Рішення № 75956282, 16.08.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2011/18

РІШЕННЯ

іменем України

16 серпня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2015 №39219-17, від 12.04.2018 №2898921245-2016.

Ухвалою від 13.06.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 17.07.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та запропонував подати обґрунтування позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 10.06.2015 №39219-17.

Ухвалою від 26.07.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд продовжив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області та залучив ДПІ у м. Хмельницькому як співвідповідача по цій справі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що є власником автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 3456 куб. см. Вказала, що транспортний податок відноситься до місцевих податків, встановлений рішенням Хмельницької міської ради міської ради № 2 від 21.01.2015. Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), встановлений цим рішенням транспортний податок підлягає нарахуванню у 2016 році за 2015 рік. Тому, податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 №39219-17 є протиправним та підлягає скасуванню. Також позивач зазначила, що її автомобіль не являється об'єктом оподаткування у 2016 році оскільки середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році становила - 709 119,60 грн, що менше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2016. Тому, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 №2898921245-2016 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Хмельницькій області подало до суду відзив на позов, у якому зазначило, що не є належним відповідачем щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2015 №39219-17. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 №2898921245-2016 відповідач зазначив, що Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України на підставі Переліку об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році сформував та надав ДФС відомості, необхідні для нарахування транспортного податку. Згідно таких відомостей автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від від 12.04.2018 №2898921245-2016 є правомірним.

ДПІ у м. Хмельницькому відзиву на позов до суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

У власності позивача - ОСОБА_1 перебуває автомобіль марки Toyota моделі Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 3456 куб. см.

Керуючись підпунктом 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, 10.06.2015 ДПІ у м. Хмельницькому прийняла податкове повідомлення-рішення №39219-17, яким визначила суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн за 2015 рік, 12.04.2018 Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення №2898921245-2016, яким визначило сума податкового зобов'язанння з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн за 2016 рік.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржила до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає викладене нижче.

01.01.2015 набрав чинності закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII , яким запроваджений транспортний податок.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 10.06.2015 №39219-17, суд враховує таке.

За змістом підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 10.06.2015 №39219-17) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з статтею 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок згідно з вимогами Податкового кодексу України є місцевим податком.

Особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України.

Верховна Рада України встановлює тільки перелік дозволених до впровадження місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків, а власне встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв, - є компетенцією відповідних місцевих рад.

Відповідно до підпункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 4.4 статті 4 Податкового кодексу України встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Тобто, встановлення місцевих податків, у тому числі і транспортного податку, віднесено Податкового кодексу України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього кодексу (пункт 12.5 статті 12 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, якщо рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

У місті Хмельницькому транспортний податок встановлено рішенням Хмельницької міської ради від 21.01.2015 № 2 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради".

Тому, застосування контролюючим органом положень статті 267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком можливо не раніше наступного бюджетного періоду, який настав за плановим 2015 роком, тобто не раніше 2016 року.

До аналогічний висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 07.06.2018 по справі №821/675/16.

Таке застосування норм податкового законодавства відповідає й положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність у позивача обов'язку сплати транспортного податку у 2015 році, тому податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 №39219-17 необхідно визнати протиправним та скасувати.

Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.04.2018 №2898921245-2016, суд враховує таке.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 №2898921245-2016) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Враховуючи те, що законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, тому з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше 5 років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн. (стаття 8 закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500,00 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше 5 років включно.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно з пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до пункту 13 цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 14 Методики передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 13.06.2018 по справі №806/1970/16.

Таку інформацію матеріали справи не містять.

Ухвалою від 03.08.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд витребувував у Головного управління ДФС у Хмельницькій області інформацію (розрахунок) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про середньоринкову вартість автомобіля ОСОБА_1 (марка - Toyota, модель - Highlander, рік випуску - 2014, об'єм циліндрів двигуна - 3456) станом на 01.01.2016, яка слугувала підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 2898921245-2016.

Надісланий на вимогу суду лист ДФС від 27.07.2018 № 22970/799-99-13-03-2017, відповідно до якого автомобіль марки Toyota моделі Highlander, об'єм циліндрів двигуна - 3500 куб см, тип палива - бензин, тип коробки передач - автоматична, строк експлуатації до 1 року є в переліку автомобілів, інформацію про які надано Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до ДФС, не є належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку оскільки за визначенням статті 267 Податкового кодексу України такі повноваження належать Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Відповідач не виконав вимогу суду щодо надання такої інформації.

Отже, автомобіль позивача 2014 року випуску має об'єм циліндрів двигуна 3456 куб. см, тому не є об'єктом оподаткування для сплати транспортного податку у 2016 році.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 №2898921245-2016 необхідно визнати протиправним та скасувати.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідачі не довели правомірність спірних податкових, в зв'язку з чим адміністративний позов необхідно задовольнити.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому від 10.06.2015 №39219-17.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області від 12.04.2018 №2898921245-2016.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Головне управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) ВідповідачДержавна податкова інспекція у місті Хмельницькому (вул. Героїв Майдану, буд. 12, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39564228)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук