Рішення № 75956564, 20.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року справа № 823/1360/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

26 березня 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18015) до Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185), в якій просить:

1) визнати грубі, неприпустимі порушення правових норм ст. 40 Конституції України при направленні ОСОБА_1 дурні під видом відписки від 15.02.2018 як неправомірні, як наслідок саму відповідь незаконною;

2) зобов'язати Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 з його особистою участю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що 21.02.2018 він отримав від відповідача відповідь від 15.02.2018 №Г-61/9-24/2 та від 16.02.2018 №2.2-03/730, які на його думку засвідчують про злочинні дії. Крім того, дані листи порушують ст. 40 Конституції України та ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 06.07.2018 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що 18.01.2018 позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області із заявою, на яку йому надано обґрунтовану відповідь у строки визначені Законом України «Про звернення громадян».

Позивач 06.07.2018 надав суду заяву, в якій повністю заперечив обставини викладені у відзиві від 04.07.2018, оскільки на його думку вони є недостовірними та не відповідають дійсності фактичним обставинам справи. Крім того, в даній заяві позивач керуючись п.7 ч. 3 ст. 257 КАС України просить розгляд справи провести за його участю та керуючись ст. 249 КАС України винести окрему ухвалу відносно ОСОБА_2 за не виконання ухвали суду від 18.06.2018 та підробку копії так званої відповіді від 15.02.2018 за №Г-61/9-24/2.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи за його участі суд зазначає таке.

Частиною першою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною другою даної статті визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі Стаття 258 КАС України)

Відповідно до статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною першої статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання ( частина другу статті 262 КАС України).

Частиною третьою даної статті Кодексу визначено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Частиною четвертою статті 262 Кодексу передбачено, що перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін ( частина п'ята статті 262 Кодексу).

Частиною 6 даної статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином враховуючи вищевикладене суд не вбачає необхідності розглядати справу з повідомленням сторін, а тому клопотання позивача про розгляд справи за участі представника позивача слід відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

18.01.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просив:

« 1. При подготовке ответа на даної заявление учесть, что 26.12.17г. я выиграл у Вас дело №823/1911/17 относительно неадекватности и хамства.

2. Дать мне полный, законный и обьективный ответ, почему преступно не выполняется з апреля месяца 20017г. исполнительное производство о наложении двух штрафов?

3. Сообщить мне по чьей вине и на каком основании Вы не отказались направить апелляцинную жалобу с целью защиты исполнителя ОСОБА_3?

4. Обязать ОСОБА_4 принести мне письменное извинение за очередноее хамство».

Листом з вих. №Г-61/9-24/2 від 15.02.2018 «Про результати розгляду звернення» позивач був повідомлений, що постанови про накладення штрафу на боржника виділенні в окремі виконавчі провадження №№ 52963625, 52995432, 52963682, 52995399. Оскільки сторонами відокремлених виконавчих проваджень є відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкасах та держава, надати запитувану Вами інформацію не має можливості.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст. 1 Закону № 393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 ст. 7 Закону № 393/96).

Згідно ст. 3 Закону № 393/96 заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

У відповідності до ч.1 ст. 5 Закон № 393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного територіального управління юстиції в Черкаській області із заявою, яка зареєстрована відповідачем 18.01.2018 за вхід. № Г-61/9-24/2.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 ст.7 Закону № 393/96).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно ст. 19 Закону № 393/96, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Так, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши лист від 15.02.2018 № Г-61/9-24/2 «Про результати розгляду звернення» на заяву позивача від 18.01.2018 суд дійшов висновку, що остання була розглянута уповноваженою особою, у строки, що передбачені Законом України «Про звернення громадян», з наданням чітких, аргументованих та виключних відповідей на поставлені позивачем питання, в зв'язку з чим неправомірність дій відповідача в даному випаду відсутня, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії слід відмовити.

В той же час суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача щодо постановлення окремої ухвали на ОСОБА_2 слід відмовити оскільки відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко