Ухвала суду № 75957144, 20.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10608/17

УХВАЛА

20 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід складу суду при розгляді апеляційних скарг Національного антикорупційного бюро України та ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року та апеляційної скарги Національного антикорупційного бюро України на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про скасування наказу та розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України про скасування Наказу Національного антикорупційного бюро України від 27 липня 2017 року № 14-н про застосування дисциплінарного стягнення до старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1, скасування Розпорядження Національного антикорупційного бюро України від 27 липня 2017 року № 1234-р про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1, поновлення ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, стягнення з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у позов задоволено частково. Додатковим рішенням від 22 травня 2018 року допущено негайне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційні скарги на зазначені рішення, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Позивачем також подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року в частині відмовлених позовних вимог.

Під час розгляду справи апеляційним судом позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про відвід колегії судів Чаку Є.В., Коротких А.Ю. та Файдюка В.В., яку обґрунтовано наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, зокрема, зазначив, що в ході розгляду справи №826/10608/17 мали місце очевидні прояви упередженого ставлення головуючим суддею Чаку Є.В. та членами колегії до позивача та його адвоката Кротюка О.В., а саме, ставлячи запитання до представників відповідача, судді неодноразово переривали пояснення позивача та позбавляли його можливості висловити свою думку і надати в повній мірі заперечення на доводи відповідача. Також, мало місце спілкування головуючого судді Чаку Є.В. зі стороною позивача на підвищених тонах. На думку позивача зазначене вище, інтонація та поведінка суддів Коротких А.Ю. та Чаку Є.В. свідчать про їх явну упередженість до позивача. Наслідком чого є безпідставне надання переваг представникам відповідача в судовому процесі, що порушує вимоги статті 8 та ч.1 с.9 КАС України. При цьому позивач вважає, що член колегії Файдюк В.В. жодним чином не реагує та не вживає будь-яких заходів щодо припинення такої поведінки суддів, що також свідчить про його упередженість.

Крім того, позивач у заяві про відвід зазначив, що в ході судового засідання, яке відбулося 15.08.2018 року, колегія суддів в порушення норм КАС України задовольнила клопотання представників відповідача про виклик та допит свідка ОСОБА_6, при цьому не ухвалюючи таке рішення та не оголосивши мотиви з яких вона дійшла висновку про задоволення такого клопотання.

Разом з тим, на думку позивача, головуючий суддя Чаку Є.В. в позапроцесуальний спосіб та за межами судового засідання з грубим порушенням норм КАС України, своїм листом від 01.08.2018 року одноособово витребував у відповідача додаткові докази, що є порушенням вимог ч.3 ст.80 КАС України щодо витребування доказів виключно на підставі ухвали.

Отже, грубе порушення головуючим суддею Чаку Є.В. положень КАС України та невтручання і неприпинення цього іншими членами колегії в цілому свідчать про їх упереджене і необ'єктивне ставлення до позивача і його представника, в зв'язку з чим підлягають відводу від розгляду справи №826/10608/17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018р. зазначена заява позивача була визнана необґрунтованою та передана для визначення судді у порядку ч. 1 ст. 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2018 р. для вирішення вказаного питання визначено суддю Карпушову О.В.

У відповідності до правил ч. 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши доводи поданої заяви про відвід суддів, дослідивши матеріали справи, суддя-доповідач приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 36 КАС України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Водночас, слід зазначити, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Заява же про відвід складу суду вмотивована незгодою позивача з процесуальними рішеннями та діями суду та вважає, що вони свідчать про упередженість колегії суддів, що є підставою для її відводу.

Однак, наведені позивачем у заяві про відвід колегії суддів, обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості з огляду на наступне.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Отже, доводи заяви є лише припущенням позивача щодо упередженості колегії судів Чаку Є.В., Коротких А.Ю. та Файдюка В.В., оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, наведені позивачем ОСОБА_1 у заяві про відвід колегії судів Чаку Є.В., Коротких А.Ю. та Файдюка В.В. не можуть свідчити про наявність упередженості та необ'єктивності суддів при розгляді даної адміністративної справи, а відтак, така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії судів Чаку Є.В., Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Карпушова