного засобу складав 29224 км.

Вимога про стягнення моральної шкоди є недоведеною.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 квітня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 118843 грн. 33 коп., витрати за послуги по проведенню автотоварознавчого дослідження в сумі 2000 грн., витрати по оплаті послуг евакуатора в розмірі 960 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., що загальною сумою становить 122803 грн. 33 коп.

Зобов'язано ОСОБА_4, після відшкодування Головним управлінням Національної поліції в Луганській області матеріальної шкоди повернути останньому деталі автомобіля NISSAN QASHQAI+2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що відремонтовані їх заміною: бампер передній, кронштейн кріплення бамперу переднього лівий, облицювання буксирної провушини бамперу переднього, облицювання фароомивачу бамперу переднього, кріплення протитуманної фари лівої, протитуманна фара ліва, блок фара ліва в зборі, капот, петля капоту ліва, бічний покажчик повороту лівий, крило переднє ліве в зборі, підкрилок крила переднього лівого, брудозахисний щиток колеса переднього лівого, поперечна балка передня верхня, вітрове скло, двері передні ліві, скло дверей передніх лівих, облицювання ручки дверей передніх лівих, ущільнювач нижній дверей передніх лівих, захисна накладка дверей передніх лівих, накладка верхня дверей передніх лівих, дзеркало зовнішнє ліве в зборі, панель дзеркала зовнішнього лівого, панель дверей задніх лівих, захисна накладка дверей задніх лівих, ручка зовнішня дверей задніх лівих, А-стійка передня ліва, направляюча тяга нижня ліва, стійка амортизатора передня ліва, диск колеса передній лівий, шина передня ліва, диск колеса задній лівий, шина задня ліва, повітряний фільтр, труба повітряного фільтра, резонатор повітряного фільтра, блок запобіжників в зборі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 2245,62 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення майнової та немайнової (моральної) шкоди, суд зазначив, що висновок судової автотоварознавчої експертизи №248 від 29.03.2018 року є належним доказом, який підтверджує розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, а висновки експертних автотоварознавчих досліджень про оцінку транспортного засобу №42/17 від 12.09.2017 року та №52-D/33/0 від 29.07.2017 року судом до уваги не приймаються. Також суд вважав доведеним частково завдання позивачу неправомірними діями відповідача немайнової (моральної) шкоди у розмірі 1000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач Головного управління Національної поліції в Луганській області просить скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Доводами апеляційної скарги є те, що звіт №52- D/33/0 від 29.07.2017 року дослідження оцінки матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу NISSAN QASHQAI+2, реєстраційний номер НОМЕР_1, проведеного TOB «Всеукраїнська Експертна Компанія «Сова»» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 534/17 від 02.06.2017 року, виданий фондом Державного майна України, оцінювач ОСОБА_9Г.) є письмовим доказам відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, проте суд не вмотивував в рішенні, чому цей доказ не враховано як належний та допустимий.

Відповідач зазначає, що вихідні дані, покладені експертом в основу Висновку №248 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 29.03.2018 року, не відповідають фактичним даним, оскільки неможливо стверджувати, що всі пошкодження, зазначені у висновку, були спричинені транспортному засобу саме під час дорожньо-транспортної пригоди, оскільки експертиза проведена через досить великий проміжок часу. Увесь цей час транспортний засіб зберігався у позивача, що не виключає підміну складових транспортного засобу, які підлягають заміні під час відновлюваного ремонту. Транспортний засіб мав можливість отримати інші пошкодження, крім тих, які були спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час його експлуатації після проведення оцінки матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу NISSAN QASHQAI+2, реєстраційний номер НОМЕР_1, виконаної TOB «Всеукраїнська Експертна Компанія «Сова»», оскільки згідно зі Звітом № 52- D/33/0 від 29.07.2017 року пробіг транспортного засобу складав 29224 км, відповідно ж до Висновку №248 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 29.03.2018 року пробіг транспортного засобу складав 29229 км.

Факт завдання моральної шкоди ОСОБА_4 є недоведеним та необґрунтовано визначено розмір моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2018 року головуючим суддею було визначено Назарову М.В., склад колегії суддів Гаврилюк В.К., Коновалова В.А. (а.с. 77). Апеляційне провадження по справі було відкрито 12 липня 2018 року (а.с. 89). Ухвалою суду від 24 липня 2018 року справу призначено до апеляційного розгляду на 10 серпня 2018 року о 10-й. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2018 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гаврилюка В.К. визначено суддю у складі колегії Лозко Ю.П.

10.08.2018 року по справі за клопотанням представника відповідача про виклик судового експерта оголошено перерву на 11-ту 15.08.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, позивача та її представника ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 5 ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «QASHQAI+2» реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 23.02.2017 року (а.с. 45 т. 1).

17.05.2017 року о 18-30 водій ОСОБА_6, який працював на посаді поліцейського-водія відділення №2 взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції в Луганській області, керуючи транспортним засобом «FOTON» з реєстраційним номером 131266, рухаючись по автодорозі Т-1302 з боку м. Сєвєродонецьк в бік м. Старобільськ Луганської області в районі електроопори №32/1, при здійсненні маневру обгону невстановленого транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, не переконався у безпечності виконання даного маневру та допустив зіткнення із автомобілем NISSAN QASHQAI+2, з реєстраційним номером ВВ7727СI під керуванням ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

26.06.2017 року постановою Кремінського районного суду Луганської області в справі №414/1185/17 ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за вищевказаних обставин та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Постанова набрала чинності 07.07.2917 року (а.с. 9 т. 1).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «FOTON», реєстраційний номер 131266, 2006 року випуску - ГУ НПУ в Луганській області на момент ДТП 17 травня 2017 року відповідно до полісу №АК/6516336 була застрахована в ТДВ СК «Домінанта» (далі - Страховик), що підтверджено укладеним 03 травня 2017 року між ТДВ СК «Домінанта» та Головним Управлінням Національної поліції в Луганській (далі - Страхувальник) області генеральним договором ОЦВ-17№0006КВ.213 про надання послуг зі страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту, і Полісом №АК/6516336 від 03.05.2017 року про страхування відповідальності ГУ НПУ в Луганській області як власника автомобілю «FOTON», реєстраційний номер 131266, 2006 року випуску. Строк дії договору (полісу) з 03.05.2017 року по 02.05.2018 року (а.с. 79-85, 86 т. 1).

07.06.2017 року ОСОБА_7, водієм транспортного засобу "NISSAN QASHQAI+2", р.н. НОМЕР_1, було заповнено повідомлення потерпілої особи про ДТП, яке сталося 17.05.2017 року о 18 год. 30 хв., адресоване ТДВ «СТ Домінанта» (а.с. 239 т. 1).

На підставі вказаної заяви та повідомлення ГУ НПУ в Луганській області ТДВ «СТ «Домінанта» було відкрито страхову справу за №ЦВ-2017-10843 (а.с. 99 т. 1).

24.07.2017 року ОСОБА_4 як власником транспортного засобу "NISSAN QASHQAI+2", р.н. НОМЕР_1, до ТДВ «СТ Домінанта» надано заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 99 т. 1).

Згідно копії звіту №52-D/33/0 від 29.07.2017 року, виконаного ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія «СОВА» на замовлення ТДВ «СТ «Домінанта» матеріальний збиток, завданий власнику ТЗ NISSAN QASHQAI+2 (державний номер НОМЕР_1) внаслідок пошкодження, складає 101407,56 грн. з урахуванням ПДВ, 84506,30 грн. - без урахування ПДВ, з яких вартість ремонтно-відновлювальних робіт 10570,50 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів 5334,06 грн., вартість складових транспортного засобу, що підлягають заміні під час ремонту - 85503 грн.

У відповідності до копії платіжного доручення №9535 від 20.10.2017 року ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача ОСОБА_4 перераховані грошові кошти в сумі 10000 грн., платіжного доручення №10020 від 10.11.2017 року 10000 грн., платіжного доручення №10308 від 24.11.2017 року 47605,04 грн., платіжного доручення 11203 від 29.12.2017 року 6901,26 грн., платіжного доручення №11447 від 11.01.2018 року 10000 грн. Таким чином, загальна сума перерахувань ТДВ «СТ «Домінанта» ОСОБА_4 складає 84506,30 грн.

Вказані обставини ніким не оспорюються.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використання, зберігання або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, регулюється статтею 1188 ЦК України, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У справі, яка переглядається, суд, встановивши, що ДТП, унаслідок якої позивачу завдано шкоди, сталася з вини водія ОСОБА_6, який на момент цієї пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та керував транспортним засобом, належним цій установі, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми на відшкодування шкоди з ГУ НПУ в Луганській області як винної особи.

Відповідно до положень статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди та визначенні її розміру, суд першої інстанції керувався, зокрема, висновком №248 автотоварознавчої експертизи, складеним 29.03.2018 року експертом Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної події, що відбулась 17.05.2017 року, на дату проведення експертизи становить 203349,63 грн. Вказаний висновок судової автотоварознавчої експертизи складений на виконання ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 січня 2018 року (а.с. 169 т. 1).

Згідно із цим висновком розмір матеріального збитку (шкоди), завданої власнику вказаного ТЗ, за цінами на час проведення дослідження, з урахуванням строку експлуатації автомобіля на момент ДТП 17 травня 2017 року, без врахування ПДВ складає: вартість відновлювального ремонту - 189853,32 грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 12240,00 грн. + вартість необхідних для ремонту матеріалів і дрібних деталей - 22487,40 грн. + вартість складових колісного транспортного засобу, що підлягають заміні під час ремонту - 155125,92 грн.), величина втрати товарної вартості - 13496,31 грн., а загалом - 203349,63 грн. (а.с. 182-217 т. 1).

У матеріалах справи наявний також звіт про вартість (розмір) матеріального збитку, завданого власнику КТЗ NISSAN QASHQAI+2 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, №52-D/33/0 від 29.07.2017 року внаслідок пошкодження, виконаний ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія «СОВА» на замовлення ТДВ «СТ «Домінанта», який складає 101407,56 грн. з урахуванням ПДВ, 84506,30 грн. - без урахування ПДВ, з яких вартість ремонтно-відновлювальних робіт 10570,50 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів 5334,06 грн., вартість складових транспортного засобу, що підлягають заміні під час ремонту - 85503 грн.

У зазначеному звіті, зокрема, зазначено, що вказане визначення вартості матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу NISSAN QASHQAI+2 реєстраційний номер НОМЕР_1, проводиться для подальшого його страхового відшкодування (п. 1 розділу Перелік обмежень у використанні результатів оцінки); вартість матеріального збитку не включає втрату товарної вартості (п. 2); даний звіт може використовуватися тільки для визначення суми страхового відшкодування і для доказу розміру позовних вимог до винуватця ДТП у разі звернення замовника до суду (п. 3); звіт дійсний тільки для вказаних в ньому цілей і може використовуватися тільки замовником оцінки або його представником на законних підставах (п. 6).

Наведене обмежує використання вказаного звіту.

Відповідно до розділу «Висновок про вартість» вказаного Звіту №52-D/33/0 оцінка проведена станом на 13 червня 2017 року (а.с. 99-118 т. 1), що відповідає п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", відповідно до якого для застрахованого майна … оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Враховуючи вказані обмеження у використанні результатів оцінки Звіту №52-D/33/0, відсутність у звіті величини втрати товарної вартості та визначення розміру шкоди станом на час ДТП, судом вірно зроблений висновок про неприйняття їх до уваги саме у якості належного доказу розміру завданої позивачу майнової шкоди у разі виникнення спору щодо такого розміру і використання його відповідачем, який не є замовником вказаного Звіту і не є представником Замовника відповідно до п. 6 «Переліку обмежень у використанні результатів оцінки».

У випадку надання сторонами у справі кожним звітів про розмір завданої ОСОБА_4 внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу майнової шкоди судом вірно призначено ухвалою суду від 19.01.2018 року судову автотоварознавчу експертизу, висновок якої покладений в основу судового рішення. Оцінка розміру шкоди згідно вказаного висновку проведена станом на березень 2018 року, що узгоджується з вимогами ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на вимоги статей 77-80 ЦК України вказаний експертний висновок відповідає вимогам належності, допустимості, достовірності і достатності як доказу, і в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції експерт-автотоварознавець ОСОБА_12, який робив Висновок №248, викликаний за клопотанням представника відповідача в порядку ч. 5 ст. 102 ЦПК України для дачі пояснень щодо вказаного висновку, пояснив, що розрахунок розміру шкоди здійснено згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), ціни на запчастини відкореговано згідно діючих ринкових в Україні (Audatex).

Тому довід апеляційної скарги про неврахування судом як належного доказу наданого відповідачем звіту №52-D/33/0 від 29.07.2017 року ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія «СОВА» не заслуговує на увагу.

Як не заслуговує на увагу і довід апеляційної скарги про те, що всі пошкодження, зазначені у Звіті №52-D/33/0, були спричинені транспортному засобу саме під час дорожньо-транспортної пригоди, а експертний висновок зроблений через досить великий проміжок часу, тому не може братися до ваги як доказ, оскільки перелік пошкоджень автомобіля позивача у вказаному Звіті №52-D/33/0 та експертному висновку №248, складеному 29.03.2018 року експертом ДНДІСЕ, співпадає, як співпадає і перелік ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для ремонту матеріалів і складових колісного транспортного засобу, що підлягають заміні під час ремонту.

Оскільки має місце повне співпадіння пошкоджень автомобіля позивача за вказаними висновками, що визнав у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача, тому не впливає на визначення розміру матеріального збитку і різниця у показаннях спідометру автомобіля - після ДТП 29224 км, а під час проведення авто товарознавчої експертизи - 29229 км. Як пояснила позивач в апеляційному суді цю різницю у показанням спідометру, автомобіль буксиром було доставлено до СТО для огляду.

Щодо можливої підміни складових транспортного засобу, які підлягають заміні під час відновлюваного ремонту, то вказаний довід нічим не обґрунтований, є припущенням, і згідно експертної оцінки оцінювалися ті самі деталі та складники, що і в звіті №52-D/33/0 від 29.07.2017 року.

Отже, судом вірно визначено розмір матеріального збитку (шкоди), завданої позивачу як власнику NISSAN QASHQAI+2 реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП у розмірі 203349,63 грн., а доводи апеляційної скарги не спростовують цей висновок.

Проте, покладаючи обов'язок відшкодувати різницю між експертно визначеним розміром майнової шкоди 203349,63 грн. та страховим відшкодуванням 84506,30 грн. на відповідача у повному обсязі, суд не врахував наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1961-IV, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно п. 3.1. Генерального договору ОЦВ-17№0006КВ.213 про надання послуг зі страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту, укладеного 03 травня 2017 року між ТДВ СК «Домінанта» та Головним Управлінням Національної поліції в Луганській, обов'язкова страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого, а загальна ціна Договору становить 94090,16 грн. без ПДВ згідно пп 3, п.1 статті 196 Податкового кодексу України, згідно п. 3.4 розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, становить 0,00 грн. (а.с. 80 т. 1).

Статтею 29 Закону №1961-IV визначено поняття шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу: це - витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому

законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того

власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на

стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

До позовних вимог ОСОБА_4 включено вартість послуг евакуації автомобіля до місця його зберігання 960 грн. (а.с. 64 т. 1), які суд стягнув з відповідача ГУ НПУ в Луганській області, залишивши поза увагою приписи ст. 29 Закону №1961-IV, оскільки витрати з евакуації транспортного засобі з місця ДТП до місця проживання чи до місця ремонту на території України є обов'язком страховика.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 4 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зробила висновок про те, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Вказані висновки щодо застосування відповідних норм права суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Враховуючи, що страховиком сплачено страхове відшкодування у розмірі 84506,30 грн., а розмір загальної ціни Договору становить 94090,16 грн. без ПДВ, то ГУ НПУ в Луганській області, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ТДВ СК «Домінанта», не є належним відповідачем за вимогами позивача щодо відшкодування майнової шкоди на 9583,86 грн. із загальної суми майнової шкоди 118843,33 грн. (203349,63 грн. - 84506,30 грн.).

Тому на цю суму підлягає зменшенню стягнуте відшкодування з відповідача ГУ НПУ в Луганській області.

Колегія суддів, діючи у межах доводів апеляційної скарги та враховуючи приписи частини 4 статті 367 ЦПК України, з огляду на допущене судом неправильне застосування норм матеріального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, доходить висновку, що рішення суду на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 960 грн. витрат по оплаті послуг евакуатора підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, а в частині стягнутої з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 суми матеріальної шкоди та загального розміру стягнення - зміні та зменшенню розміру стягнутої матеріальної шкоди з 118843,33 грн. до 110249,47 грн. і загального розміру стягнення з 122803,33 грн. до 113249,47 грн.

Враховуючи зменшення розміру майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, судове рішення підлягає зміні і в частині обов'язку позивачу повернути відповідачу після відшкодування їй відповідачем частини запасних частих - диску колеса лівого.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Ураховуючи, що внаслідок ДТП позивач ОСОБА_4 зазнала душевних страждань, хвилюваннях внаслідок пошкодження її автомобілю, який є вартісним майном, і чим було порушено Протокол 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо мирного володіння своїм майном, що спричинило моральні страждання позивача, суд дійшов правильного висновку як про наявність підстав для відшкодування їй моральної шкоди, так і про розмір такої шкоди - 1000 грн.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги про недоведеність завдання позивачу моральної (немайнової) шкоди не заслуговують на увагу як спростовані правильними висновками суду, тому в частині стягнення моральної шкоди рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до ч. 3 статті 6 закону №3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_4 за подання позовної заяви до сплати належало: за подання позовної заяви майнового характеру 1218,03 грн. (118843,33+2000+960=121803,33*1%), за подання позовної заяви немайнового характеру 640 грн. (1600*0.4), а загалом - 1858,03 грн.

Позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача загалом 113249,47 грн., то відшкодуванню на користь позивача підлягає 1858,03 грн. х 113249,47 : 121803,33 грн.. = 1727,55 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 квітня 2018 року в частині стягнутої з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 суми матеріальної шкоди, загального розміру стягнення та судового збору змінити, зменшивши розмір стягнутої матеріальної шкоди з 118843,33 грн. до 110249,47 грн., загальний розмір стягнення з 122803,33 грн. до 113249,47 грн. та судового збору з 2245,62 грн. до 1727,55 грн.

Скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 квітня 2018 року в частині стягнутої з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 витрат по оплаті послуг евакуатора в розмірі 960 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.

Скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 квітня 2018 року в частині зобов'язання ОСОБА_4 після відшкодування Головним управлінням Національної поліції в Луганській області матеріальної шкоди повернути йому деталі автомобіля NISSAN QASHQAI+2, з реєстраційним номером ВВ7727СI - диск колеса задній лівий.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 17 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді: