Постанова № 75957539, 16.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1089/18

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

16 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Зозулі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року (повний текст якого складено 18 квітня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 17.03.2017 щодо затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 з врахуванням відсотку втрати працездатності; зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області надіслати до Державної фіскальної служби України висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та зобов'язати Державну фіскальну службу України затвердити висновок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розрахунок, закладений в основу висновку про призначення йому одноразової грошової допомоги з врахуванням відсотку втрати працездатності не відповідає жодним нормативно-правовим актам, що регулюють питання виплати одноразової грошової допомоги.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 від 17.03.2017. Зобов'язано Головне управління ДФС у Хмельницькій області надіслати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України виходячи із 150 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача - ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, у яких просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти зазначили, що відповідачами правомірно сформовано та затверджено висновок про призначення одноразової допомоги ОСОБА_4 з врахуванням відсотку втрати працездатності.

Ухвалою суду від 05 червня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України повернуто апелянту у зв'язку із несплатою судового збору.

В судовому засіданні представник відповідачів доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених у ній просила суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 822/793/16 від 03.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016, позов ОСОБА_4 задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України про відмову щодо нарахування одноразової грошової допомоги, в зв'язку із втратою чинності ЗУ "Про міліцію". Зобов'язано Головне управління ДФС у Хмельницькій області та ДФС України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, чинними на момент встановлення інвалідності, виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Вказана постанова суду набрала законної сили 22.09.2016.

На виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2016 по справі №822/793/16, Головним управління ДФС у Хмельницькій області сформовано, а ДФС України затверджено висновок від 17.03.2017 про призначення одноразової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 62010,00 грн., з врахуванням відсотку втрати працездатності.

Вищевказане підтверджується висновком про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України старшому оперуповноваженому відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області майору податкової міліції ОСОБА_4 від 17.03.2017, копіями платіжного доручення №1130 від 13.09.2017 та виписки з карткового рахунку про нарахування грошової допомоги ОСОБА_4 на суму 62010,00 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідачами невірно сформовано та затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції від 17.03.2017 з врахуванням відсотку втрати працездатності зазначеного у довідці МСЕК, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області при формуванні, а ДФС України при затвердженні висновку про призначення одноразової допомоги ОСОБА_5, з врахуванням відсотку втрати працездатності діяли протиправно, оскільки ступінь втрати працездатності впливає лише на встановлення групи інвалідності органами медико-соціальної експертної комісії, а не органами Державної фіскальної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги з встановленням відповідної групи інвалідності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На момент подання заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги, у зв'язку з установленням інвалідності, діяв Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Відповідно до пп. 2 п. 3 вказаного Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.

Таким чином, як у Законі так і в Порядку № 850 чітко зазначений розмір виплати - в 150- кратному розмірі прожиткового мінімуму у разі встановлення третьої групи інвалідності.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно правомірності вчинення оскаржуваних дій, суд апеляційної інстанції вказує на таке.

З матеріалів справи слідує, що право позивача на отримання грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи підтверджено постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2016 по справі №822/793/16 і з урахуванням вимог ч. 4 ст. 78 КАС України доказування не потребує.

Крім того, положення ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати працівнику міліції одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення йому інвалідності IIІ групи є імперативними.

Водночас, зазначення у даній нормі "залежно від ступеня втрати працездатності" жодним чином не впливає на визначення розміру такої допомоги від інших обставин, крім власне, встановлення певної групи інвалідності.

Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.06.2012 за № 420 ступінь втрати професійного працездатності встановлюється: при І групі інвалідності - не вище 100%, при ІІ групі - не вище 85%, при ІІІ групі інвалідності - не вище 65 %.

Таким чином, доводи апелянта стосовно необхідності застосування відсотку ступеня втрати працездатності, у випадку встановлення особам ІІ та ІІІ груп інвалідності, призводять до того, що такі особи взагалі не могли б претендували на визначений законом розмір допомоги, а саме 200-кратний та 150-ти кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Тобто, ст. 23 Закону України "Про міліцію" вказує на те, що грошова допомога надається залежно від ступеня втрати працездатності та в подальшому конкретизує, що розмір такої допомоги залежить саме від встановлення певної групи інвалідності.

Крім того, ступінь втрати працездатності установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав позивач до ушкодження здоров'я.

Так, МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.2012 року № 420, тобто ступінь втрати працездатності впливає лише на встановлення групи інвалідності органами медико-соціальної експертної комісії, а не органами Державної фіскальної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги з встановленням відповідної групи інвалідності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 17.03.2017 щодо затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 з врахуванням відсотку втрати працездатності - в сумі 62010,00 грн. та зобов'язання Головне управління ДФС у Хмельницькій області надіслати до Державної фіскальної служби України висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, оскільки при вчиненні оскаржуваних дій відповідачі діяли не в порядку та не у спосіб, визначений законом і визначений судом спосіб сприятиме відновленню порушених прав позивача. підлягає задоволенню.

Відносно позовної вимоги позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції ОСОБА_4 виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вона задоволенню не підлягає, оскільки уповноважений орган (Головне управління ДФС у Хмельницькій області) на момент розгляду справи не подав відповідний висновок до розпорядника бюджетних коштів (Державної фіскальної служби України), а тому зобов'язання Державної фіскальної служби України до вчинення дій є передчасним.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 серпня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.