Постанова № 75959325, 16.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4495/18 Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 22-ц/780/3581/18 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 58 16.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., членів колегії - Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., із участю секретаря Шуляка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В :

15 червня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, де просили, заборонити вчиняти будь-які дії, спрямовані на приєднання обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» до станції другого підйому ( свердловини ) та водопровідної мережі, а також локальних каналізаційних очисних споруд та господарсько-побутової каналізації обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2».

Свої вимоги мотивували тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» про визнання недійсними договору про приєднання до станції другого підйому ( свердловини ) та водопровідної мережі №01 від 03 жовтня 2016 року та договору про приєднання до локальних каналізаційних очисних споруд та господарсько-побутової каналізації №02 від 3 жовтня 2016 року.

Проведення робіт у виконання цих договорів призведе до екологічної катастрофи в Бориспільському районі.

Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивачів.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» вчиняти будь-які дії, спрямовані на приєднання обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» до станції другого підйому ( свердловини ) та водопровідної мережі, а також локальних каналізаційних очисних споруд та господарсько-побутової каналізації обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2».

На обґрунтування постановленої ухвали, місцевий суд зазначив, що заборона вчиняти будь-які дії, спрямовані на приєднання обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» до водопровідної та каналізаційної мережі обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» не є втручанням у господарську діяльність цих обслуговуючих кооперативів та не призведе до жодних незворотних наслідків.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства.

Беззаперечно, така мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними правами відповідачів.

Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що вжиття заходів забезпечення позову повністю відповідає та ґрунтується на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а порушення норм процесуального права при її постановленні.

Просить ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні поданої заяви.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом

Відповідно ст. 150 ЦПК України Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, 2) забороною вчиняти певні дії, 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору, 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 15 червня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання недійсними договорів, де просили визнати недійсними договір про приєднання до станції другого підйому ( свердловини ) та водопровідної мережі №01 від 03 жовтня 2016 року та договір про приєднання до локальних каналізаційних очисних споруд та господарсько-побутової каналізації №02 від 03 жовтня 2016 року, укладені між відповідачами ( а.с. 9-15 ).

В той же час, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, де просили, заборонити обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» вчиняти будь-які дії, спрямовані на приєднання обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» до станції другого підйому ( свердловини ) та водопровідної мережі, а також локальних каналізаційних очисних споруд та господарсько-побутової каналізації обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» ( а.с. 1-5 ).

Зазначені правочини, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковими для виконання.

А тому, забезпечення позову у виді, запропонованому позивачами, на переконання апеляційного суду, є втручанням у статутну діяльность господарюючих суб'єктів, порушує принцип свободи їх підприємницької діяльності, закріпленого ст. 6 ГК України.

Окрім цього, можливе позитивне рішення з приводу заявлених позовних вимог, на переконання апеляційного суду, не підлягає примусовому виконанню у відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження, а відтак - відсутність заявлених заходів забезпечення позову не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких ті звернулися до суду, зокрема, визнання правочинів недійсними.

І, насамкінець, обраний вид забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо виконання правочинів, на переконання апеляційного суду, фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до вирішення спору по суті, та відповідно до положень ч. 10 ст. 150 ЦПК України є недопустимим.

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначене, а тому, з порушенням вимог процесуального права, зокрема, ч. 10 ст. 150 ЦПК України, помилково прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а порушення зазначених норм процесуального права при її постановленні, на переконання суду другої інстанції, знайшли своє повне підтвердження при розгляді апеляції.

Окрім іншого, доводи відзиву ОСОБА_2, ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ( а.с. 96-102 ), зокрема, про те, що доводи апелянта є необґрунтованими, приєднання обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» до водопровідної та каналізаційної мереж обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» може потягнути за собою виведення із ладу цих мереж, які можуть не витримати збільшення навантаження, що призведе до екологічно небезпечних наслідків і будуть порушені права не тільки мешканців Житлово-будівельного кооперативу «Кантрі Хаус-2», а всього села Гора, з точки зору суду другої інстанції, не спростовують висновків апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову у відповідності до положень, зокрема, ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Відтак, ухвала суду першої інстанції постановлена із названими порушеннями, а тому, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову відповідно до ст.ст. 149-154 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2» задовольнити. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі Хаус-2», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кантрі ТаунХаус» про визнання договорів недійсними скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: Т.Ц. Кашперська

В.О. Фінагеєв