Постанова № 75957269, 08.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1400/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмово провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича на рішення Миколаївського окружного суду від 22 лютого 2018р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Розрахунковий центр» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017р. ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», третя особа ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО;

- зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми до виплати у розмірі 86460,48грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що у квітні 2016р. між нею та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського вкладу. Відповідно до якого ОСОБА_3 внесено на поточний рахунок 86 000грн., що підтверджується квитанцією за №1368217. У травні 2016р. в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. В липні 2016р. в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено процедуру ліквідації та делеговано Уповноваженій особі ФГВФО Волкову О.Ю. повноваження ліквідатора.

У січні 2017р. ОСОБА_3 отримала листа від ФГВФО за №3Г1/9057 від 25.01.2017р., яким її було повідомлено про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 19.05.2016р. в сумі 86 000грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016р.» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 є нікчемним, а також переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 19.05.2016р. в сумі 460,48грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016р.» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 є нікчемним. У зв'язку із чим повернення Фондом гарантованої суми неможливий.

Позивачка вважає, що внаслідок визнання договору нікчемним її фактично позбавлено внесених грошових коштів до Банку. Вважаючи неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду та порушення її прав та інтересів, позивачка звернулася в суд із відповідним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО із зазначенням суми до виплати у розмірі 86460,48грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду є протиправними та незаконними, а також порушують право позивачки на отримання гарантованої суми вкладу.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.04.2016р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку за №980-052-000001475, відповідно до якого на ім'я позивачки відкрито поточний рахунок за НОМЕР_1 в гривні.

Станом на 5.05.2016р. на поточному рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_1 було 86000грн..

У травні 2016р. між ОСОБА_3 (Сторона-1) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона-2) було укладено Договір за №9 80-052- 000235588 (далі - Договір, а.с.9).

У відповідності до п.1.1. Договору ОСОБА_3 передає Стороні-2 у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти ОСОБА_3 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Умовами п.1.2. Договору визначено, що Сторона-2 приймає від ОСОБА_3 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 86 000грн.; строк користування коштами - не більше 42 дні; Сторона-2 повертає ОСОБА_3 кошти у безготівковій формі та сплачує проценти у безготівковій формі на рахунок ОСОБА_3 за НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», код Банку 380935.

19 травні 2016р. ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» повернуто на поточний рахунок ОСОБА_3 суму її вкладу в розмірі 86 000грн. разом із нарахованими відсотками у розмірі 460,48грн. по договору за №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016р..

В подальшому, на підставі рішення Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» за №14/БТ від 23.05.2016р., виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» за №812 від 23.05.2016р. та рішення «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський»» за №991 від 13.06.2016р..

На підставі прийнятих рішень ФГВФО, Фондом розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016р. по 22.07.2016р. включно.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

Рішенням Правління Національного банку України за №124-рш від 12.07.2016р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

На підставі Рішення НБУ за №124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення за №1213 від 12.07.2016р., згідно з яким з 13.07.2016р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р..

Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО за №1702 від 1.09.2016р. призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. починаючи з 5.09.2016р..

У січні 2017р. листом уповноваженої особи ФГВФО за №3Г1/9057 повідомило ОСОБА_3, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 19.05.2016р. в сумі 86 000грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016р.» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 є нікчемним, а також переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 19.05.2016р. в сумі 460,48грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016р.» на рахунок за НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 є нікчемним.

Перевіряючи правомірність дій та рішень ФГВФО, які позивачка просить визнати протиправними, судова колегія виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб регулюються ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за №4452-VI від 23.02.2012р..

Приписами ч.1 ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За правилами ч.1 ст.26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000грн..

При цьому, нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Апеляційний суд зазначає, що аналогічні положення містить розділ ІІІ Положення про порядок відшкодування ФГВФО коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції ФГВФО за №14 від 9.08.2012р..

В силу вимог ч.2 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті. При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч.3 ст.38 цього Закону.

Згідно з ч.2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: - перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; - перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені ст.38 цього Закону.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями проводити перевірку дійсності правочинів та реагувати відповідним чином при виявленні серед них нікчемних.

Так, у відповідності до п.7-9 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Однак, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не підтверджують наявності будь-якої з підстав, вказаних у ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», по відношенню до правочинів, вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з ОСОБА_3 для визнання їх нікчемними.

Більше того, як вбачається із матеріалів справи, саме 19.05.2016р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» було повернуто кошти на поточний рахунок ОСОБА_3 у ПАТ «Банк Михайлівський», тобто до прийняття рішення про ліквідацію банку.

Згідно із ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст.633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Водночас, положеннями ч.1 ст.1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, оскільки 19.05.2016р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло кошти на поточний рахунок ОСОБА_3 у ПАТ «Банк Михайлівський», апеляційний суд вважає, що зазначені кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» за №14/БТ від 23.05.2016р. перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

Що стосується тверджень апелянта стосовно того, що ОСОБА_3 не є вкладником Банку у розумінні ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки кошти на її рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі договору позики, який не є договором банківського вкладу, апеляційний суд зазначає, що кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли для ОСОБА_3 та були залучені Банком на його рахунки на умовах відповідних договорів, укладених між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог ст.2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок ОСОБА_3, у розумінні Закону є вкладом, а ОСОБА_3 прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на включення його до списку (переліку) вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладом.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного суду від 22 лютого 2018р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук’янчук