
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 538/510/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернулася до суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі - відповідач, Лохвицьке ОУ ПФУ Полтавської області/ про визнання протиправним та нечинним з часу його ухвалення рішення Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №199 від 06 вересня 2017 року, яке отримане 12 січня 2018 року, про відмову у призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" у зв'язку з відсутністю станом на 01 травня 2016 року необхідного стажу роботи 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3727-ХІІ, та зобов'язання Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області врахувати в стаж роботи на посадах державної служби період роботи з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року та призначити пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 09 серпня 2017 року, тобто з дати звернення із відповідною заявою до відповідача, із збереженням з 09 серпня 2017 року відсотку згідно довідок про заробітну плату №1028/06 від 09 серпня 2017 року та №2028/06 від 09 серпня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 09 серпня 2017 року вона звернулася до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший - пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Рішенням Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №199 від 06 вересня 2017 року у призначенні пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу» їй відмовлено у зв'язку з відсутністю у неї необхідних станом на 01 травня 2016 року двадцяти років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Із вказаним рішенням не погоджується та просить його визнати протиправним і скасувати, оскільки за даними трудової книжки НОМЕР_1, довідки про стаж, виданої Лохвицькою районною державною адміністрацією № 0133/1934 від 07 серпня 2017 року, та довідки Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №2035/08 від 09 серпня 2017 року вона має сукупний стаж роботи на державній службі - 24 роки 04 місяці 23 дні. Посада економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року відноситься до посад державної служби і тому період роботи на цій посаді має бути зарахований до стажу роботи на державній службі /а.с 57-60/.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на те, що період роботи позивача на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року не може бути зарахований до 20-річного стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», оскільки документів, які б підтверджували структурну приналежність райплану до апарату Лохвицького райвиконкому, позивач не надала /а.с. 157-159/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року вирішено проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання учасники справи не з'явились та надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності /а.с. 209, 228/.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримує пенсію за віком за цим Законом /а.с. 5/.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 НОМЕР_1 у період з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року вона працювала на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області, у період з 22 червня 1992 року по 20 липня 1999 року - в Лохвицькій районній державній адміністрації та у період з 08 листопада 2004 року по 31 жовтня 2014 року - в Лохвицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області /а.с. 39-46/.
09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького ОУ ПФУ Полтавської області із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу" /а.с.165/.
Рішенням Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №199 від 06 вересня 2017 року ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідних станом на 01 травня 2016 року 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу". Період роботи ОСОБА_1 із 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області неможливо зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, оскільки документів, які б підтверджували структурну приналежність райплану до апарату Лохвицького райвиконкому, ОСОБА_1 не надала /а.с.163-164/.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах державного службовця в Лохвицькій районній державній адміністрації з 22 червня 1992 року по 20 липня 1999 року та в Лохвицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 08 листопада 2004 року по 31 жовтня 2014 року визнається відповідачем і складає 17 років 00 місяців 23 дні /а.с. 164/.
Спірним є лише період роботи ОСОБА_1 з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.
Спеціальним законом, що регулює особливості призначення та перерахунку пенсії державним службовцям, є Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ.
Відповідно до пункту 10 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відповідно до пункту 8 цього ж розділу - стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи віднесено до державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
У свою чергу переліком відділів і управлінь виконавчих комітетів обласних, районних, міських Рад народних депутатів УРСР, встановленим Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 вересня 1982 року № 4073- Х, у складі виконавчих комітетів Рад народних депутатів був передбачений планово-економічний відділ.
Положенням про планову комісію виконавчого комітету районної Ради народних депутатів, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 05 жовтня 1983 року № 420, передбачено, що головним завданням планової комісії як планово-економічного органу є розробка проектів поточних і перспективних планів економічного і соціального розвитку району, внесення їх до виконавчого комітету районної Ради народних депутатів, а також контроль за виконанням цих планів. У планах економічного і соціального розвитку передбачаються неухильне зростання виробництва та його ефективності, підвищення продуктивності праці на базі сучасних досягнень і перспективи науково-технічного прогресу, правильне поєднання територіального й галузевого розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення /пункт 2/.
Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27.08.86 р. N 016, який діяв на той час, визначено, що посада економіста належить до посад спеціалістів.
Таким чином, період роботи на посаді економіста планово - економічного відділу зараховується до стажу державної служби.
Судом встановлено, що розпорядженням Представника Президента України від 23 квітня 1992 року діяльність Виконавчого комітету Лохвицької районної Ради народних депутатів припинено і на його базі утворено Лохвицьку районну державну адміністрацію, яка є правонаступником Виконавчого комітету Лохвицької районної Ради народних депутатів /а.с.79/.
Згідно з довідкою №01-33/1934 від 07 серпня 2017 року, наданою Лохвицькою районною державною адміністрацією, період роботи на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області належить до стажу державної служби /а.с. 175-176/.
Також суд взяв до уваги і той факт, що при встановленні позивачу надбавки за вислугу років період її роботи на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області був зарахований органом пенсійного фонду до стажу державної служби, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця /а.с. 14/.
Отже, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у зарахуванні періоду роботи на посаді економіста та старшого економіста райплану Виконавчого комітету Лохвицької районної ради народних депутатів Полтавської області з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з чим оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Лохвицького об'єданого управління Пенсійного фонду України Полтавської області врахувати в стаж роботи на посадах державної служби період роботи з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з дати звернення із відповідною заявою 09 серпня 2017 року, суд зазначає наступне.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказаний висновок Верховного Суду України відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12 травня 2004 року, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.
З огляду на викладене, позовна вимога про зобов'язання Лохвицького об'єданого управління Пенсійного фонду України Полтавської області врахувати в стаж роботи на посадах державної служби період роботи з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з дати звернення із відповідною заявою 09 серпня 2017 року є правомірною та підлягає задоволенню.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 19 квітня 2018 року №22259428-1.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 15, м. Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область, 37200) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнання протиправним та скасувати рішення Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №199 від 06 вересня 2017 року.
Зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 15, м. Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область, 37200) зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) з 01 лютого 1984 року по 22 червня 1992 року та призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 09 серпня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 15, м. Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область, 37200) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.І. Слободянюк
Судове рішення № 75955829, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 10.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 538/510/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: