
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4622/17
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів -Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.,
за участю секретаря - Сінчі А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, а також картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР») звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15 червня 2017 року № UA500060/2017/000045/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00747.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі контракту з компанією REINKE MANUFACTURING COMPANY, INC від 10 січня 2017 року № RE-UDC-17, позивачем до митного органу 15 червня 2017 року подано митну декларацію № UA500060/2017/008507 для оформлення вантажу - зрошувальна система - REINKE E2085/E2065-G Center Pivot Urrigation System, відповідно до якої позивачем визначена вартість товару, згідно інвойсу та інвойсу проформи на суму 57150,84 доларів США. 15 червня 2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500060/2017/000045/2, в якому зазначено, що документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також те, що у митного органу наявна інформація щодо раніше поданої МД від 26 травня 2017 року. Митну вартість товару відповідачем визначено у розмірі 3,796 доларів США із застосуванням другорядного методу, виходячи з митної вартості раніше імпортованих товарів. В подальшому Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000045/2 від 15 червня 2017 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00747 Одеської митниці ДФС.
Стягнуто на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС, сплачений судовий збір у розмірі 3200 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем до митного органу надано передбачений ст. 53 Митного кодексу України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, а тому відсутні підстави для коригування контролюючим органом митної вартості товару.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Одеською митницею ДФС подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що постанова окружного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального, а також процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатом проведеної шляхом електронного листування консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - щодо подібних (аналогічних) товарів. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. В результаті проведеного аналізу баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом встановлено, що Позивачем (Покупець) укладено з компанією REINKE MANUFACTURING COMPANY, INC (США) (Продавець) договір купівлі-продажу від 10 січня 2017 року № RE-UDC-17 (далі Договір), відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець купує на умовах цього договору зрощувальну техніку, її складові частини, запасні частини до неї та маркетинговий матеріал, далі - Товар, для подальшого його продажу (а. с. 13-21).
Згідно з п.1.2. цього Договору найменування товару, ціна, кількість, умови поставки згідно ІНКОТЕРМС 2010, умови оплати та валюта вказані в Додатках по кожному Товару, який постачався відповідно до Договору.
Відповідно до Додатку № 2 від 27 жовтня 2017 року до названого вище Договору ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» поставлено Товар:
- зрошувальна кругова система Reinke E2085/E2065-G, загальна довжина 547,4 м;
- зрошувальна кругова система Reinke Е2085/E2065-G 4WD, загальна довжина 419 м;
- зрошувальна кругова система Reinke Е2085/E2065-G 4WD Maxigator, загальна довжина 524 м (а. с. 22).
15 червня 2017 року позивачем надано Одеській митниці для митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митну декларацію № UA500060/2017/008507 для оформлення вантажу - зрошувальна система - REINKE E2085/E2065-G Center Pivot Urrigation System, відповідно до якої позивачем визначена вартість товару, згідно інвойсу та інвойсу проформи на суму 57150,84 доларів США.
Одночасно з митною декларацією декларант надав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
За результатами розгляду наданих документів, відповідач для підтвердження заявленої митної вартості запропонував позивачу надати додаткові документи відповідно до переліку.
15 червня 2017 року за результатами розгляду поданих підприємством документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500060/2017/000045/2, в якому зазначено, що документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також те, що у митного органу наявна інформація щодо раніше поданої МД від 26 травня 2017 року. Митну вартість товару відповідачем визначено у розмірі 3,796 доларів США із застосуванням другорядного методу, виходячи з митної вартості раніше імпортованих товарів (а. с. 34-35).
Відповідачем також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення за № UA500060/2017/00747 (а. с. 36-37).
В порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 МК України, позивач звернувся до митного органу з метою випуску товарів у вільний обіг за митною вартістю, визначеною декларантом, у зв'язку із чим останнім була подана митна декларація та товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 названого Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно частинам 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оцінюючи оскаржене позивачем рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 15 червня 2017 року № UA500060/2017/000045/2, апеляційний суд зазначає.
Матеріалами справи встановлено, що імпортований товар позивач придбав у REINKE MANUFACTURING COMPANY, INC (США) за контрактом від 10 січня 2017 року № RE-UDC-17. Перелік та кількість товару, який поставлявся, визначені в інвойсі від 29 березня 2017 року № 170224А/1-2, що складає 57150,84 USD (а. с. 9).
Одночасно з митною декларацію № UA500060/2017/008507, відповідно до якої позивачем визначена митна вартість товару за ціною договору (контракту), декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення.
Враховуючи отриману інформацію про те, що митна вартість подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено, перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, зокрема, згідно МД № UA500060/2017/008507 від 15 червня 2017 року, а також те, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме:
- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості, зокрема документів для підтвердження декларантом вартості пакування;
- відповідно до Доповнення № 2 до вказаного Договору від 10 січня 2017 року умовою оплати за товар є 100% передоплата, але згідно наявних банківських документів № № 55, 57 та 59 неможливо визначити, яка саме була переведена сума за дану поставку товару, оскільки в примітках є посилання на додатки 1, 2 та 5 до зовнішньоекономічного договору;
- у страховому полісі від 29 березня 2017 року №W000598904 вказана сума 212472,21 USD відрізняється від суми вказаної в інвойсі від 29 березня 2017 року № 170224А/1 (190753 USD), крім того вказаний у страховому полісі інвойс № 170316С до митного оформлення не надавався, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності митної оцінки товару, у зв'язку з чим останнім на адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» направлено повідомлення щодо надання підприємством відповідних документів на підтвердження митної вартості товару та її складових частин, а саме: 1) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову); 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфікації, прайс-листи; 4) виписку з бухгалтерської документації.
Крім того, у відповідача наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, оформлення яких вже здійснено, є більшим - 3,796 долара США за кг нетто ( МД від 26 травня 2017 року № UA 500060/2017/006780), ніж заявлено декларантом - 2,975 долара США за кг нетто.
На вимогу митного органу щодо підтвердження митної вартості товару, декларантом 15 червня 2017 року надіслано повідомлення № 125, де додатково повідомлено про надання специфікації на модель, переклад митної декларації та прайс-лист.
Витребувані відповідачем документи, зазначені в повідомлені, товариством надані не в повному обсязі, що дало підстави Одеській митниці, після проведення консультацій, для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст. ст. 57 та 64 МК України, а саме із застосуванням другорядного методу.
Процедура консультації відповідно до вимог ст. 57 МК України митницею була проведена шляхом витребування додаткових документів.
Повідомленням від 15 червня 2017 року № 125 позивачем до Одеської митниці надано додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: Специфікацію на модель Reinke E2085/E2065-G Center Pivot Irragation System, прас-лист від виробника REINKE MANUFACTURING COMPANY, INC, а також переклад експортної декларації (а. с. 83-90).
Дослідивши надані ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР» до митного органу документи, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається також складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Матеріалами справи встановлено, що згідно п. 8.2 зовнішньоекономічного Договору від 10 січня 2017 № RE-UDC-17 витрати на тару та пакування включені у вартість товару.
Проте, серед наданих до митного органу документів, відсутні дані щодо даної складової митної вартості, а тому неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару відповідно до вимог положень пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України.
Крім того, відповідно до Додатку № 2 від 27 жовтня 2017 року до названого вище Договору, умовою оплати за товар є 100% передоплата, однак, зі змісту наявних в матеріалах справи банківських платіжних доручень від 09 березня 2017 року № 55, від 15 березня 2017 року № 57 та від 27 червня 2017 року № 59 не можливо ідентифікувати яку саме суму переведено за дану поставку товару, оскільки в примітках є посилання на Додатки 1, 2 та 5 до зовнішньоекономічного Договору (а. с. 214, 216, 217).
Разом з цим, у страховому полісі від 25 квітня 2017 року №W000598904 вказано суму 212472,21 USD яка відрізняється від суми вказаної в інвойсі від 29 березня 2017 року № 170224А/1 (190753 USD) (а. с. 23).
До того ж, вказаний у страховому полісі інвойс № 170316С до митного оформлення не надавався.
Названа вище обставина також не спростована позивачем під час судового засідання апеляційної інстанції.
На вимогу митного органу, а також на виконання приписів ч. 3 ст. 53 МК України, позивачем також не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями.
Таким чином, декларантом не надані в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на декларанті. Митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Митниці, яка містить відповідну інформацію.
На виконання наведених вище приписів, митним органом була проведена процедура консультації шляхом витребування додаткових документів, згідно з переліком, передбаченим ч. 3 ст. 53 МК України, проте декларантом були надані лише частково витребувані митницею документи. При цьому надані документи не спростували наявних розбіжностей, а тому відповідач мав всі підстави для визначення митної вартості із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), оскільки довів неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, вказавши в своєму рішенні номер та дату митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.
Отже, всупереч висновку суду першої інстанції, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15 червня 2017 року № UA500060/2017/000045/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00747, задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР».
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову суду про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР».
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.
Повний текст постанови суду складено 20 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Шеметенко Л.П. Єщенко О.В.
Судове рішення № 75957321, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/4622/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: