Постанова № 75957252, 15.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 490/5954/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

11 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просив зобов'язати Миколаївський обласної військовий комісаріат перерахувати йому вислугу років з урахуванням підпункту «а» п. 3 та підпункту «б» п. 3 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» ; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 118 від 12.06.2017р. про відмову в призначенні йому пенсії за вислугою років та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити йому пенсію за вислугою років з 25.05.2017 року.

Позов обґрунтований тим, що ГУ ПФУ в Миколаївській області, при вирішенні питання наявності у ОСОБА_2 необхідного стажу для призначення пенсії за вислугу років, помилково застосувало норми п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (23 календарні роки і більше), в той час як застосуванню підлягав п. «г» цієї статті (20 років і більше). Позивач вважає, що має достатній стаж для призначення йому пенсії за вислугу років

Миколаївський обласний військовий комісаріат заперечував проти позову та зазначав, що позовні вимоги щодо перерахунку вислуги років ОСОБА_2 є передчасними, оскільки основний розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію не складений, а до компетенції обласного військового комісаріату належить лише додаткове включення періоду неврахованої служби військовослужбовця з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби.

ГУ ПФУ в Миколаївській області заперечувало проти позову, зазначаючи, що органи ПФУ розглядають питання про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а повноваження щодо обчислення вислугу років не належать до їх компетенції. Так, з документів, наданих Миколаївським обласним військовим комісаріатом для визначення права на призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 встановлено, що тривалість його календарної вислуги років становить 14 років 06 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області № 118 від 12.06.2017 року про відмову в призначенні пенсії за вислугою років та зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 25.05.2017 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ГУ ПФУ в Миколаївській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що пільгова вислуга років входить до складу календарної вислуги років, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо наявності права позивача на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

З 14.07.2002 року по 27.10.2006 року ОСОБА_2 проходив навчання у Харківському університеті Повітряних Сил України.

З 27.10.2006 року по 28.01.2017 року позивач проходив військову службу у Повітряних Силах Збройних сил України.

22 грудня 2016 року наказом № 519 командувача Повітряних Сил Збройних Сил України позивач звільнений з військової служби у запас на підставі п. «д» ч. 6 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні обставини).

28 січня 2017 року наказом № 31 командира військової частини - польова пошта В2137 позивач звільнений у запас та виключений зі списків особового складу військової частини. Вислуга років у Збройних Силах України на день виключення зі списків особового складу військової частини складає: календарна - 14 років 06 місяців 14 днів; пільгова 09 років 09 місяців 04 дні; вислуга років за участь у бойових діях не врахована.

24.02.2017 року, 11.05.2017 року, 25.05.2017 року позивач звертався до Інгульського РВК м. Миколаєва із заявами про направлення особової справи для обчислення вислуги років для призначення пенсії.

25.05.2017 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії.

Листом № 1629 від 30 травня 2017 року Інгульськогий РВК м. Миколаєва повідомив позивача про направлення його заяви та особової справи до Миколаївського обласного військового комісаріату для вирішення питання про призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням ГУ ПФУ № 118 від 12.06.2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років в зв'язку із недостатністю календарної вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що загальна вислуга років позивача, враховуючи приписи постанови Кабміну України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», становить більше 23 років, а тому рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії, є протиправним.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262).

Відповідно до п. «а» ст.12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Відповідно до п. «г» ст.12 Закону № 2262, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Як вбачається з наказу командира військової частини - польова пошта № В2137 від 28.01.2017 року № 31, вислуга років позивача на день виключення зі списків особового складу військової частини склала: календарна - 14 років 06 місяців 14 днів, а пільгова 09 років 09 місяців 04 дні, що є недостатньою для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугою років.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 171 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 встановлений порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

Статтею 17 Закону № 2262 та п.1 постанови № 393 встановлений вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що позивач не має встановленої п. "а" ст.12 Закону № 2262 календарної вислуги років -23 роки і більше, оскільки наявна лише 14 років 06 місяців 14 днів.

З цих же підстав не підтверджена наявність у позивача календарної вислуги років за п. "г" ст.12 Закону № 2262 - 20 років і більше (для льотного складу).

Посилання позивача на невірне обрахування у пільговому обчисленні вислуги за період участі у бойових діях у воєнний час спростовується змістом наказу командира в/ч - польова пошта В 2137 від 28.01.2017 № 31 про звільнення позивача з військової служби, яким звернута увага не неврахування у вислугу років позивача участь у бойових діях (а.с.14).

Позивачем зазначений наказ, який відповідно до п.2.20 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року № 530 , є підставою для призначення пенсії за вислугою років, в установленому порядку не оскаржений.

В зв'язку з відсутністю у пенсійного органу належного розрахунку вислуги років позивача, який би давав право на призначення пенсії за вислугою років, відсутні підстави для висновку про протиправність рішення управління ПФУ про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.

При цьому судова колегія враховує письмові пояснення відповідача - Миколаївського обласного військового комісаріату, який зазначав, що до ГУ ПФУ у Миколаївській області подання про призначення пенсії ОСОБА_2 за вислугою років не направлялось в зв'язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, прийшов до протилежного висновку через порушення норм матеріального права, склавши календарну вислугу років позивача (14 років 09 місяців 14 днів) з пільговою (9 років 09 місяців 04 дні), штучно збільшивши строк служби позивача, що є категорично неприпустимим.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 січня 2018 року - скасувати та ухвалити постанову про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 17 серпня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко