Постанова № 75957408, 14.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3167/18

Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Градовського Ю.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Блєк Сі Лінк" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блєк Сі Лінк" до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одемара", про встановлення відсутності повноважень, визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Блєк Сі Лінк" (далі Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про встановлення відсутності повноважень на дострокове припинення дій підтвердження реєстрації лінії закордонного плавання "Admiral Container Lines" від 16.11.2017 №17/17 (далі Підтвердження) та визнання протиправним та скасування наказу № 566 від 20.06.2018 про припинення дій Підтвердження (далі Наказ).

27 червня 2018 року Товариство подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу та заборони відповідачу до закінчення розгляду справи по суті приймати рішення щодо дострокового припинення дії Підтвердження, оператором якої є компанія "Admiral Container Lines Inc." та позивач.

В обґрунтування поданої заяви зазначалося, що оспорюваний Наказ винесено за відсутністю компетенції (повноважень) щодо дострокового припинення Підтвердження з порушенням вимог чинного законодавства України. Також заявник посилався на його можливі збитки у разі виконання Наказу адміністрацією Одеського морського порту.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариства ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права без надання належної оцінки всім аргументам заявника.

Апелянт наполягає на відсутності компетенції (повноважень) при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення та вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених і оспорюваних прав позивача.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року та ухвалення нового судового рішення, яким забезпечити позов Товариства.

У відзиві відповідача на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, постановленим з правильним застосуванням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволені заяви Товариства про забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції вважав, що заявником не доведено будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також суд вважав, що у разі забезпечення даного позову у зазначений спосіб, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 150, 151, 243, 248 КАС України.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Наявність інституту забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій виконання судового рішення і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З системного аналізу зазначених правових норм, судова колегія вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Разом з тим, враховуючи доводи позивача з питання забезпечення позову, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наявних матеріалів справи не вбачається підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи.

Висновки щодо очевидності ознак протиправності індивідуального акту винесеного суб'єктом владних повноважень, можуть бути зроблені лише на підставі дослідження наданих сторонами доказів у справі в судовому засіданні при розгляді позову по суті, а обраний та запропонований заявником захід забезпечення позову фактично вирішуватиме порушений спір по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що ним не доведено наявності будь-яких фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову відповідно до положень ст. 150 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блєк Сі Лінк" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: Бітов А.І.Суддя: Суддя: Градовський Ю.М. Ступакова І.Г.