Постанова № 75957591, 17.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/206/17

Головуючий у 1-й інстанції: Вознюк Р.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

17 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі від 08 грудня 2016 року № 1387 про відмову йому в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі зарахувати періоди роботи трактористом: - з 01 липня 1976 року по 26 жовтня 1981 року, з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1983 року у колгоспі імені Ворошилова с. Заставки, Красилівського району, Хмельницької області; - з 25 січня 1984 року по 14 березня 2000 року у колгоспі "Україна", який реорганізовано у сільськогосподарський кооператив "Україна" с.Печеське, Красилівського району, Хмельницької області до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач працював на посаді тракториста в колгоспі ім. Ворошилова с. Заставки Красилівського району Хмельницької області з 01 липня 1976 року по 08 листопада 1979 року та з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1983 року і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

З 09 листопада 1979 року по 26 жовтня 1981 року позивач проходив строкову службу в армії.

З 25 січня 1984 року по 14 березня 2000 року позивач працював на посаді тракториста у колгоспі "Україна", який реорганізовано у сільськогосподарський кооператив "Україна" с. Печеське, Красилівського району і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Досягнувши 55 років, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 18 від 24 листопада 2016 року позивачу відмовлено у зарахуванні пільгового стажу періодів роботи, з 01 січня 1976 року по 31 грудня 1976 року, з 01 січня 1979 року по 08 листопада 1979 року, з 27 жовтня 1981 року по 31 грудня 1982 року, оскільки відсутні відомості про роботу; з 09 листопада 1979 року по 26 жовтня 1981 року у зв'язку із проходженням строкової військової служби; з 01 січня 1977 року по 31 грудня 1978 року, з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1983 року, оскільки в первинних документах не зазначено посаду.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду підтверджено право позивача на призначення пенсії відповідно до пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Постановою Ради Міністрів СРСР № 622 від 20 липня 1964 року "Про державне пенсійне забезпечення та соціальне страхування голів, спеціалістів і механізаторів колгоспів" та постановою Держкомпраці СРСР № 343/П-16 від 31 липня 1964 року "Про затвердження Інструкції про порядок застосування Постанови Ради Міністрів СРСР № 622 від 20 липня 1964 року "Про державне пенсійне забезпечення та соціальне страхування голів, спеціалістів і механізаторів колгоспів" встановлено, що до механізаторів колгоспів відносяться: трактористи-машиністи, трактористи, комбайнери, шофера, машиністи, що працюють на стаціонарних установках, токаря, слюсаря, мотористи, тощо.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 "Про трудові книжки колгоспників (була чинна на час внесення записів до трудової книжки позивача до 1991 року) встановлено, що трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 18 вказаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно з пунктами 2, 3, 20 даного Порядку, у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Наявність трудового стажу тракториста у позивача підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_2, архівною довідкою про стаж № 03-01/550 від 03 листопада 2016 року, військовим білетом ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 18 від 24 листопада 2016 року, листом управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі № 7960/02 від 08 грудня 2016 року, показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 під час розгляду справи в суді першої інстанції щодо їх спільної роботи з ОСОБА_2 в колгоспі ім. Ворошилова с. Заставки Красилівського району Хмельницької області та показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо їх спільної роботи з ОСОБА_2 у колгоспі "Україна", який реорганізовано у сільськогосподарський кооператив "Україна" с. Печеське, Красилівського району.

Разом з цим, докази того, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста, не спростовані відповідачем та у своїй сукупності дозволяють дійти до висновку про те, що у вказані періоди часу позивач працював саме на посаді тракториста, тобто на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, позивач, досягнувши 55 років, маючи загальний трудовий стаж понад 30 років та відпрацювавши більше 20 повних років трактористом-машиністом, набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з пунктом "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.