Ухвала суду № 75956202, 20.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2018 р. Справа № 2040/6502/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Разом з матеріалами адміністративного позову від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначила, що з початку 2016 року виникла правова колізія відносно визначення юрисдикції спорів вкладників неплатоспроможних банків з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду щодо відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, в результаті чого провадження у подібних справах адміністративними судами закривалися з огляду на обов'язковість застосування вищевказаної правової позиції судами. Згодом, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 09.11.2016 року № 6-2309 цс16 дійшла висновку, що оскільки звернення позивача до суб'єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, позивач не позбавлений можливості звернутися за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, до суду у порядку цивільного судочинства.

5 березня 2018 року Позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку цивільного судочинства, оскільки вже існувала остаточна судова практика, яка розмежовувала юрисдикцію цивільних та адміністративних судів в подібних спірних правовідносинах.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 липня 2018 року (ЄДРСР № 75236262) у справі № 644/1433/18 - провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб закрито з мотивів порушення юрисдикційної підсудності. Закриваючи провадження у справі Суд виходив з того, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, а тому підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач вважає, що ситуація, в якій суд адміністративної юрисдикції вважає, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського чи цивільного судочинства, і водночас навпаки, суд цивільної юрисдикції вважає, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, - є абсолютно неприйнятною.

Проте, суд зазначає, що наявність або відсутність судової практики в тому числі з питань визначення юрисдикції, не обмежує та не скасовує прав позивача на звернення до суду.

Проте, з матеріалів адміністративного позову не вбачається звернення позивача до суду до 05.08.2018 року з вказаним позовом, як з огляду на наявне в нього право на звернення до суду, реалізація якого не залежить від наявності чи відсутності судової практики, так і незважаючи на той факт, що в періоди з 09.11.2016 року по 12.04.2018 року була наявна стала практика щодо підсудності категорії справ, що розглядається. Відтак позивач мав можливість, але не вчинив всі можливі дії, передбачені законом для запобігання пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 123 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з клопотання позивача, спірні відносини виникли у 2016 році, факт того, що позивачу було відомо про порушення його прав не заперечується позивачем.

Відтак, позовну заяву подано після закінчення строків, установлених законом, а причини пропуску строку, зазначені у клопотанні про поновлення пропущеного строку суд поважними не визнає.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 122, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом звернення у десятиденний строк з дня вручення ухвали суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В поновленні строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом звернення з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.