Рішення № 75955772, 20.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1343/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Соколенко О.М.;

при секретарі – Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Сталь” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Сталь” до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №403722/34220657 від 13.12.2017 року;

- зареєструвати податкову накладну №43 від 07.11.2017 року.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: доказів та інформації, визначених в ухвалі суду та уточненої позовної заяви (з їх копіями для відповідача).

12 квітня 2018 року за вх. №10190/18 через канцелярію суду від представника позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшли: витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно відповідача та уточнений позов (з копією для відповідача), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №403722/34220657 від 13.12.2017 року;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №43 від 07.11.2017 року.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Альфа-Сталь» складено податкову накладну №43 від 07.11.2017 року та направлено 30.11.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції №1 від 01.12.2017 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Альфа-Сталь» направлено за адресу ДФС повідомлення від 06.12.2017 року №8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/PK, зокрема, копії договору №11 від 22.03.2016 року, рахунку на оплату №1250 від 31.10.2017 року, звіту про операції по рахунку за 07.11.2017 року та пояснення. Отже, як стверджує позивач, товариством надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №43 від 07.11.2017 року. Однак, рішенням комісії ДФС від 13.12.2017 року №403722/34220657 відмовлено у реєстрації податкової накладної №43 від 07.11.2017 року.

Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації цієї податкової накладної необґрунтованим як нормативно, так і документально, з огляду на наступне.

По-перше, позивач вважає, що відповідачем не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ «Альфа-Сталь».

Як стверджує позивач, ТОВ «Альфа-Сталь» є юридичною особою приватного права, що створено 07.02.2006 року, профільним видом діяльності якого є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49, код УКТ ЗЕД 7208). Специфіка вказаного виду діяльності, як вказує позивач, полягає в тому, що для реалізації зазначеної продукції ТОВ «Альфа-Сталь» спочатку її закуповує.

За результатами проведеної перевірки контрагента на предмет його податкової «надійності» та економічної «добропорядності», керівництвом прийнято рішення про укладення договору №11 від 22.03.2016 року про продаж певної продукції (лист г/к 3,0x1250x2500 мм та х/к рулон оцинкований 2,0x1250), на виконання якого ТОВ «Альфа-Сталь» виставлено на адресу покупця рахунок №1250 від 31.10.2017 року на оплату даного товару на загальну суму 170000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 28333,33 грн.). Оплата вартості поставленої продукції була здійснено покупцем 07.11.2017 року.

У свою чергу, як вказує позивач, за правилом першої події ТОВ «Альфа-Сталь» виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №43 від 07.11.2017 року, однак, реєстрацію податкової накладної було зупинено.

Позивач зазначає, що наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (картка рахунку 361). Реальність виконання зазначених господарських операцій підтверджується, також, наявною у ТОВ «Альфа-Сталь» власною матеріально-технічною базою.

По-друге, посилаючись на положення п.61.1 ст.61, п.62.1 ст.62, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, позивач вважає, що відповідачем невірно обрано спосіб реалізації покладених на нього завдань та функцій, оскільки ДФС фактично було здійснено «спрощений» варіант невиїзної документальної перевірки без дотримання жодної процедурної норми.

По-третє, позивач вважає, що відповідачем проігноровано неправильність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК, оскільки на сьогоднішній день Кабінетом міністрів України не визначено порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та обґрунтовує свою позицію посиланням на положення ст.22, ст.62 Конституції України, п.201.16 ст.201, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.

Вчетверте, на думку позивача, податковим органом порушено порядок «блокування» ПН, оскільки, у квитанції №1 по податковій накладній №43 від 07.11.2017 року зазначено критерій, який взагалі відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: «...невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 7208». Крім того, на думку позивача, не взято до уваги те, що ТОВ «Альфа-Сталь» не має статус виробничого підприємства, а отже коди товарів на «виході» за визначенням співпадають (є тотожними) з кодами товарів на «вході». Водночас, як стверджує позивач, ДФС безпідставно проігноровано відомості таблиці даних платника податку №3 від 05.12.2017 року, якими також роз’яснюється «кодова» специфіка діяльності ТОВ «Альфа-Сталь». Лише з цієї підстави, як вказує позивач, висновки комісії ДФС є неповними та необ’єктивними. Наведені обставини, на думку ТОВ «Альфа-Сталь», у своїй сукупності свідчать про те, що ДФС, зупиняючи реєстрацію податкової накладної №43 від 07.11.2017р., допустило перевищення повноважень при здійсненні функції податкового контролю, що автоматично призводить до визнання таких дій та рішення у вигляді квитанції №1 незаконними і позбавляє їх будь-яких правових наслідків, у т.ч. компетенції на прийняття рішення комісії ДФС №403722/34220657 від 13.12.2017р. про відмову у реєстрації ПН №43 від 07.11.2017р.

По-п’яте, обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Альфа-Сталь» стверджує, що відповідачем порушено правила «розблокування» податкової накладної.

ТОВ «Альфа-Сталь» зазначає, що у рішенні комісії ДФС від 13.12.2017 року, №403722/34220657 в реєстрації ПН було відмовлено саме з підстави «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування». При цьому, фіскальним органом вищої податкової інстанції лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, а саме зазначено: або надані копії документів містять порушення законодавства, а якщо це так, то які саме; або ці копії документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо це так, то яких документів не достає; або існують обидві зазначені умови.

У свою чергу, позивач зазначає, що первинні документи засвідчують факт реального виконання ТОВ «Альфа-Сталь» та його контрагентом господарських зобов’язань.

По-шосте, позивач стверджує, що ДФС порушила основні права платника податків, посилаючись на положення п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17, п.п.21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України.

12.04.2018 року за вх. №10199/18 від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали від 02.04.2018 року в частині надання доказів наявності технічно-матеріальної бази та здійснення поставок за іншими податковими накладними з ТОВ “ЛК Енергія” строком на 10 днів.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року судом задоволено клопотання представника позивача та продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 23.04.2018 року.

23 квітня 2018 року за вх. №11129/18 через канцелярію суду від представника позивача на виконання ухвали суду надійшли копії договору від 03.01.2017 року №2-17 та договору від 03.01.2017 року із додатками та копії податкових накладних з квитанціями №1 про їх прийняття.

Оскільки позивачем у визначений суддею строк усунено недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 02.05.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Сталь” (в редакції від 12.04.2018 року);

- відкрито провадження у справі за даною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Сталь” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов’язання вчинити певні дії;

- вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи;

- призначено підготовче засідання на 29.05.2018 року о 14:00 год.;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

21 травня 2018 року за вх. №ЕП/2840/18 засобами електронної пошти та за вх.№14070/18 нарочно (у встановлений судом строк) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адресу позивача (а.с.101-113), в якому відповідач зазначає, що не погоджується із доводами позивача, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що ТОВ “Альфа-Сталь” направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 43 від 07.11.2017 року. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надалі, платник податку направив засобами електронного зв’язку 06.12.2017 року повідомлення №6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та надав 4 документи, а саме: рахунок на оплату №1250 від 31.10.2017 року між ТОВ «Альфа-Сталь» та ТОВ «ЛК Енергія»; податкову накладну №43 від 07.11.2017 року; договір поставки №11 від 22.03.2018 року між ТОВ «Альфа-Сталь» та ТОВ «ЛК Енергія», звіт по дебетових та кредитових операціях.

Однак, за рішенням комісій ДФС України від 13.12.2017 №403722/34220657 товариству відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для чого стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Нормативно обґрунтовуючи свою позицію у відзиві на позов, відповідач посилається на положення п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, п.2, п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620, п.2 Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 566 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620, Постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій”.

Як вказує відповідач, в документах, які були поданні разом з повідомленням відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також відсутні документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на ненадання платником податків істотних документів, передбачених укладеним договором, - платником не додержано вимог п.1 п.6 Критеріїв оцінки, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване рішення комісії ДФС України є повністю обґрунтованим, у зв’язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі № 815/1343/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 09 липня 2018 року об 11 год. 00 хв.

05 червня 2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.128-135), в якій зазначено, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи позивача по суті заявлених позовних вимог. Зазначаючи у відповіді на відзив доводи, аналогічні тим, що викладені в уточненому позові від 12.04.2018 року, ТОВ «Альфа-сталь» просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому, заперечень на відповідь на відзив з боку відповідача до суду надано не було.

Вказана відповідь на відзив залучена судом у підготовчому засіданні 09.07.2018 року та у вказаному засіданні оголошено перерву до 23.07.2018 року об 11 год. 00 хв. з метою отримання додаткових доказів з боку позивача.

У підготовчому судовому засіданні 23.07.2018 року представником позивача надано додаткові докази, як зазначено позивачем, на підтвердження набуття та реалізації товару за податковою накладною №43 від 07.11.2017 року.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року, яка прийняття на місці та занесена до протоколу підготовчого судового засідання судом долучено до матеріалів справи документи, які надані представником позивача безпосередньо у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі №815/1343/18 та призначено її до судового розгляду по суті на 31 липня 2018 року о 14:00 год.

У судовому засіданні 31.07.2018 року судом заслухано вступне слово представника позивача та представника відповідача та оголошено перерву до 13.08.2018 року о 16:40 год.

У судових засіданнях 31.07.2018 року та 13.08.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, у наданих під час розгляду справи усних поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача – ДФС України у судових засіданнях 31.07.2018 року та 13.08.2018 року заявлений позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та зважаючи на надані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши надані у судовому засіданні вступне слово представника позивача та вступне слово представника відповідача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, що містяться у справі, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Сталь” (ідентифікаційний код юридичної особи 34220657) зареєстровано як юридична особа 07.02.2006 року та з 14.02.2006 року взято на податковий облік; з 13.02.2006 року є платником єдиного податку.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ “Альфа-Сталь” є - 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту»; 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний)»; 46.72 «Оптова торгівля металами та металевими рудами»; 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля»; 47.78 «Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Альфа-Сталь” (постачальник) уклало 22.03.2016 року договір №11 з ТОВ “ЛК Енергія” (покупець) (а.с.20-22), відповідно до п.1 якого постачальник зобов’язується відвантажити, а покупець прийняти і оплатити товар: асортимент, кількість, ціна, сума і нормативний стандарт, згідно якому здійснюється поставка, визначається в рахунках-фактурах і видаткових накладних.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 Договору №11 загальна кількість і номенклатура товару, який постачається по даному Договору, визначається на підставі видаткових накладних по даному Договору. Під партією Товару розуміється одна чи декілька транспортних одиниць з Товаром, який постачається на умовах даного договору в рамках одної видаткової накладної. Якість товару повинна відповідати вимогам відповідних стандартів та технічних умов та підтверджуватись сертифікатом якості заводу-виробника товару. Сертифікат якості, зазначений у п.2.2 Договору на товар повинен бути наданий покупцю до відвантаження товару.

Розділом 3 Договору №11 визначено, що ціна Товару включає в себе вартість упаковки і маркування та визначається для кожної партії товару окремо і відображається в рахунках-фактурах. Загальна сума даного договору складає суму Товару, отриманого по всім накладним протягом дії даного Договору.

Розділом 4 Договору №11 визначено, що постачання Товару здійснюється на умовах (у відповідності до правил Інкотермс в редакції 2010 року). Постачання товару здійснюється не пізніше одного робочого дня з моменту підтвердження Постачальником готовності виконання заявки. Датою постачання вважається дата прийому Товару по кількості і по якості і підписання Сторонами документа про прийом-передачу Товару. Сторони домовились про надання Постачальником своєчасного повідомлення Покупцю про відвантаження Товару і готовності товару для передачі, а також інших повідомленнях, необхідних для того, щоб надати можливість Покупцю прийняти відповідні заходи для приймання Товару. В повідомленні вказуються: номер і дата договору, найменування і кількість Товару, дата відвантаження, номер накладної, номер залізничного вагону чи автомашини.

Згідно з п.4.6 розділу 4 Договору №11 постачальник передає покупцеві в одному екземплярі: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну та сертифікат якості.

Відповідно до п.6.1, п.6.2 Договору №11 розрахунки по даному Договору здійснюються шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Постачальника 100 % передоплати. При зміні способу чи строків оплати за постачання товару, в кожному окремому випадку, сторонами оформлюється додаткова угода (додаток), яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №11 ТОВ “Альфа Сталь” складено рахунок на оплату №1250 від 31.10.2017 року, який виставлено ТОВ “ЛК Енергія” на товар (лист г/к 3,0*1250-2500мм; х/к рулон оцин.2,0*1250) на загальну суму 170000,00 грн., в тому числі ПДВ - 28333,33 грн. (а.с.23).

Як стверджує позивач у позовній заяві, оплата вартості продукції, що поставлялась, була здійснена покупцем 07.11.2017 року та надав на підтвердження цього звіт про дебітові та кредитові операції по рахунку ТОВ “Альфа Сталь” з 07.11.2017 року по 07.11.2017 року (а.с.24).

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України (за правилом першої події) позивачем складена податкова накладна №43 від 07.11.2017 року.

Як вбачається з вказаної податкової накладної, вона складена на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 49177,50 грн., в тому числі ПДВ 8196,25 грн., на постачання товару: “лист г/к 3,0*1250*2500мм” з кодом товару згідно УКТ ЗЕД « 72085390001», загальною кількістю 1 тонна; «х/к рулон оцин.2,0*1250» з кодом товару згідно УКТ ЗЕД « НОМЕР_1» (імпортований товар) у кількості 0,916126 тон (а.с.19).

Позивачем направлено податкову накладну № 43 від 07.11.2017 року на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Альфа Сталь” 01.12.2017 року отримано квитанцію по направленій 30.11.2017 року о 18.51 год. податковій накладній № 43 від 07.11.2017 року (а.с.29) в якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена та вказано виявлені помилки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеням ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:7208...».

Також, у вказаній квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу.

Позивачем додано до позовної заяви таблицю даних платника податку по кодам товару згідно УКТ ЗЕД, складену 05.12.2017 року (а.с.30-31), однак без доказів її направлення до органу ДФС.

06 грудня 2017 року позивачем направлено до відповідача повідомлення за №8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (а.с.27-28), а саме щодо податкової накладної №43 від 07.11.2017 року, в якому надано пояснення стосовно того, що ТОВ «Альфа-Сталь» зареєстроване 07.02.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.02.2003 року №15561020000017172; місцезнаходження суб’єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 65005, Одеська обл., м.Одеса, вул. Балківська, 84. ТОВ «Альфа-Сталь» використовує у своїй діяльності офісні та складські приміщення на підставі договору оренди офісу №345 від 01.09.2014 року з ТОВ «Юг-Пласт» код 32431052, загальною площею 119 кв.м.; договору оренди складського приміщення №2-17 від 03.01.2017 року за адресою: м.Одеса, вул.Миколи Боровського, 33, загальною площею 1500 кв.м. Станом на 29.11.2017 року кількість працюючих - 19 чоловік. Також позивачем зазначено, що основним видом діяльності ТОВ «Альфа-Сталь» є «оптова торгівля іншими товарами господарського призначення», код 46.49 за КВКД 009.2010 та повідомлено про залишок товарів на складі станом 01.07.2017 року та станом на 01.10.2017 року.

У вказаному повідомленні ТОВ «Альфа-Сталь» також зазначено, що 07.11.2017 року позивачем отримано від ТОВ «ЛК Енергія», код ЄДРПОУ 40132794, передплату за лист, код товару НОМЕР_2, НОМЕР_1.

До вказаного повідомлення позивачем було додано копії договору, рахунку, банківської виписки, податкової накладної.

Вказане повідомлення разом із доданими до нього документами доставлені до ДФС України, що підтверджується квитанцією №1 (а.с.28а).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 13.12.2017 року прийнято рішення № 403722/34220657 про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН № 43 від 07.11.2017 року з підстави надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.25-26).

У вказаному рішенні вказано, що відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України воно може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись з вищевказаним рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 13.12.2017 року № 403722/34220657 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ “Альфа-Сталь” №43 від 07.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою (з урахуванням уточнень до неї).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено позивачем, за правилом першої події (у зв’язку із зарахуванням коштів від покупця ТОВ «ЛК Енергія» 07.11.2017 року згідно рахунку №1250), позивачем складено податкову накладну № 43 від 07.11.2017 року та надіслано її до ЄРПН.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Так, з надісланої 01.12.2017 року позивачу квитанції вбачається, що реєстрація ПН №43 зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеням ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Як вже зазначено, у вказаній квитанції позивачу також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу.

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп. 201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп. 201.16.3 п.201.16 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43) письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п. 74.2, п. 74.3 ст. 74 ПК України (в редакції, яка діяла на час складання та зупинення реєстрації ПН №43), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вже зазначено судом, зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній ТОВ “Альфа-Сталь” №43 від 07.11.2017 року вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом зазначено про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Також, в ній зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7208 (а.с.29).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Вичерпний перелік).

Згідно з п.1 Критеріїв оцінки, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до п.2 Критеріїв оцінки моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Відповідності до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У п.1. Вичерпного переліку зазначено, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, позивачем 06 грудня 2017 року направлено до відповідача повідомлення за №8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (а.с.27-28), а саме щодо податкової накладної №43 від 07.11.2017 року, в якому надано пояснення стосовно того, що ТОВ «Альфа-Сталь» зареєстроване 07.02.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради і основним видом діяльності ТОВ «Альфа-Сталь» є «оптова торгівля іншими товарами господарського призначення», ТОВ «Альфа-Сталь» використовує у своїй діяльності офісні та складські приміщення. У вказаному повідомленні ТОВ «Альфа-Сталь» також зазначено, що 07.11.2017 року позивачем отримано від ТОВ «ЛК Енергія», код ЄДРПОУ 40132794, передплату за лист, код товару НОМЕР_2, НОМЕР_1.

До вказаного повідомлення позивачем було додано копії договору, рахунку, банківської виписки, податкової накладної.

Вказане повідомлення разом із доданими до нього документами доставлені до ДФС України, що підтверджується квитанцією №1 (а.с.28а).

Суд зазначає, що у повідомленні про надання пояснень щодо господарських операцій, за результатами яких складено податкову накладну №43 від 07.11.2017 не зазначено, які саме документи (їх реквізити, зокрема, дати та номери) направлені до податкового органу.

При цьому, як зазначається позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позовну заяву, ТОВ «Альфа-Сталь» засобами електронного зв’язку 06.12.2017 року було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення документів із поясненнями та, разом із:

- рахунком на оплату №1250 від 31.10.2017 року;

- податковою накладною №43 від 07.11.2017 року;

- договором поставки №11 від 22.03.2016 року між ТОВ «Альфа-Сталь» та ТОВ «ЛК Енергія»;

- звітом по дебетових та кредитових операціях.

Копії цих документів були надані до суду як позивачем (а.с.19-24) так і відповідачем (а.с.193-200).

Тобто, позивачем були надані контролюючому органу копії вищевказаних документів та пояснення щодо господарських операцій, за результатами яких складено податкову накладну №43 від 07.11.2017, для направлення до комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Положеннями п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” №190 від 29.03.2017 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова №190) визначено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №11 ТОВ “Альфа Сталь” складено рахунок на оплату №1250 від 31.10.2017 року, який виставлено ТОВ “ЛК Енергія” за товар (лист г/к 3,0*1250-2500мм; х/к рулон оцин.2,0*1250) на загальну суму 170000,00 грн., в тому числі ПДВ - 28333,33 грн. (а.с.23).

Як стверджує позивач, зважаючи на те, що 07.11.2017 року ТОВ «Альфа-сталь» було здійснено оплату вартості поставленої продукції по виставленому рахунку №1250 від 31.10.2017 року на оплату товару «лист г/к 3,0x1250x2500 мм, х/к рулон оцинкований 2,0x1250», позивачем за правилом першої події (дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як передплата за товар, що підлягає постачанню) було складено податкову накладну №43 від 17.11.2017 року.

Суд зазначає, що в наданому до суду з боку позивача та відповідача звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку 26007054400602 ТОВ “Альфа Сталь” з 07.11.2017 року по 07.11.2017 року (а.с.24), який саме і надавався разом із повідомленням від 06.12.2017 року, відсутні жодні дані щодо здійснення 07.11.2017 року оплати з боку ТОВ “ЛК Енергія” за товар (лист г/к 3,0*1250-2500мм; х/к рулон оцин.2,0*1250) на загальну суму 170000,00 грн., в тому числі ПДВ - 28333,33 грн.

У вказаному звіті містяться дані лише щодо здійснення ТОВ “ЛК Енергія” оплати 07.11.2017 року на підставі:

- рахунку №1270 від 06.11.2017 року за металеві вироби у сумі 140000 грн., в т.ч. ПДВ – 23333,33 грн. (№3151);

- рахунку №1270 від 06.11.2017 року за металеві вироби у сумі 230000 грн., в т.ч. ПДВ – 38333,33грн. (№3128);

- рахунку №1252 від 31.10.2017 року (оплата 50% відсотків) за металеві вироби у сумі 49177,50 грн., в т.ч. ПДВ – 8196,25 грн. (№3148).

Отже, як вбачається з викладеного, позивачем не було надано до органу ДФС даних щодо сплати коштів (100 % передплати за товар) згідно рахунку №1250 від 31.10.2017 року.

Таким чином, оскільки позивачем не було надано відповідачу 06.12.2017 року доказів оплати за товар (100 % передплати за товар) по рахунку №1250 від 31.10.2017 року, та станом на 13.08.2018 року таких доказів не було надано до суду, суд доходить висновку, що у позивача станом на дату складання податкової накладної № 43 від 07.11.2017 року не виникло податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг за правилом першої події відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України - з дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а отже, були відсутні підстави для складання такої податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що на пропозицію суду позивачем до суду були надані в копіях докази, які, як стверджує позивач, підтверджують виконання господарської операції по виписаній податковій накладній №43 від 07.11.2017 року, а саме:

- видаткова накладна №37 від 15.02.2018 року, складена на підставі договору №11 від 22.03.2016 року та згідно рахунку №1270 від 06.11.2017 року на загальну суму 732611,04 грн., в тому числі ПДВ – 122101,84 грн. на товар лист оцинкований 1,0*1250*2500 мм у кількості 9,689 тон (код УКТ ЗЕД НОМЕР_1), х/к рулон 1,88*1250 у кількості 3,825 тон (код УКТ ЗЕД НОМЕР_3), х/к рулон 1,98*1250 у кількості 10,135 тон (код УКТ ЗЕД НОМЕР_3), лист х/к 0,8 *1000*2000 мм у кількості 0,013 тон (код УКТ ЗЕД НОМЕР_4), лист х/к 1,2 *1250*2500 мм у кількості 4,085 тон (код УКТ ЗЕД НОМЕР_5), лист х/к 1,4 *1250*2500 мм у кількості 1,569 тон (код УКТ ЗЕД НОМЕР_5) (а.с.178);

- товарно-транспортна накладна №Р37 від 15.02.2018 року, згідно якої на адресу ТОВ «ЛК Енергія» від ТОВ «Альфа-Сталь» постачався товар згідно видаткової накладної №37 від 15.02.2018 року (а.с.179);

- довіреність №312 від 15.02.2018 року, видану ТОВ «Лк Енергія» на ім’я менеджера ВМТП ОСОБА_3 на отримання цінностей від ТОВ «Альфа-Сталь» за рахунком №1270 від 06.11.2017 року (а.с.180).

Як вбачається з видаткової накладної №37 від 15.02.2018 року, вона складена на підставі договору №11 від 22.03.2016 року та згідно рахунку №1270 від 06.11.2017 року на загальну суму 732611,04 грн., в тому числі ПДВ – 122101,84 грн.

В той же час, до суду не надано засвіченої копії рахунку №1270 від 06.11.2017 року.

З вказаних документів вбачається, що ні найменування товару, ні код товару, ні його ціна, ні кількість товару, не відповідають тим даним, які містяться у податковій накладній №43 від 07.11.2017 року. Водночас, вищевказані документи складені на підставі рахунку №1270 від 06.11.2017 року, а позивачем стверджується, що податкова накладна складена у зв’язку із здійсненням передплати його контрагентом за постачання товару на підставі рахунку №1250 від 31.10.2017 року.

При цьому, представник позивача на підтвердження того, що вищевказані документи підтверджують виконання господарської операції саме за податковою накладною №43 від 07.11.2017 року зазначив, що 15.02.2018 року ТОВ «Альфа-Сталь» складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №74 до податкової накладної від 07.11.2017 року №43.

З наданого до суду розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №74 від 15.02.2018 року до податкової накладної від 07.11.2017 року №43 (а.с.142), вбачається, що причиною коригування є зміна номенклатури товарів.

Так, згідно даного розрахунку коригування №74 позивачем змінено номенклатуру товарів, а саме:

- скориговано кількість товару «лист г/к 3,0*1250*2500мм» за кодом УКТ ЗЕД « 72085390001» на «-1» та вказано, що обсяг постачання без урахування податку на додану вартість складає «-17429,17»;

- скориговано кількість товару «х/к рулон оцин.2,0*1250» за кодом УКТ ЗЕД « НОМЕР_1» на «-0,916126» та вказано, що обсяг постачання без урахування податку на додану вартість складає «-23552,08»

- скориговано кількість товару «лист оцинкований 1,*1250*2500 мм» за кодом УКТ ЗЕД « НОМЕР_1» на « 1,781148» та вказано, що обсяг постачання без урахування податку на додану вартість склав « 40981,25».

Суд зазначає, що вищевказані документи не були надані позивачем разом із повідомленням про подачу додаткових документів, оскільки складені ТОВ «Альфа-Сталь» вже після прийняття рішення комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №403722/34220657 від 13.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №74 до податкової накладної від 07.11.2017 року №43, згідно якого змінено кількість, номенклатуру та ціну товару, ТОВ «Альфа-сталь» фактично стверджує, що було здійснено операцію по постачанню іншого товару, ніж той, на який складено податкову накладну №43 від 07.11.2017 року.

В той же час, суд зазначає, що згідно договору №11 від 22.03.2016 року, постачання товару здійснюється на підставі заявки, копію якої до суду не надано, що, в тому числі, унеможливлює встановити який саме товар було придбано покупцем у ТОВ «Альфа-Сталь» за податковою накладною №43 від 07.11.2017 року.

Разом з цим, до суду не надано доказів реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №74 до податкової накладної від 07.11.2017 року №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, не надано суду жодних пояснень яким чином рахунок №1270 від 06.11.2017 року стосується виписаної податкової накладної №43 від 07.11.2017 року.

Також, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем так і не було надано до суду сертифікати якості на товари, які постачальник відповідно до п.4.6 договору зобов’язаний надати покупцеві.

Водночас, як встановлено судом, таких доказів не було надано і відповідачу разом із поясненнями від 06.12.2017 року.

Окрім цього, суд критично ставиться до наданих з боку позивача доказів на підтвердження придбання позивачем товару, який у подальшому був ним реалізований ТОВ «ЛК Енергія» за податковою накладною №43 від 07.11.2017 року на виконання умов договору №11 від 22.03.2016 року, з урахуванням розрахунку коригування №74.

Так, позивачем надані в копіях:

- договір поставки №П-665333/12/17 від 12.12.2017 року, укладений між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» як постачальником та ТОВ «Альфа-Сталь» як покупцем (а.с.143-144);

- видаткова накладна від 09.02.2018 року №91875158 до договору №П-665333/12/17 від 12.12.2017 року, згідно якої постачався товар «лист оцинк 1,*1250*2500 кл покр. Z140 DX51D (ГВ)» (а.с.145);

- акт прийому-передачі №91875158 до договору №П-665333/12/17 від 12.12.2017 року (а.с.146);

- товарно-транспортна накладна №83838202 від 09.02.2018 року (а.с.147);

- платіжні доручення про оплату товару згідно договору №П-665333/12/17 від 12.12.2017 року (а.с.148-153);

- податкові накладні з квитанціями №1, виписані ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» покупцеві – ТОВ «Альфа-Сталь» у період січень-лютий 2018 (а.с.154-177).

З вказаних документів вбачається, що позивачем придбано товар у лютому 2018 року, в той час як податкова накладна №43 складена позивачем 07.11.2017 року, і як стверджує останній, у зв’язку із здійсненою передплатою 07.11.2017 року.

Тобто, позивачем складено податкову накладну на постачання конкретного товару його контрагенту ще у листопаді 2017 року, а сам товар, який ним був в подальшому, як стверджує позивач, реалізований його контрагенту ТОВ «ЛК Енергія», - придбаний самим позивачем лише у лютому 2018 року.

Отже, як вбачається з викладеного, позивачем було реалізовано товар, який станом на дату складання податкової накладної №43 від 07.11.2017 року був взагалі відсутній у позивача, й навіть ще не було укладено відповідного договору на його постачання самому позивачу.

При цьому, посилання представника позивача у судовому засіданні 13.08.2018 року на те, що у позивача наявні й інші докази, що підтверджують придбання позивачем товару, який в подальшому був реалізований судом не беруться до уваги, оскільки відповідних доказів до суду не надано.

Водночас, суд зазначає, що навіть, за можливої наявності таких доказів у позивача, вказане жодним чином не спростовує відсутність у позивача станом на дату реєстрації податкової накладної №43 від 07.11.2017 року, окрім іншого, документу, що підтверджує здійснення 100% передплати за постачання товару.

Зі змісту договору №11 від 22.03.2016 року, укладеного між ТОВ "Альфа-Сталь" (постачальник) та ТОВ "ЛК Енергія" (покупець) та наданих до суду копій податкової накладної та рахунку на оплату від 31.10.2017 року №1250, вбачається, що в даному випадку йдеться про здійснення позивачем поставки товару (лист г/к 3,0*1250-2500мм; х/к рулон оцин.2,0*1250), за який, як вказує позивач, 07.11.2017р. покупець здійснив передплату.

При цьому, дату виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів та обов'язок щодо складення та реєстрації податкової накладної позивач пов’язує саме з фактом отримання передплати.

Однак, з наданих до суду ТОВ "Альфа-Сталь" документів та документів, які надавались до контролюючого органу, неможливо встановити факту придбання товариством зазначених товарів, їх зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження.

Отже, як вбачається з викладеного, ані до контролюючого органу, ані до суду позивачем не надано документів, які б підтверджували зазначені у його поясненнях від 06.12.2017 року обставини, тобто, документів на підтвердження фактичного вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної № 43 від 07.11.2017 року.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що ТОВ "Альфа-Сталь" не було виконано вимог наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, ТОВ «Альфа-Сталь» в порушення вимог наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р., не було надано копії первинних документів, зокрема доказів сплати контрагентом позивача коштів (передплати) за постачання товару за рахунком №1250 від 31.10.2017 року, а також, доказів щодо придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, сертифікатів якості на товари, та інших.

Таким чином, позивач не виконав вимоги законодавства та не надав для розблокування податкової накладної всіх документів для підтвердження здійснення господарської операції, за якою ним подана на реєстрацію податкова накладна № 43 від 07.11.2017 року.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Державної фіскальної служби України №403722/34220657 від 13.12.2017 року прийнято обґрунтовано, в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що ДФС невірно обрано спосіб реалізації покладених на неї завдань та функцій; проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК; порушено порядок "блокування" та "розблокування" податкових накладних, оскільки вищевказані доводи позивача ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні норм законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин та висновків суду не спростовують.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов’язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №43 від 07.11.2017 року є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №403722/34220657 від 13.12.2017 року, вона також не підлягає задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято Державною фіскальною службою України в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. Представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для висновків, які б спростовували правову позицію відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сталь" слід відмовити повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Водночас, суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви ТОВ «Альфа-Сталь» просило суд зобов’язати Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням, однак, враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позову, у суду відсутні підставі згідно з ч. 1 ст.382 КАС України для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Також, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову повністю, у суду відсутні підстави, для стягнення з Державної фіскальної служби України судових витрат, сплачених позивачем.

13.08.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 120, 139, 241-246, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Сталь” (вул.Балківська, 84, офіс 203, м.Одеса, 65005) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним і скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №403722/34220657 від 13.12.2017 року та зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №43 від 07.11.2017 року – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.08.2018 року.

Суддя О.М. Соколенко

.