Вирок № 75960434, 20.08.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

423/1344/18

1-КП/415/588/18

ВИРОК

Іменем України

20.08.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130530000275 від 04 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Гірське Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Можнякова Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

29 березня 2018 року, приблизно о 15 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір'я, по АДРЕСА_2, таємно викрав - брухт чорного металу, у виді металевої емальованої ванни, розмірами 160х70х45 см, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-671е від 24 квітня 2018 року, 288 гривень 33 копійки, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2, зокрема, - брухту металу, у вигляді металевої емальованої ванни, вітчизняного виробництва, проникнувши на території подвір'я, по АДРЕСА_2, наприкінці березня 2018 року, в денний час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у інше сховище, - доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.55), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.51).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, вперше притягається до кримінальної відповідальності, і, одночасно, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, разом з тим, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, повне відшкодування останньої та думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 - не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

металева емальована ванна, розмірами 160х70х45 см, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.28,29),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

Процесуальні витрати по справі - у сумі 429 гривень (а.с.44), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-671е від 24 квітня 2018 року (а.с.45-46) з фото таблицею (а.с.47), за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: