Рішення № 75955998, 20.08.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 р. Справа № 1840/2910/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - Берестка Б.П.,

представника відповідача - Колос Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління архітектури та містобудування Сумської міської ради до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля Сергія Павловича про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради звернулось до суду з позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля Сергія Павловича (далі - відповідач), в якій просить визнати дії відповідача незаконними; скасувати постанову про накладення штрафу від 16.07.2018 № 55456470.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою управління архітектури зобов'язано розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 та надати висновок про його погодження або відмову в такому погодженні протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання законної сили постановою суду. На виконання вказаного рішення, 17.03.2017 позивачем направлено на адресу заявників лист, яким відмовлено у погодженні проекту землеустрою. Таким чином, на думку позивача, ним було виконано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27.01.2017. 02.01.2018 відкрито виконавче провадження, а 23.01.2018 Зарічним районним судом м. Суми постановлено ухвалу, якою виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 скасовано ухвалу Зарічного районного суду м. Суми, державним виконавцем відновлено виконавче провадження. На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018, управлінням архітектури було надано висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 20.03.2018.

30.05.2018 до управління архітектури надійшла вимога управління ДВС ГТУ юстиції у Сумській області про виконання постанови про відновлення виконавчого провадження, у відповідь на яку позивач повідомив про виконання рішення суду та просив закінчити виконавче провадження. 17.07.2018 управління отримало спірну постанову, яку позивач вважає незаконною та просить скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав до суду письмові пояснення по справі та зазначив, що 04.07.2018 до відповідача надійшла заява представника стягувача, в якій було зазначено, що рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27.01.2017 боржником не виконано. У зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем і було прийнято оскаржувану постанову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27.01.2017 по справі № 591/1318/16-а управління архітектури та містобудування Сумської міської ради зобов'язано розглянути проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_4, розроблений ФОП ОСОБА_6 на підставі рішення Сумської міської ради від 29.04.2010 № 3656-МР "Про затвердження матеріалів вибору та надання згоди (дозволу) на розроблення проектів землеустрою щодо відведення громадянам у власність земельних ділянок по Окружна", та надати висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання законної сили постановою суду (а.с. 11-13).

На виконання вказаного рішення, позивач, листом від 17.03.2017 № 36/08.01.01-10, відмовив у погодженні проектів землеустрою, розроблених ФОП ОСОБА_6 (а.с. 14).

02.01.2018 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС відкрито виконавче провадження № 55456470 з примусового виконання виконавчого листа № 591/1318/16-а, виданого Зарічним районним судом м. Суми (а.с. 17).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23.01.2018 виконавчий лист, виданий по справі № 591/1318/16-а визнано таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з його добровільним виконанням боржником (а.с. 21).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23.01.2018 скасовано. Судом апеляційної інстанції зазначено, що чинним законодавством не передбачено форми (бланку) висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, але чітко встановлено вимоги до змісту цього висновку, зокрема, відмовляючи у погодженні проекту землеустрою, у висновку мають бути вказані лише недоліки проекту та надано розумний строк усунення таких недоліків. Висновок управління архітектури та містобудування від 17.03.2017 про відмову у погодженні проекту землеустрою, направлений на адресу ОСОБА_4 не відповідає вимогам, встановленим ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України оскільки не містить переліку недоліків наданого проекту, а фактично містить відмову у подальшій реалізації права на відведення земельної ділянки у власність з підстав, які спонукали позивача для звернення до суду (а.с. 23-26).

На виконання вищевказаного рішення суду, 20.03.2018 Управлінням архітектури та містобудування складено висновок № 263/08.01-22, яким у погодженні проекту землеустрою було відмовлено, вказано недоліки проекту, які були підставою для відмови у його погодженні (а.с. 28-29).

Управлінням ДВС на адресу управління архітектури та містобудування направлено вимогу від 24.05.2018 № 02.1-134234, якою державний виконавець зобов'язав позивача надати докази виконання рішення суду та їх документальне підтвердження (а.с. 30).

Позивач, листом від 04.06.2018 № 17/08.01-21, повідомив управління ДВС про виконання ним рішення суду, а саме про те, що ним складено висновок по проекту землеустрою, у зв'язку із чим просив закінчити виконавче провадження (а.с. 31).

04.07.2018 до відповідача надійшла заява представника стягувача у виконавчому провадження про невиконання рішення суду.

16.07.2018 відповідачем прийнято спірну постанову про накладення на управління архітектури та містобудування штрафу у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 32).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обовязкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 цього Кодексу підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Із системного аналізу вказаних вище нормативно-правових приписів вбачається, що чинним законодавством не передбачено форму (бланку) висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, але чітко встановлено вимоги до змісту цього висновку, зокрема, відмовляючи у погодженні проекту землеустрою, у висновку мають бути вказані лише недоліки проекту землеустрою та надано розумний строк для усунення таких недоліків.

Як встановлено судом, Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради було складено висновок від 20.03.2018 № 263/08.01-22 про відмову в погодженні проекту землеустрою, яким було відмовлено ОСОБА_4 в його погодженні.

Із змісту висновку від 20.03.2018 № 263/08.01-22 вбачається, що позивачем вказано лише недоліки поданого проекту землеустрою, однак розумного строку для усунення його недоліків надано не було.

При цьому на необхідності зазначення розумного строку для усунення недоліків проекту відведення земельної ділянки, також, було наголошено Харківським апеляційним адміністративним судом у постанові від 07.03.2018 по справі № 591/1318/16-а.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно із ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на те, що позивач не виконав рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27.01.2017 в повному обсязі, а саме надавши висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не виконав інші вимоги в частині надання розумного строку для усунення недоліків, а також, фактично відмовив позивачу у подальшій реалізації права на відведення земельної ділянки у власність, суд вважає оскаржувану постанову відповідача обґрунтованою та такою, що відповідає нормам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля Сергія Павловича про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.Д. Кравченко