Рішення № 7595645, 28.12.2009, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №2-621

2009 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарі: Юрченко Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівське» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати та про відшкодування завданої моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

19.10.2009 позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що з 05.02.2007 по 24.09.2008 він працював на посаді заступника директора у ОСОБА_2 ТОВ «Федорівське». Станом на 01.09.2009 товариство заборгувало йому 2491 грн. При звільнені ці кошти не були виплачені. Також вказував, що з вини відповідача йому завдана моральна шкода, так як невиплата зарплати потребувала від нього додаткових зусиль для організації матеріального забезпечення себе, і членів його родини. Спору з приводу розміру заборгованості по заробітній платі між сторонами не має. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 2491 грн. та моральну шкоду в розмірі 2491 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив провести заочний розгляд справи і вирішити її за наявних в ній доказів, про що судом постановлена ухвала.

Дослідивши та з’ясувавши всі обставини справи на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю і право на своєчасне одержання винагороди за неї. Частиною 3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95ВР визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Статтею 24 цього ж закону визначено строки виплати заробітної плати, яка виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і що своєчасність та обсяги її виплати не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів і їх черговості. Аналогічні положення містить ст.115 КЗпП України. Стаття 110 КЗпП України, крім того, зобов’язує власника підприємства регулярно повідомляти працівника про розміри його заробітної плати.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум належних працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган мають виплатити у вказаний вище строк неоспорювану суму.

З поданої позивачем позовної заяви (а.с.1) та копії трудової книжки (а.с.3) вбачається, що у відповідача позивач працював з 05.02.2007 по 24.09.2008, а тому розрахунок мав бути проведений 24.09.2008, а відповідно довідки ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівське» заборгованість по заробітній платі перед ним станом на 01.09.2009 становила 2491 грн. (а.с.2).

Таким чином суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 2491 грн.

Крім того, суд погоджується, що невиплатою зарплати позивачу завдано і моральної шкоди, оскільки невиплата заробітної плати потребувала від нього додаткових зусиль для організації матеріального забезпечення себе, і членів його родини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року зі змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

При цьому суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача та з врахуванням вимог розумності і справедливості приходить до висновку, що розмір відшкодування цієї шкоди має складати 1500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 27, 60, 88, 212-216, 293, 295 ЦПК України, ст.ст.231, 233, 238 КЗпП України, вищенаведеними нормами законодавства, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівське» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування завданої моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівське», 12300, с.Федорівка Черняхівського району, код 13577468, на користь ОСОБА_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, – 2491 (дві тисячі чотириста дев’яносто одну) грн. заборгованості по заробітній платі та завдану моральну шкоду в сумі 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівське» судові витрати: судовий збір в розмірі 51 грн. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 2206244, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням протягом 5-ти днів із дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуте Черняхівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Черняхівського райсуду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий – суддя: (підпис) ОСОБА_3

Копія вірно:

Суддя: