Рішення № 75960130, 17.08.2018, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/357/18 Провадження № 2/395/219/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Орендовського В.А.,

з участю секретаря – Данільченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач звернулася з вказаним позовом до суду. У позові позивач просить стягнути на її користь з відповідача: суму боргу за договором позики від 04.07.2014 року у розмірі 274 128,81 гривень; суму боргу за договором позики від 15.08.2014 року у розмірі 304 877,55 гривень; судові витрати у розмірі 5790 гривні 60 копійок. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики 04 липня 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу, Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 402, за умовами якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 позику в сумі 95 820,00 гривень, строком по 04 липня 2019 року. З метою забезпечення належного виконання зобов’язань ОСОБА_3, що виникають з договору позики від 04.07.2014 р. було укладено договір поруки від 04.07.2014 р., що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу, Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 406, за яким ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_3 по договору позики від 04.07.2014 р. Між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики 15 серпня 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу, Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 523, за умовами якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 позику в сумі 153 264,57 гривень, строком по 15 серпня 2019 року. З метою забезпечення належного виконання зобов’язань ОСОБА_3, що виникають з договору позики від 15.08.2014 р. було укладено договір поруки від 15.08.2014 р., що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу, Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 528, за яким ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_3К по договору позики від 15.08.2014 р. За умовами договору поруки відповідач на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання відповідати перед позикодавцем по зобов’язанням ОСОБА_3, які виникають з умов договорів позики від 04.07.2014 року 15.08.2014 року в повному обсязі, в строки та на умовах обумовлених договором позики від 04.07.2014 року та 15.08.2014 року. Відповідно до п. 2 договорів позики від 04.07.2014 року та 15.08.2014 року, сторони домовилися, що повернення позичальником позикодавцеві отриманої ним суми грошових коштів (позики) здійснюється позичальником частками, розмір яких зазначено в графіку повернення позики, щомісяця протягом 60 місяців, починаючи повернення коштів з 04.08.2014 року та закінчуючи повернення коштів 04.07.2019 р. та відповідно з 15.09.2014 р., та закінчуючи повернення коштів 15.08.2019 р. В квітні 2015 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ № 200133 від 14.04.2015 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_4 районного управління юстиції у Кіровоградській області. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_2 ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за вих. № 524/01-16 від 09.06.2015 р. повідомлено позивача, про те, що 09.06.2015 р. було заведено спадкову справу № 123/2015 після смерті ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_2. 11.04.2016 року відповідачу, як поручителю та як спадкоємцю, було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред’явив свої вимоги, але їх не було виконано. На даний час зобов’язання за договорами позики від 04.07.2014 року та 15.08.2014 року не виконуються, у визначений строк кошти не повертаються, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач, яка повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача вказану у позові суму заборгованості за договором позики, при цьому не заперечувала проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила. Згідно до ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень (відзиву) не надіслала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1050 ЦК України передбачає наслідки несвоєчасного повернення позичальником речей, визначені родовими ознаками, а саме - обов'язок позичальника сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики від 04 липня 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу, Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 402, за умовами якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 95 820,00 гривень, строком до 04 липня 2019 року. З метою забезпечення належного виконання зобов’язань ОСОБА_3, що виникають з договору позики від 04.07.2014 р. було укладено договір поруки від 04.07.2014 р., що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 406, за яким ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_3 по договору позики від 04.07.2014 р.

Крім того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики від 15 серпня 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу, Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 523, за умовами якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 153 264,57 гривень, строком до 15 серпня 2019 року. З метою забезпечення належного виконання зобов’язань ОСОБА_3, що виникають з договору позики від 15.08.2014 р., було укладено договір поруки від 15.08.2014 р., що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 528, за яким ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_3К по договору позики від 15.08.2014 р. За умовами договору поруки відповідач на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання відповідати перед позикодавцем по зобов’язанням ОСОБА_3, які виникають з умов договорів позики від 04.07.2014 року та 15.08.2014 року в повному обсязі, в строки та на умовах обумовлених договором позики від 04.07.2014 року та 15.08.2014 року.

Відповідно до ст.554 ч.ч.1,2 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

12 квітня 2015 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ № 200133 від 14.04.2015 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_4 районного управління юстиції у Кіровоградській області. ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за вих. № 524/01-16 від 09.06.2015 р. повідомлено позивача, про те, що 09.06.2015 р. було заведено спадкову справу № 123/2015 після смерті ОСОБА_3

11.04.2016 року відповідачу, як поручителю, позивачем направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред’явив свої вимоги, але їх не виконано.

Оскільки відповідачем не повернуто позичальнику отриманої ним суми грошових коштів згідно графіку повернення позики, починаючи з 15.09.2014 року, то позивачу за час простроченого зобов’язання згідно до ст.ст.625 ч.2, 1048 ЦК України необхідно сплатити 3% річних за період простроченого грошового зобов’язання, що складає за договором позики від 04.07.2014 року - 4559,31 грн. та за договором позики від 15.08.2014 року - 5740,37 грн.

На момент розгляду справи судом борг відповідачем не повернутий.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем повністю не виконано взятих на себе зобов'язань за договорами позики.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, то суд вважає за необхідне відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», ст.141 ЦПК України судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 04.07.2014 року у розмірі 274 128,81 гривень; суму боргу за договором позики від 15.08.2014 року у розмірі 304 877,55 гривень, а всього стягнути 579 006 (п’ятсот сімдесят дев’ять тисяч шість) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5790 (п’ять тисяч сімсот дев’яносто) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 17 серпня 2018 року.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7