Постанова № 75957613, 16.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 287/120/17-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від "03" травня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Волощук О.В.,

час постановлення ухвали - не зазначено,

місце постановлення ухвали - м. Олевськ,

дата складання повного тексту ухвали - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Олевського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію зі зменшенням пенсійного віку на вісім років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня, звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 27.04.2017 року, та здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком, з дня, звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 27.04.2017 року.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 03 травня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від "03" травня 2018 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі позивач, посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судове засідання сторони та їх представники не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належними чином.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі учасників судового засідання в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на вісім років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де листом відповідача від 04.05.2016 року №1717/03 йому було відмовлено, факт евакуації із зони відчуження може бути стверджено евакуаційним листком, довідкою паспортного відділу, довідкою сільської ради, довідкою про відселення, однак вказані документи в матеріалах пенсійної справи відсутні.

У квітні 2017 року позивач повторно звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на вісім років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 27.04.2017 року №2/П-8 Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено позивачу та зазначено, що рішенням комісії №19 від 04.05.2016 року йому вже було відмовлено у призначенні пенсії.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач 11 жовтня 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався 04.05.2016 року, отримавши листа Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області №1717/03, яким відмолено у призначенні йому пенсію зі зниженням пенсійного віку на вісім років. У той же час, до суду звернувся лише 11 жовтня 2017 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, а отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ч.3 ст.123 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 КАС України (у редакції яка діяла станом на 11.10.2017 р.) передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені ст.100 КАС України (у редакції яка діяла станом на 11.10.2017 р.), згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пунктом 8 статті 240 КАС України визначено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 3-4 статті 123 КАС України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З адміністративним позовом до суду ОСОБА_2 звернувся 11.10.2017 року.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу було відомо про рішення комісії по призначенню пенсії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районні Житомирської області №19 від 04.05.2016 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить лист Управління Пенсійного фонду України в Олевському районні Житомирської області №1717/03 від 04.05.2016 року. Однак позивач дане рішення не оскаржував, та через певний час повторно звернувся до управління Пенсійного фонду України з аналогічною заявою, на що відповідач надав відповідь посилаючись на вищевказане рішення.

В апеляційній скарзі позивач не заперечує повторного звернення до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Одночасно позивач не був позбавлений права звернутися у визначений законом строк за захистом свого порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду, при цьому в адміністративному позові питання про поважність причин пропуску звернення до суду та поновлення пропущеного строку не ставиться.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від "03" травня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "20" серпня 2018 р.