Ухвала суду № 75959760, 17.08.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3301/15-к

Номер провадження 1-кс/404/375/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Дегтярьова В.І., слідчого Кужби А.В., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню 12015120020006795, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 18.04.1985 року в м. Мала Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі слів,- утримує вагітну дружину, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, у Центрально-міському суді вирішується кримінальне провадження 12013040770003771 стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України, по якому він також з 19.05.2014 року оголошений у розшук,

підозрюваного цьому у кримінальному провадженні за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у тому, що він 21.08.2014 року зняв на два дні квартиру АДРЕСА_1, к.2, м. Кіровограді, після чого через мережу Інтернет розмістив оголошення про оренду цього ж житла помісячно, внаслідок обману заволодів грошовими коштами :ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8А, ОСОБА_9 – які внесли передоплату за найм житла.

Тотожним способом ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, яким ОСОБА_2 завдав шкоду внаслідок удаваної оранди квартири №41 по вул. В.Чміленка, в м. Кіровограді.

Слідчий з прокурором підтримали заявлені ними вимоги.

Захисник з підозрюваним заперечили щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, через бажання укласти угоду з потерпілими. Про розшук у кожному з кримінальних проваджень він не знав протягом останніх чотирьох років, має утриманців.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки зміст протоколів допиту свідків, потерпілих, огляду місця події, протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, копії розписок від ОСОБА_2, про заволодіння грошовими коштами потерпілих за удавану оренду житла у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_13 за ознаками ч.1,2 ст. 190 КК України. Суто з об’єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, не можна дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім підстав передбачених ст.. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа перешкоджала кримінальному провадженню, або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, злочини по яким пред’явлено повідомлення про підозру є: повторними, умисними, корисливими, невеликої та середньої тяжкості. Посягають на суспільні інтереси - проти власності, розмір заподіяних збитків за останні чотири роки не відшкодовано, діяння мали ознаки злочинного промислу.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як сплановані, ретельно обдумані. Підозрюваний соціально не адаптований, не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, втрачає сталі соціальні зв’язки, раніше не судимий, але стосовно нього Центрально-міського районний суд м. Кривого Рогу, починаючи з 2014 року розглядає обвинувальний акт за аналогічний корисливий злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, та ухвалою того ж суду від 19.05.2014 року оголошений в розшук, тобто ОСОБА_2 змінює тимчасові місця проживання. Взято до уваги і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним до 3 років позбавлення волі, що стане підставою для продовження можливого переховування від слідства та суду чи повторного оголошення розшуку одночасно у двох кримінальних провадженнях, по яким неможливо прийняти процесуальні рішення через його неявки останні чотири роки. Вважаю, що відносно підозрюваного не можна застосувати менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кожному з кримінальних проваджень (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_2 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії з приховування злочину, залишив місце пригоди, приховав докази, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тривалий час переховувався від слідства, одночасно перебував у розшуку по двом окремим кримінальним провадженням. Крім того, місце проживання підозрюваного не співпадає із місцем проведення цього досудового розслідування, тобто збільшує ризик неявок. Його тривалі дії з переховування є формою свідого перешкоджання досудовому розслідуванню та істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілих та свідків, знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Перебуваючи на волі без законного джерела доходу, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень. Не заперечує вчинення ним ще одного злочину. Це стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження.

Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_2 підозрюється у злочинах невеликої та середньої тяжкості, не пов’язаному із застосуванням насильства, тому згідно п. 1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити заставу встановлену Законом, станом на перше січня 2018 року, розмір якої буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч.5 ст.182 КПК України.

За правилами ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 12 години 00 хв. 17.08.2018 року.

Разом з цим, запобіжний захід не може перевищувати наявного строку досудового розслідування (два місяці з моменту пред’явлення повідомлення про підозру). Під час досудового розслідування вже використано 17 днів. Таким чином: 60 днів – 17 днів використаного досудового розслідування дорівнює 43 дні невикористаного строку досудового розслідування, в межах якого може бути застосовано тримання під вартою.

28.02.2018 року прокурор підписав клопотання про затримання з метою приводу, а звернувся з таким клопотанням до слідчого судді 03.03.2018 року. Дійсно, стороною обвинувачення проводились дії після зупинення досудового розслідування, проте вказані дії були спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного тобто повністю узгоджуються з ч. 5 ст. 280 КПК України про те, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих дій дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. За таких умов сторона обвинувачення діяла у відповідності до закону, відтак не приймаються до уваги застереження сторони захисту про вичерпаний строк досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково .

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на сорок три дні.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 12 години 00 хвилин, 17 серпня 2018 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_2, припиняє свою дію о 12 години 00 хвилин, 28 вересня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 35 тис. 240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/3301/15-к; 1-кс/404/375/18, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Часткове задоволення клопотання полягає у визначенні меншої кількості днів у порівнянні з заявленою вимогою слідчого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній