Постанова № 75957226, 02.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5780/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, а також картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (далі - ТОВ «Дунайська імпортна компанія» ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2017 року № UA500060/2017/000044/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00743.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі контракту із Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) від 27 квітня 2017 року № 336/17, позивачем до митного органу 15 червня 2017 року подано митну декларацію № UA 500060/2017/008389 для оформлення вантажу - персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 7500 шт., на 10 дерев'яних піддонах, персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 610 шт., на 7 дерев'яних піддонах, нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 560 шт., на 7 дерев'яних піддонах, нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 80 шт., на 1 дерев'яних піддонах, відповідно до якої позивачем визначена вартість товару, згідно інвойсу на суму 8860,87 Євро. 16 червня 2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500060/2017/000044/2, в якому зазначено, що документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також те, що у митного органу наявна інформація щодо раніше поданої МД від 26 травня 2017 року. Митну вартість товару відповідачем визначено із застосуванням резервного методу, виходячи з митної вартості раніше імпортованих товарів. В подальшому Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000044/2 від 16 червня 2017 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00743 Одеської митниці ДФС.

Стягнуто на користь ТОВ «Дунайська імпортна компанія» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС, сплачений судовий збір у розмірі 3200 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Дунайська імпортна компанія», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем до митного органу надано передбачений ст. 53 Митного кодексу України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, а тому відсутні підстави для коригування контролюючим органом митної вартості товару.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Одеською митницею ДФС подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що постанова окружного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем при митному оформленні було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті. Зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари. Крім того, умови здійснення оплати за товар, наведені в інвойсі, не відповідають умовам здійснення оплати за товар. До того ж, на думку митного органу в наданій довідці на вартість перевезення не визначені умови поставки відповідного товару. Одеська митниця ДФС також вказує про наявність інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що 27 квітня 2017 року між позивачем (Покупець) та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 336/17, відповідно до якого Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язується поставити, а TOB «Дунайська імпортна компанія» прийняти та оплатити товар, вказаний у Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Ціна товару вказується у Специфікаціях на товар, а також в інвойсах на оплату за кожною окремою партією товару.

Оплата за товар Покупцем може здійснюватись на наступних умовах: на умовах 100% передоплати зі сторони Покупця. Вартість товару вказується у інвойсі на кожну партію товару.

Оплата товару проводиться Покупцем на основі інвойсу, відправленого покупцеві електронною поштою або засобами факсимільного зв'язку. Оригінал інвойсу відправляється Постачальником разом з товаром (п. 3.2 Контракту).

Умовами поставки по даному контракту визначено (CIF (Одеса, Іллічівськ), CPT (Одеса, Іллічівськ), FCA (склад постачальника, Греція), FOB (порт відвантаження - Греція) та зазначено, що умови постачання кожної партії Товару вказуються окремо в Замовленні та в Інвойсі.

Обов'язок пакування і маркування товару покладається на Постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на Постачальника. Зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають (п.7.2. Контракту) (а. с. 17-25).

09 червня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № 336/17 від 24 липня 2017 року відповідно до якої оплата за товар Покупцем може здійснюватись на наступних умовах: або протягом 14 днів після митного очищення товару Покупцем, що підтверджується ДМД, або на умовах 100% передплати зі сторони Покупця. Вартість товару вказано у інвойсі на кожну партію товару (а. с. 26-27).

Відповідно до Специфікації № 16 названого Контракту, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA-Скидра, Україна, зобов'язується поставити ТОВ «Дунайська імпортна компанія» наступний товар:

- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 7500 шт., на 10 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 8061 кг., вага "нетто" - 7561 кг., на загальну суму: 3478,06 євро, де 0,46 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;

- персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 610 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6945 кг., вага "нетто" - 6090 кг., на загальну суму: 1 644, 30 євро, де 0,27 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;

- нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 560 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6215 кг., вага "нетто" - 5847 кг., на загальну суму: 3 508, 20 євро, де 0,60 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;

- нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 80 шт., на 1 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 906 кг., вага "нетто" - 853 кг., на загальну суму: 230, 31 євро, де 0,27 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат (а. с. 28).

З метою митного оформлення названого товару декларантом до митного органу подано електронну митну декларацію № 500060/2017/008389, відповідно до якої позивачем визначена вартість товару за ціною контракту № 336/17 від 24 липня 2017 року.

Одночасно з митною декларацією декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення (а. с. 17-25, 26-27, 29, 31, 39, 59, 60, 64-85).

14 червня 2017 року за результатами розгляду поданих підприємством документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA 500060/2017/000044/2, в якому зазначено, що метод за ціною договору (контракту) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема:

- у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, контракті, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням), що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

- зовнішньоекономічним контрактом визначена 100% передплата. Сума передплати складає 75 000 євро, сума інвойсу складає 8860, 78 євро;

- в наданій довідці на вартість перевезення не визначені умови поставки.

Крім того, декларантом не надані в повному обсязі витребувані митницею додаткові документи для підтвердження митної вартості. Митну вартість товару відповідачем визначено на рівні із застосуванням резервного (шостого) методу, виходячи з митної вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг (а. с. 12-14).

Відповідачем також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення за № UA 500060/2017/00743. При цьому у картці відмови зазначено, що митне оформлення може бути здійснене за умови подання нової митної декларації (а. с. 15-16).

Так, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 названого Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Відповідно до частин 2 - 4 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно частинам 1, 5, 6, 7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1 та 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз положень наведених статей Кодексу свідчить про те, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на декларанті. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 МК України передбачено обов'язок контролюючого органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено матеріалами справи, обґрунтовуючи сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, відповідач в оскарженому рішенні зазначив про те, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням), зовнішньоекономічним контрактом визначена 100% передплата, сума передплати складає 75000 євро, а сума інвойсу складає 8860,78 євро, а також про те, що у довідці на вартість перевезення не визначені умови поставки, і, крім того, позивачем не надані в повному обсязі витребувані митницею додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Проте, оцінюючи оскаржене позивачем рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2017 року № UA500060/2017/000044/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00743, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем норм Митного кодексу України, що зазначені у названому рішенні відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що імпортований товар позивач придбав у Фірми FRUTOPOLIS S.A. (Греція) (Продавець) за Контрактом за № 336/17 від 27 квітня 2017 року, відповідно до якого загальна ціна Контракту рівна загальній сумі товару, поставленого на умовах цього Контракту та складає 500000 євро.

Згідно Специфікації від 11 червня 2017 року № 16 до названого Контракту, Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язується поставити ТОВ «Дунайська імпортна компанія» наступний товар:

- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 7500 шт., на 10 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 8061 кг., вага "нетто" - 7561 кг., на загальну суму: 3478,06 євро, де 0,46 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;

- персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 610 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6945 кг., вага "нетто" - 6090 кг., на загальну суму: 1 644, 30 євро, де 0,27 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;

- нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 560 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6215 кг., вага "нетто" - 5847 кг., на загальну суму: 3 508, 20 євро, де 0,60 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;

- нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 80 шт., на 1 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 906 кг., вага "нетто" - 853 кг., на загальну суму: 230, 31 євро, де 0,27 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат.

Факт оплати позивачем придбаного товару у визначеному в Специфікації розмірі підтверджується рахунком-фактурою (INVOICE) від 11 червня 2017 року № 016, оплата якого була здійснена частково за рахунок передоплати згідно з платіжним дорученням від 24 травня 2017 року № 23 (Swift), а також митною декларацією країни відправлення від 11 червня 2017 року № 17GREX410100030887 (а. с. 29, 31, 60). Декларантом також надано сертифікат походження названого товару форми EUR.1 № А702121 (а. с. 59).

Посилання відповідача як на одну з підстав застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару, що у наданій довідці на вартість перевезення не визначені умови поставки товару, не впливають на правильність визначеної декларантом митної вартості товару за обраним ним методом, оскільки згідно з умовами Контракту на поставку товару № 336/17 від 27 квітня 2017 року товар може бути поставлений на різних умовах, а саме: CIF, СРТ, FCA, FOB. Умови поставки кожної окремої партії товару вказуються в інвойсі (п. 4.2 Контракту).

Так, згідно Специфікації від 11 серпня 2017 року № 16 та рахунком-фактурою (INVOICE) від 11 червня 2017 року № 016, товар, який декларувався згідно наданої митної декларації був поставлений на умовах FCA, що декларантом відображено в декларації, а саме: графа « 20. Умови постачання» а тому, відповідна ціна товару була вказана Постачальником саме з врахуванням умов FCA.

У даному випадку поставка товару здійснювалась саме на умовах FCA, а не на умовах СРТ і у посадових осіб відповідача була можливість ідентифікувати умови поставки як FCA.

Таким чином, доводи митного органу, що відсутність у наданій довідці про вартість перевезення відомостей щодо поставки товарів згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) зумовило неповноту відомостей про митну вартість товарів та виключило можливість перевірки органом доходів та зборів числового значення митної вартості товару спростовується матеріалами справи.

Щодо посилання митного органу на те, що у наданих ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, колегія суддів зазначає наступне.

Витрати на пакування включаються до складу митної вартості лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.

Водночас, за умовами п.п. 7.1 -7.2 Контракту на поставку № 336/17 від 27 квітня 2017 року, товар може поставлятися як у зворотній тарі Покупця, так і у тарі Постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Отже, якщо поставка товару була здійснена у тарі Постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару.

На підтвердження зазначеної вище обставини, позивачем надано калькуляцією від 11 серпня 2017 року (інвойс № 016, контракт № 336/17 від 27 квітня 2017 року), з огляду на яку: пакування - 0,075 євро, у тому числі: ящики -0,055 євро, піддони - 0,02 євро (а. с. 40-43), що свідчить про те, що поставка товару була здійснена у тарі Постачальника - Фірма FRUTOPOLIS S.A. (Греція).

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

Крім того, ще однією розбіжністю в наданих до митного оформлення документах відповідач визначив, що зовнішньоекономічним контрактом визначена 100% передплата. Сума передплати складає 75 000 євро, проте сума інвойсу складає 8860,78 євро.

Колегія суддів також відхиляє такі висновки Одеської митниці ДФС, оскільки 09 червня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № 336/17 від 24 липня 2017 року, згідно умов якої викладено п. 3.1 цього Контракту № в наступній редакції: «Оплата за Товар Покупцем може здійснюватись на наступних умовах: або протягом 14 днів після митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ДМД, або на умовах 100% передплати зі сторони Покупця. Вартість товару вказано у Інвойсі на кожну партію товару».

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що відповідачем безпідставно зазначено, що у поданому інвойсі відсутні умови здійснення оплати за товар та про те, що інших умов оплати за товар, аніж 100% передплати, у контракті не визначено.

До того ж, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01 травня 2017 року по 31 липня 2017 року між позивачем та його контрагентом, по контракту № 336/17 від 27 квітня 2017 року з нерезидентом FRUTOPOLIS.S.A. від 22 вересня 2017 року, що надана ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», зі змісту якої вбачається, що позивач сплатив FRUTOPOLIS.S.A. 8860,87 євро за митною декларацією № UA 500060/2017/008435 (митна декларація за якою товар випущено у вільний обіг).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Виходячи з наведених вище норм Митного кодексу України, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

При цьому відомості, які містяться в ЄАІС, а також в інших інформаційних базах відповідача, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідного рішення.

Оскільки, всупереч доводам апелянта, декларантом надано Одеській митниці передбачений ст. 53 МК України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за ціною договору, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2017 року № UA500060/2017/000044/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00743, є правильним.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції митного органу, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а в тому, щоб визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, здійсненого у попередні періоди, сам по собі не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а також не може бути єдиною достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за визначеним декларантом методом.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, а також картки відмови - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 08 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Шеметенко Л.П. Єщенко О.В.